79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.02.10 Справа№ 7/12
за позовом прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі позивача: дочірня компанія «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Львівської філії
до відповідача житлово-комунальне підприємство «МУРОВАНЕ»
про стягнення заборгованості
ціна позову: 30574,18 грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Дубенюк Н.А.
Представники:
від прокурора - Нестеренко А.А. -помічник прокурора (посвідчення №185);
від позивача - Працьовита С.М. - представник, довіреність в матеріалах справи.
від відповідача -Босик А.П. -представник, довіреність по справі.
Суть спору:
Прокурор Шевченківського району міста Львова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі в особі дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Львівської філії з позовом до житлово-комунального підприємства «МУРОВАНЕ»про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, ціна позову: 30574,18грн., в тому числі 25218,74грн. основний борг, 2958,22 грн. пені, 1729,49 грн. інфляційних збитків та 667,73 грн. 3% річних.
Право звернення та позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором поставки природного газу №22/08-ТЕ-803-Н від 29.09.2008р. з додатковою угодою №1 від 30.04.2009р.; актами передачі-приймання природного газу; розрахунком основного боргу, поштовою квитанцією про відправлення відповідачу кореспонденції; статутом ДК «Газ України; Положенням про Львівську філію ДК «Газ України»; довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ; свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Позивача; довіреністю директору Львівської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»від 31.12.208р. №227/10; довідкою №366 про включення до ЄДРПОУ; свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача; ст.ст. 1, 2, 12, 49 ГПК України, ст.ст.526, 530, 549-552 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/12 від 26.01.2010р. порушено провадження у справі і справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11год. 30хв. 08.02.2010р.
Учасникам процесу оголошено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не поступало.
Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, подав в судовому засіданні довіреність на право здійснення представництва та лист з квитанцією, адресований житлово-комунальному підприємству «МУРОВАНЕ», в якому Позивач повідомляє Відповідачу, що на виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 25.01.2010р. у справі № 7/12 надсилає три примірники акту звіряння розрахунків станом на 31.12.2009р. за договором на постачання природного газу від 29.09.2008р. №22/0/-ТЕ-803-Н для підписання.
Представник Відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав, подав в судовому засіданні лист №27/01 від 08.02.2010р., яким визнає, що дійсно 29.09.2008р. між Сторонами був укладений договір на поставку природного газу, а заборгованість ЖКП «МУРОВАНЕ»перед Львівською філією ДК «Нафтогаз України»становить 25218,74грн. Заборгованість виникла по причині несплати мешканцями ЖКП «МУРОВАНЕ»послуг з опалення та гарячого водопостачання. Виходячи з наведенного, Відповідач просить суд відтермінувати погашення заборгованості до 31.01.2010р. Також, даним листом Відповідач гарантує погашення заборгованості в сумі 25218,74грн. до 31.03.2010р. До листа додано, зокрема, копію наказу про призначення Босик А.П. головним інженером, доручення на право здійснення представництва Босик А.П. №28/01 від 08.02.2010 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію ЖКП «МУРОВАНЕ»та акт звіряння розрахунків між Позивачем та Відповілдачем.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”. Право звернення прокурора безпосередньо до господарського суду передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Згідно п.1.1 Статуту Дочірня компанія «Газ України», є дочірньою комапнією Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” і створена за рішенням спостережної ради Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 26.12.2000р. (протокол №2).
Відповідно до п.1.1 Положення про Львівську філію ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, Львівська філія ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” є відокремленим підрозділом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” і створена згідно наказу Компанії від 21.03.2001р. №04 шляхом реорганізації Львівської філії ДК “Торговий дім “Газ України” НАК “Нафтогаз України”.
Судом встановлено, що 29.09.2008р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №22/08-ТЕ-803-Н (надалі -Договір); та 30.04.2009р. укладено додаткову угоду до Договору.
Відповідно до ст.1 Договору, Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупцю природний газ, а Покупець - прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.
Згідно п.5.1. договору, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить:
з 1 листопада 2008 року -569,338 грн. без врахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання; крім того: збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; також, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%; в результаті до сплати за 1000 куб.м. природного газу -702,73 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -843,27 грн.;
з 1 грудня 2008 року -593,448 грн. без урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання; крім того збір до затвердженого тарифу на прирлдний газ у вигляді цільової надбавки 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,0 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%; в результаті до сплати за 1000 куб.м. природного газу -727,32 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -872,78 грн.
Відповідно до п.6.1. Договору встановлено порядок проведення Відповідачем розрахунків за спожитий природний газ, зокрема, остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов Договору Львівська філія ДК «Газ України»передала Відповідачу у листопаді і грудні 2008 року та січні-березні 2009 року 69472 куб.м. природного газу (що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 60218,74 грн.
Відповідно до доводів Позивача, Відповідачем проведено часткову оплату за поставлений газ, врезультаті чого, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на час розгляду справи становить 25218,74грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків між Львівською філією ДК «Газ України»та ЖКП «Муроване», підписаним обома Сторонами та скріпленим відбитками печатками, як Позивача, так і Відповідача.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні і Відповідачем не подані докази, які б свідчили про погашення цього боргу, або ж спростовували позовні вимоги, чи сам факт існування зобов'язання на суму 25218,74 грн., враховуючи в тому числі визнання Відповідачем боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 25218,74 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 2958,22 грн. пені, 667,73 грн. 3% річних за невиконання зобов'язання та 1729,49 грн. інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.
Щодо пені.
В позовній заяві Прокурор надає розрахунок пені, який проведено за період з 22.06.2009р. по 04.11.2009р. з врахуванням відповідних сумм боргу.
Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п.7.2., у разі невиконання Покупцем (відповідачем по справі) умов п.61. (оплата за газ) цього договору Покупець зобов”язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З врахуванням наведеного, в тому числі відсутності заперечень щодо проведених розрахунків у Відповідача, вимога щодо стягнення з Відповідача 2958,22 грн. пені підлягає до задоволення.
Щодо 3% річних за невиконання зобов'язання та інфляційних нарахувань.
В позовній заяві надано розрахунок 3% річних за невиконання зобов'язання та інфляційних нарахувань, розраховані помісячно. При чому, 3% річних розраховано за період з 11.12.2008р. по 04.11.2009р., інфляційні нарахування -за період з березня 2009р. по листопад 2009р.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням наведеного, в тому числі відсутності заперечень Відповідача щодо проведених розрахунків, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 667,73грн. 3% річних за невиконання зобов'язання та 1729,49грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене, одностороннє порушення Відповідачем вимог Договору, а також те, що на вимоги ухвал суду Відповідачем не подано доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про погашення заборгованості, та те, що Відповідач у своєму листі від 08.02.2010р. за № 27/01 визнав основний борг, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають наступні суми: 25218,74грн. основного боргу, 1729,49грн. інфляційних нарахувань, 667,73 грн. 3% річних, 2958,22 грн. пені.
Щодо відтермінування виконання рішення суд зазначає наступне.
Представник Відповідача просить відтермінувати виконання рішення суду до 31.03.2010р., мотивуючи тим, що заборгованість виникла по причині несплати мешканцями ЖКП “Муроване” послуг з опалення та гарячого водопостачання, станом на 01.02.2010р. заборгованість становить 11368,12грн. Тому, на прохання ЖКП Сороки-Львівською сільською радою для погашення заборгованості за спожитий газ перед Львівською філією ДК “Газ України” була виділена фінансова допомога в сумі 30000грн. за рахунок перевиконання плану 2009р. і 21.12.2009р. було подано відповідне платіжне доручення до казначейства. Згідно повідомлення держказначейства, при затвердженні балансу на 2010рік вказана сума буде перерахована на рахунок ЖКП.
Прокурор та представник Позивача не заперечили щодо надання відстрочки виконання рішення Відповідачеві строком до 31.03.2010р.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що надання встановлення відстрочення виконання рішення суду строком до 31.03.2010р. уможливить виконання рішення суду, суд приходить до висновку про можливість відстрочення виконання рішення суду по даній справі строком до 31 березня 2010 року.
08.02.2010 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.02.2010 року.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 121, п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, п.6 ст.20, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”ст.ст. 4-7, п.3 ч.1 ст.2, 33, 34, 43, 49, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст. 526, 549, 599, 610, 611, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629, Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №22/08-ТЕ-803-Н, додатковою угодою до Договору від 30.04.2009р., суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з житлово-комунального підприємства «МУРОВАНЕ»(81121, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Муроване, вул. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 32242256) на користь Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Львівської філії (79039, м.Львів, вул.Єрошенка, 28, ідентифікаційний код 25559381) 25218 грн. 74 коп. основного боргу, 1729 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань, 667грн. 73 коп. 3% річних за невиконання зобов'язання, 2958 грн. 22 коп. пені.
3. Стягнути з житлово-комунального підприємства «МУРОВАНЕ»(81121, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Муроване, вул. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 32242256) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22090200) 305грн. 74коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк -ГУДКУ у Львівській області, МФО -825014, отримувач -УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ -22389406, код платежу - 22050000) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.
4. Відстрочити виконання рішення суду по даній справі строком до 31 березня 2010 року.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя