07 травня 2024 року м.Суми
Справа №576/2762/23
Номер провадження 22-ц/816/513/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маховика Романа Васильовича
на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року, в складі судді Колодяжного А.О., ухвалене у м. Глухів,
20 вересня 2023 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 серпня 2019 року між банком та відповідачем шляхом підписання анкети-заяви укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, надавши кредит у встановленому договором розмірі.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором, станом на 23 серпня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 78517 грн 65 коп., з яких: 72008 грн 98 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6508 грн 67 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, яку банк просив стягнути на свою користь.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 78517 грн 65 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 21 серпня 2019 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 2684 грн судового збору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Маховик Р.В., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Категорично не погоджується із розміром заборгованості по тілу кредиту у сумі 72008 грн 98 коп., яка складається не тільки із заборгованості за фактично витраченими грошовими коштами, а і з заборгованості за відсотками.
Доводить, що відповідач не підписувала наданий позивачем Витяг з Тарифів, сама Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника на кожній сторінці, що свідчить про відсутність доказів погодження сторонами в момент укладення договору умов кредитування, а тому кошти сплачені відповідачкою на погашення тіла кредиту безпідставно зараховувалися банком на погашення відсотків. Позивачем не доведено, що саме додані до позову Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг надавалися відповідачу для ознайомлення і що саме з ними вона погодилась підписуючи заяву.
Вказує на неналежність наданих позивачем доказів на підтвердження наявності заборгованості, оскільки наданий розрахунок заборгованості за договором №б/н не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не скріплений печаткою банку, не містить підпису керівника, не пронумерований.
Відзив на апеляційну скаргу від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с. 39-48).
Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне: «Я згоден (-на) з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг, на підставі ст. 634 ЦК України. Я ознайомився (-лась) з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які розміщені на офіційному сайті банку www.privatbank.ua., пам'яткою клієнта, тарифами та отримав (отримала) їх примірник (шляхом самостійної роздрукування/в електронній формі шляхом власноручного підписання цифровим підписом та направлення повідомлення про одержання. Погоджуюсь із збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах та з тим, що зміни до Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадку, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє мене про внесені зміни шляхом використання визначних Умовами та правилами каналів зв'язку. Зі змінами Умов і Правил надання банківських послуг зобов'язуюсь ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку www.privatbank.ua.
Згідно заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ОСОБА_1 погодилася з умовами кредитування у тому числі із процентною ставкою, тощо, про що засвідчила особистим підписом (а.с. 41-48, 49).
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 49).
Також банком до позовної заяви надано Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 21 серпня 2019 року (а.с. 50-51).
Із довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на підставі кредитного договору б/н ОСОБА_1 надана кредитна картка № НОМЕР_1 , дата відкриття - ІНФОРМАЦІЯ_1 , із терміном дії останньої до 05/23 року (а.с. 11).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , кредитний ліміт було збільшено до 75000 грн (а.с. 37).
Згідно з розрахунком позивача, станом на 23 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 78517,65 грн, з яких: 72008,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6508,67 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 6-15).
Із виписки за договором №б/н за період 21 серпня 2019 року - 31 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 фактично користувалася встановленим кредитним лімітом: оплачувала покупки, знімала готівку в банкоматі, проводила поповнення мобільного рахунку, здійснювала перекази на карти інших одержувачів через додаток Приват24, постійно здійснювалося автоматичне списання коштів за користування кредитним лімітом (а.с. 16-36).
Задовольняючи позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 21 серпня 2019 року, суд першої інстанції виходив з того, що підписавши анкету-заяву, заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, сторони досягли усіх істотних умов кредитування, у тому числі щодо розміру процентної ставки, а тому права банку підлягають захисту шляхом зобов'язання позичальника повернути суму заборгованості за кредитом, розрахунок якої узгоджується з банківською випискою по рахунку відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Підставами позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, укладеного шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та процентами, визначеними відповідно до вказаних Умов та правил, а також підписаного відповідачем Паспорту споживчого кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України йдеться про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як передбачено ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21 серпня 2019 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору та Паспорт споживчого кредиту.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог, та інші умови.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» ОСОБА_1 була надана інформація про споживчий кредит і нею 21 серпня 2019 року підписаний Паспорт споживчого кредиту, що згідно з абзацем 2 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону свідчить про виконання кредитодавцем вимог щодо надання споживачу інформації про споживчий кредит до укладення договору (а.с. 50-51).
Так, матеріалами справи доведено, що відповідач, підписавши Паспорт споживчого кредиту, погодилася із встановленням процентної ставки у межах пільгового періоду - 0,00001% річних, за межами пільгового періоду - 42% річних, а також відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань з своєчасного повернення кредиту: штраф за прострочення більш ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою - 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 86,4% (ліміт кредиту до 50000 грн), 84% (ліміт кредиту до 75000 грн).
Колегія суддів вважає, що в момент підписання Паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 ознайомилася і погодилася з такими умовами надання кредиту та орієнтованою загальною вартістю кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування, що посвідчила своїм особистим підписом, і саме з цього часу - з 21 серпня 2019 року відбувся старт карткового рахунку, на її кредитну карту було встановлено обумовлену суму кредитного ліміту та вона отримала можливість розпоряджатися кредитними коштами.
Випискою за договором №б/н підтверджено, що за картковим рахунком № НОМЕР_1 кредитний ліміт ОСОБА_1 встановлено саме з 21 серпня 2019 року (після підписання Паспорта споживчого кредиту) і з нього часу вона розпочала користувалася кредитними коштами (а.с. 16-36).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про не ознайомлення її з умовами кредитування та не погодження сторонами в момент укладення договору його умов, оскільки в момент підписання Паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 ознайомилися і погодилася з такими умовами надання кредиту та орієнтованою загальною вартістю кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування, що посвідчила своїм особистим підписом.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при укладенні між сторонами кредитного договору б/н від 21 серпня 2019 року було погоджено в письмовому вигляді істотні умови кредитування, в тому числі розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, і доводи апеляційної скарги про протилежне не спростовують висновків місцевого суду.
Розрахунок заборгованості за простроченими відсотками проведений позивачем на умовах, визначених у Паспорті споживчого кредиту та погоджених відповідачем.
Таким чином, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маховика Романа Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
В. Ю. Рунов