79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.10.10 Справа№ 32/159 (2010)
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Приватного підприємства „Ератрейд”, м.Одеса.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаком”, м.Львів.
Про стягнення 26 443,21 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Жолкін В.В. -представник (довіреність б/н від 28.09.2010р.).
Від відповідача: Семенюта Д.В. -ліквідатор.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством „Ератрейд”, м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаком”, м.Львів про стягнення 26 443,21 грн., з яких 22 229,45 грн. сума основного боргу, 2 241,61 грн. пеня, 1 337,70 грн. інфляційні втрати та 634,45 грн. три проценти річних.
Ухвалою суду від 15.09.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.10.2010р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Представник відповідача подав відзив, в якому вказує, що згідно з даними бухгалтерського обліку сума заборгованості ТзОВ „Мегаком” перед ПП „Ератрейд” становить 21 929,45 грн. Щодо суми заборгованості в розмірі 300,00 грн. за отриманий каталог у представника відповідача відсутні документи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд,-
встановив:
01.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мегаком” (покупець), та Приватним підприємством „Ератрейд” (постачальник) було укладено договір поставки №41/2009 (далі по тексту -договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товари згідно із замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору.
Згідно п.7.3.1. та п.7.3.2. договору поставки перший платіж проводиться на 45-й (сорок п'ятий) календарний день з моменту першого прийняття товару на складі покупця і здійснюється в межах прихідної вартості реалізованого товару за даний період. Наступні платежі за товар проводяться кожних 30 (тридцять) календарних днів і здійснюється в межах прихідної вартості реалізованого товару за даний період.
01.06.2009р. сторонами підписано протокол узгодження розбіжностей до договору поставки. Згідно п.7.8. протоколу узгодження розбіжностей від 01.06.2009р. до договору поставки сторони домовилися, що повна проплата товару здійснюється в межах 60 календарних днів з дня отримання товару по накладних.
Згідно п.9.3. протоколу узгодження розбіжностей від 01.06.2009р. до договору поставки сторони домовилися, що у випадку прострочки сплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у 0,2 % від неперерахованої в строк суми за кожен день прострочки, але у всякому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення.
Крім того, 01.06.2009р. сторони уклали додаткову угоду до договору поставки №41/2009, згідно п.1 якої сторони домовились про наступне: покупець подає в цьому документі взірці печатки і підписів матеріально-відповідальних осіб, що мають право на отримання товарно-матеріальних цінностей, а постачальник відпускає матеріальні цінності без довіреності при умові, що матеріально-відповідальна особа покупця завіряє свій підпис на відпускному документі і печаткою поданого зразка. Матеріально-відповідальною особою покупця є: Чуб Андрій Петрович (паспорт серія НОМЕР_1, виданий Пустомитівський РВ УМВСУ у Львівській області 31.10.1997р.).
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 43 229,45 грн. згідно накладних: №264 від 02.07.2009р. на суму 4 594,28 грн.; №265 від 02.07.2009р. на суму 8 915,27 грн.; №266 від 02.07.2009р. на суму 7 497,64 грн.; №282 від 21.07.2009р. на суму 22 222,26 грн.
Відповідач сплатив неповну суму вартості поставленого товару, а саме 21 300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 28.07.2009р. по 30.04.2010р.
Слід зауважити, що 21.07.2009р. сторонами був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі каталогу в тимчасове користування. З якого вбачається, що постачальник здав, а покупець прийняв каталог „Застосування бамбукових матеріалів” в кількості 1 (однієї) штуки та вартістю 300,00 грн. з ПДВ.
Між сторонами підписано акт звірки дебіторсько-кредиторської заборгованості, згідно якого встановлено, що заборгованість ТзОВ „Мегаком” перед ПП „Ератрейд” станом на 01.02.2010р. складає 24 929,45 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін.
Отже, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 01.02.2010р. складав 24 929,45 грн.
Представником позивача в судовому засіданні 05.10.2010р. надано суду банківські виписки за період з 28.07.2009р. по 30.04.2010р. про поступлення грошових коштів в сумі 21 300,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем становить 22 229,45 грн.
Позивач на підставі п.9.3. протоколу узгодження розбіжностей від 01.06.2009р. до договору поставки, у зв'язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 241,61 грн.
Крім того, позивач керуючись ст.625 ЦК України у зв'язку із порушення умов оплати, нарахував відповідачу інфляційні та 3% річних, що згідно поданого ним розрахунку становлять 1 337,70 грн. інфляційних втрат та 634,45 грн. три проценти річних.
Отже, загальна сума заборгованості становить 26 443,21 грн., з яких 22 229,45 грн. сума основного боргу, 2 241,61 грн. пеня, 1 337,70 грн. інфляційні втрати та 634,45 грн. три проценти річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Факт поставки товару на загальну суму 43 229,45 грн. підтверджується накладними: №264 від 02.07.2009р. на суму 4 594,28 грн.; №265 від 02.07.2009р. на суму 8 915,27 грн.; №266 від 02.07.2009р. на суму 7 497,64 грн.; №282 від 21.07.2009р. на суму 22 222,26 грн., які підписані та скріплені печатками сторін по справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач отримав товар через свого представника Чуба Андрія Петровича (паспорт серія НОМЕР_1, виданий Пустомитівський РВ УМВСУ у Львівській області 31.10.1997р.) згідно довіреності №127 від 02.07.2009р. та додаткової угоди до договору поставки, в якій визначено матеріально-відповідальних осіб, які мають право на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у строки визначені сторонами в п.7.8. протоколу розбіжностей повної оплати не провів.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами підписано акт звірки дебіторсько-кредиторської заборгованості, згідно якого встановлено, що заборгованість ТзОВ „Мегаком” перед ПП „Ератрейд” станом на 01.02.2010р. складає 24 929,45 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін по справі (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
Як вбачається із банківських виписок за період з 28.07.2009р. по 30.04.2010р. відповідач сплатив 21 300,00 грн. відтак, основний борг становить 22 229,45 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2010р. позов визнав на суму 21 929,45 грн.
Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вбачається із матеріалів справи 21.07.2009р. між сторонами, як додаток до договору поставки № 41/2009 від 01.06.2009р., було підписано акт прийому-передачі каталога в тимчасове користування згідно якого відповідачу було передано каталог застосування бамбукових матеріалів, який повинен бути механічно прикріплений біля товару. Вартість каталога становить 300,00 грн.
Відповідач не подав доказів оплати за переданий йому каталог або доказів його повернення позивачу, відтак з нього підлягає до стягнення 300,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 337,70 грн. інфляційних нарахувань та 634,45 грн. три відсотки річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.3. протоколу узгодження розбіжностей від 01.06.2009р. до договору поставки №41/2009 від 01.06.2009р., передбачено, що у випадку прострочки сплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у 0,2 % від не перерахованої в строк суми за кожен день прострочки, але у всякому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення.
При нарахуванні пені позивачем дотримано вищевказані вимоги законодавства, відтак з відповідача підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 2 241,61 грн. пені.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 22 229,45 грн. основний борг, 2 241,61 грн. пеня, 1 337,70 грн. інфляційні втрати та 634,45 грн. три проценти річних.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №77 від 06.09.2010р. -265,00 грн. держмита і №78 від 06.09.2010р. -236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 78, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегаком” (79000, м.Львів, Шевченківський район, вул.Промислова, буд.60; код ЄДРПОУ 19176701) на користь Приватного підприємства „Ератрейд” (поштова адреса: 65070, м.Одеса, а/с 45; місцезнаходження: 65026, м.Одеса, узвіз Польський, буд.6-а, кв.3; р/р 26004301541564 в Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Одеса”, м.Одеса; МФО 328135; код ЄДРПОУ 35565516) основний борг в сумі 22 229,45 грн., пеня в сумі 2 241,61 грн., інфляційні втрати в сумі 1 337,70 грн., три відсотки річних в сумі 634,45 грн. держмито в сумі 265,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя