26.10.10р.Справа № 9/268-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Відповідача-1 - Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м Дніпропетровськ
до Відповідача-2 - Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області
про стягнення 2236,38 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання-помічник судді Целіковська О.А.
Представники:
Від позивача -Маньчин О.О. -юрисконсульт, довір. № 18-20 від 15.03.10р.
Від відповідача-1 -Шляєв І.В. -юрисконсульт, довір. № 415 від 01.01.10р.
Від відповідача-2 -представник не з'явився
ВАТ "Запорізький завод феросплавів" звернулось у жовтні 2010 року із позовом до Відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця" та Відповідача-2 ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", в якому просить господарський суд стягнути з відповідачів на свою користь грошові кошти у сумі 2236,38 грн. шкоди, завданої нестачею вантажу коксового горішку у кількості 1,600 тн. Вказує, що 15.08.2010р. станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було складено комерційний акт АА № 018958/422 від 15.08.2010р. про нестачу вантажу у вагоні № 60484870, який прибув по залізничній накладній № 52506012 від 12.08.2010р.
Відповідач-1 позов не визнає. У відзиві на позов вказує, що у разі коли договори купівлі - продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем - вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватись належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до ст. ст. 114, 115 Статуту залізниць України несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Відповідач-2 позов не визнає з тих підстав, що Відповідач-2 передав, а Відповідач-1 прийняв до перевезення вантаж по кількості, визначеній у залізничні накладній № 52506454, а тому відповідальність за недостачу вантажу не може бути покладена на ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь". Вказує, що Відповідач-1 прийняв вагон № 65384604 без заперечень відносно повноти його завантаження, наявності течі або технічного стану. Поверхня спірного вантажу у зазначеному вагоні була промаркована вапном вантажовідправника. Просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог відносно Відповідача-2.
В судовому засіданні 26.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
14.08.2010р. на виконання умов договору поставки № 1001695 від 30.03.2010р., укладеного між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у вагоні № 60484870 по залізничній накладній № 52506012 від 12.08.2010р. на адресу Позивача надійшов вантаж -коксовий горішок масою 52100 кг. нетто (про що зазначено у даній накладній).
Відправником зазначеного вантажу був Відповідач-2 - Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", а перевезення вантажу здійснював Відповідач-1 -Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
Зазначений вантаж був виданий вантажоодержувачу -Позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України, разом із комерційним актом АА № 018958/422 від 15.08.2010р., який був складений на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці в порядку доповнення до акту загальної форми № 6618 від 14.08.2010р., складеного станцією Чаплино Придніпровської залізниці.
Зі змісту зазначеного комерційного акту вбачається, що фактична маса вантажу у вагоні № 60484870 менш ніж за перевізним документом на 1600 кг. У комерційному відношенні: навантаження у вагоні «шапкою»вище бортів на 20-30 см., вантаж маркований вапновим розчином, маркування порушено у місці виїмки над 1 люком справа по руху поїзду розміром 150х150х50 см., над 3, 4, 5 люками виїмка розміром 350х150х50 см. Вантаж прибув у технічно справному вагоні, двері та люка зачинені, а течі вантажу немає.
На виконання умов договору № 1001695 від 30.03.2010р., ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (постачальник коксового горішку), виставив покупцю рахунок-фактуру № 10080353 від 20.08.2010р. на загальну суму 1191762,88 грн., який був повністю оплачений Позивачем по платіжному дорученню № 161211 від 30.03.2010р. (знаходяться в матеріалах судової справи).
Згідно рахунку ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», вартість 1 тони вантажу становить 2039,00 грн.
За розрахунком Позивача, виконаним згідно п. 27 Правил видачі вантажів, з урахуванням норми недостачі та вологості вантажу, визначену відправником у 15,3 %, відповідальна нестача сухого вантажу складає 0,914 тн, а вартість втраченого вантажу у вагоні № 60484870 становить 2236,38 грн. (з урахуванням ПДВ -372,73 грн.).
Отже, отримавши продукцію з недостачею, Позивач поніс збитки на загальну суму 2236,38 грн., виражені у його витратах у розмірі оплаченої, але не отриманої у повному обсязі продукції.
На час розгляду справи розмір спричинених Позивачу збитків складає 2236,38 грн. та залишається не відшкодованим ані Відповідачем-1, ані Відповідачем-2.
З урахуванням встановлених обставин підлягають частковому задоволенню позовні вимоги Позивача до Відповідача-1 з наступних підстав.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Як вбачається зі змісту залізничної накладної № 52506012 від 12.08.2010р. та комерційного акту АА № 018958/422 від 15.08.2010р., визначення маси вантажу у вагоні № 60484870, а також навантаження здійснювалося засобами відправника - Відповідача-2.
Окрім того, зазначена залізнична накладна містить вказівку відправника на маркування вантажу вапном, яке в подальшому було порушене.
За змістом ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник, відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних причин.
У відповідності до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.
Як свідчать обставини, наведені у складеному на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці комерційному акті АА № 018958/422 від 15.08.2010р., були виявлені ознаки часткової втрати вантажу коксового горішку у вагоні № 60484870.
Згідно ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Вартість вантажів, які належать громадянам і вартість яких не було оголошено під час відправлення, визначається за цінами, що діють у тому місці і на той час, де і коли здійснюється відшкодування збитків.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що перевізником - Відповідачем-1, не було виконано належним чином свого обов'язку із забезпечення схоронності переданого йому до перевезення вантажу, внаслідок чого Позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена фактична шкода, тому задоволенню підлягають позовні вимоги Позивача до Відповідача-1 про примусове стягнення суми 2181,53 грн. (0,914 тн х 1989 грн. + ПДВ 20 % = 2181,53 грн.) на відшкодування недостачі вантажу, виходячи з вартості 1 тони сухого вантажу у 1989,00 грн. (без ПДВ та залізничного тарифу), тобто за цінами вантажовідправника (лист вих. № 0104-1/411 від 26.08.2010р. про вартість коксового горішку, що відвантажується на адресу ВАТ "Запорізький завод феросплавів" за договором № ДУК-03/09-9-п від 17.12.2008р., знаходиться в матеріалах судової справи).
Решта позовних вимог Позивача до Відповідача-1 задоволенню не підлягає як такі, що не відповідають приписам ст. 115 Статуту залізниць України, які встановлюють обмежену відповідальність залізниці.
У позовних вимогах Позивача до Відповідача-2 належить повністю відмовити за безпідставністю.
Судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача-1, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" суму 2181 грн. 53 коп. шкоди від недостачі вантажу, 102 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У позові Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено 28.10.10р.