07 травня 2024 року Справа № 480/432/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.
позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в режимі відеоконференції звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання судового рішення та клопотання ОСОБА_2 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді справа за позовними вимогами ОСОБА_2 про визнання протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області що до відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року №1307 та особистої заяви позивача від 06.12.2022, відповідно довідки виданої Шосткінською автобазою від 31.05.1991 та відповідно до індивідуального коефіцієнту 6.82682; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2022 відповідно до статті 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та довідки про заробітну плату у зоні відчуження, яка видана Шосткінською автобазою від 31.05.1991 та відповідно до індивідуального коефіцієнту 6.82682 обрахований пенсійним фондом та постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року №1307, у відповідністю з заявою позивача ВЕБ-18001-Ф-С-22-103801 від 06.12.2022; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити заборгованість з 01.12.2022 ОСОБА_2 у межах та терміни діючого законодавства України з урахуванням виплаченої пенсії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій, бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нездійснення з 01.12.2022 перерахунку пенсії ОСОБА_2 , відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886", із врахуванням довідки Шосткинської автобази Сумського виробничого автотранспортного об'єднання про заробітну плату в зоні відчуження від 31.05.1991. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.12.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886" з урахуванням довідки Шосткинської автобази Сумського виробничого автотранспортного об'єднання про заробітну плату в зоні відчуження від 31.05.1991, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 26.07.2023, крім іншого, зобов'язано Головне управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 по справі № 480/432/23.
Ухвалою суду від 28.02.2024 судом відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 по справі №480/432/23. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
На виконання вимог ухвали суду від 28.02.2024 представник відповідача подав звіт №1800-0902-7/19164 від 18.04.2024 про виконання судового рішення у справі №480/432/23.
Ухвалою суду від 22.04.2024 призначено до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0902-7/19164 від 18.04.2024 про виконання судового рішення у справі №480/432/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
Через систему "Електронний суд" позивач 25.04.2024 подав додаткові пояснення у яких просить визнати, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0902-7/19164 від 18.04.2024 про виконання судового рішення від 27 лютого 2023 року у справі №480/432/23 не підтверджує виконання рішення суду. Крім того, позивач підтримує у повному обсязі клопотання щодо накладення штрафу відповідно п. 2 ст. 382 КАС України.
Із врахуванням ч.ч. 1-2,4 ст. 382 КАС України, враховуючи подане клопотання позивачем про накладення штрафу, суд призначив у судовому засіданні з повідомленням сторін звіт відповідача про виконання судового рішення та клопотання позивача про накладення штрафу по адміністративній справі.
За клопотанням позивача судове засідання проводилося в режимі відеоконференції у Шосткинському міськрайонному суду Сумської області за участю позивача.
Представник відповідача про розгляд звіту та заяви позивача про накладення штрафу повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, причини неявки представника суд не повідомив.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання рішення суду у даній справі та заяву позивача від 25.04.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
На виконання рішення суду по даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області на підставі рішення суду було здійснено перерахунок пенсії позивачу, сума заборгованості по невиплаченій сумі пенсії за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 становить 16225,76 грн., проте виплату даної суми позивачу не здійснено, оскільки кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Станом на дату подання звіту забезпечено виплату коштів згідно з рішеннями суду, що набрали законної сили по 19.09.2020 включно.
Тобто, у звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначає, що фактично, у повному обсязі виконати судове рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету на виконання судових рішень.
Стосовно поданого клопотання позивача про накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Сумській області за невиконання судового рішення в частині невиплати коштів позивачу, у даному випадку, не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання присуджених бюджетних коштів.
Також, суд застосовує правову позицію Верховного Суду щодо підстав для накладання штрафу на керівника територіального управління Пенсійного фонду, сформовану у подібних правовідносинах в постанові від 23.04.2020 при вирішенні справи №560/523/19, яка враховується в силу ч.5 ст.242 КАС України.
Так, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суду у справі №560/523/19, суд не вбачає наявності вищезазначених підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області штрафу за невиконання рішення суду у цій справі.
Крім того, суд зауважує, що проблема невиконання рішень національних судів у соціальних спорах має загальнодержавний характер.
Тобто, проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень в соціальних спорах, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.
Так, враховуючи вищевикладене, правові підстави для накладання штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області відсутні.
Матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідного перерахунку пенсії позивачу та включення суми заборгованості у Реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, зокрема наявним в матеріалах справи наданим відповідачем витягом, відповідно до якого інформація щодо виконання судового рішення по даній справі внесена під номером « 724651». Зазначені обставини судом встановлені, про що зазначено в ухвалі суду від 05.10.2023.
Таким чином ГУ ПФУ в Сумській області рішення суду виконало лише частково, оскільки здійснено відповідний перерахунок пенсії позивачу, але доказів того, що сума заборгованості виплачена на даний час позивачу, матеріалами справи не містять.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
На час розгляду заяви відповідач не заперечує тієї обставини, що рішення суду виконано лише в частково, а саме в частині здійснення відповідного перерахунку пенсії позивачу. Таким чином судове рішення в частині виплати перерахованої пенсії позивачу є невиконаним.
Такий висновок суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 72-80, 243, 248, 382 КАС України, суд,
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0902-7/19164 від 18.04.2024 про виконання судового рішення у справі №480/432/23.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 по справі №480/432/23 протягом 60 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати протягом 60 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили звіт про виконання судового рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за невиконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2024.
Суддя С.М. Гелета