Про залишення позовної заяви без руху
Справа № 564/1653/24
06 травня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до норм частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду, яка має відповідати вимогам зазначеним в статтях 160 та 161 КАС України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає, що поданий позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI «Про судовий збір».
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього спору, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.
Відповідно до положень статтей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 провадження №11-1287апп18 вказує, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статтей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові дійшла правового висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу слід сплатити судовий збір за подання позову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у розмірі 605,60 грн.
Всупереч викладеному позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин суд вважає, що згідно ст.169 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищенаведених недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернутою позивачу на підставі ст. 169 КАС України.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
СуддяЛ. А. Грипіч