Справа № 526/1447/24
Провадження № 3/526/896/2024
06 травня 2024 рокусуддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працює, ідентифікаційний код не встановлений,
08 квітня 2024 року о 13 год. 45 хв. по вул. Дружби в с. Лютенька Миргородського р-ну ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - мотоциклом Юпітер- 5, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати безпечний рух, у результаті чого здійснив з'їзд з автомобільної дороги та перекинувся, отримавши тілесні ушкодження. Цього ж дня 08 квітня 2024 року о 13 год. 45 хв. по вул. Дружби в с. Лютенька Миргородського р-ну ОСОБА_1 , вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить звіт про доставку смс - повідомлення, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, 130 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.4 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколах про адміністративні правопорушення, рапортом оперативного чергового, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , схемою місця ДТП, відеозаписом з боді - камери вказаних подій, де ОСОБА_1 повідомляє, що вжив алкоголь після ДТП та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП - порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, зокрема п. 12.1 ПДР та ч.4 ст.130 КУпАП - вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.10є ПДР.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП щодо накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із вчинених, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України « Про судовий збір».
Керуючись ст. 401, 36, 1224, 124, 130 ч.4, 221, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, ч.4 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу:
- за ст. 124 КУпАП в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч.4 ст. 130 КУпАП в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти остаточно на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу за ч.4 ст. 130 КУпАП в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605.60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 68000 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Суддя: Л. В. Максименко