Справа № 527/337/24
провадження 2-а/527/14/24
23 квітня 2024 року Глобинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Павлійчук А.В.,
при секретарі Козинко Ю.С.,
в режимі відеоконференції представника позивача Олійник Л.М.,
в режимі відеоконференції представника відповідача ГУНП в Сумській області - Бащука О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції в Сумській області капрала поліції Хвостенка Віталія Михайловича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції в Сумській області капрала поліції Хвостенка Віталія Михайловича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України.
В обґрунтування вимог вказав, що 12.01.2024 винесено постанову серії ЕНА №1227796 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Вважає, що відповідач при складені адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою, незаконною, також зазначив, що інспектор поліції при винесення постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, порушив порядок розгляду справи, встановлений ст.ст. 278,279 КУпАП, а отже дана постанова підлягає скасуванню.
27.02.2024 від представника відповідача ГУНП в Сумській області Бащука О.Р. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому прохав у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала, прохала задовольнити.
Представник відповідача ГУНП в Сумській області Бащук О.Р. у судовому засіданні прохав відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
12.01.2024 поліцейським відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області капралом поліції Хвостенком Віталієм Михайловичем винесено постанову серії ЕНА №1227796 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП, до відзиву представником відповідача долучено відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не порушував вимогу дорожнього знаку Рух вантажними автомобілями заборонений (п.8.4 ПДР).
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Отже відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаних правопорушень не надано, факту порушення позивачем правил дорожнього руху України відповідачем не доведено.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектор, як посадова особа вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак беззаперечних доказів на підтвердження викладених обставин у постанові суду не надав.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, вирішуючи питання стосовно законності постанови, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до принципу презумпції невинності обов'язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.
Отже, обов'язок доказування по зазначеній адміністративній справі законом покладено на відповідача, тобто відповідач повинен довести суду правомірність складання вищезазначеної постанови.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
Оскільки доказів щодо забезпечення прав позивача відповідач суду не надав, то суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності. При таких обставинах постанова визнається судом протиправною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції в Сумській області капрала поліції Хвостенка Віталія Михайловича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України - задовольнити.
Постанову серії ЕНА №1227796 від 12 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - скасувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 );
Відповідачі: поліцейський відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції в Сумській області капрала поліції Хвостенко Віталій Михайлович (Сумська область, м. Лебедин, вул. Тараса Шевченка, 12), Головне управління Національної поліції в Сумській області (м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23, ЄДРПОУ: 40108777).
Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2024.
Суддя А. В. Павлійчук