Справа № 550/200/24
Провадження № 2-др/550/6/24
(додаткове)
06 травня 2024 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Хоменка Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Белея Віталія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу,
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 60000,00 грн. за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення відмовлено.
25.04.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Белея В.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить винести додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на надання йому правничої допомоги по вказаній справі в розмірі 5000 грн., зазначаючи, що під час судового розгляду справи відповідач поніс витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката на суму 5000 грн. Між адвокатом та ОСОБА_1 укладено договір №17/03/24 про надання правової допомоги, складено акт (опис) приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №17/03/24 від 17 березня 2024 року у цивільній справі №550/200/24 на загальну суму 5000 грн., який містить детальний опис наданих послуг та визначає їх вартість. Доказом оплати є квитанція від 24.04.2024 року на суму 5000 грн.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачав за необхідне викликати сторони для надання додаткових пояснень.
У зв'язку з цим, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вирішив питання про ухвалення додаткового рішення у справі, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 60000,00 грн. за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення відмовлено.
25.04.2024 року до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача - адвокатом Белей В.М. на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на оплату правничої допомоги додані: акт (опис) приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №17/03/24 від 17 березня 2024 року у цивільній справі №550/200/24 на загальну суму 5000 грн., який містить детальний опис наданих послуг та визначає їх вартість; квитанція від 24.04.2024 року на суму 5000 грн. В матеріалах справи міститься договір №17/03/24 про надання правової допомоги від 17 березня 2024 року.
Вирішуючи питання щодо стягнення з позивача понесених витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Право на правничу допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України.
З вимог ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Матеріали справи містять докази понесення відповідачем на правничу допомогу адвоката витрат в розмірі 5000 грн., а саме:
- договір №17/03/24 про надання правової допомоги від 17 березня 2024 року;
- акт (опис) приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №17/03/24 від 17 березня 2024 року у цивільній справі №550/200/24 на загальну суму 5000 грн.;
- квитанція про сплату ОСОБА_1 адвокату Белей В.М. гонорару в сумі 5000 грн. згідно договору про надання правової допомоги № 17/03/24 від 17.03.2024 року.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Белея Віталія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт невідомий.
Суддя Д.Є. Хоменко