вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви без руху у справі про неплатоспроможність
03.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1942/24
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний еомер НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможною
Суддя Примак С.А.
Без участі (виклику) представників сторін
До господарського суду 03.05.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд дійшов висновку про залишення заяви і доданих до неї документів без руху з огляду на наступне.
За частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви (заяви) та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
В статті 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд зазначає, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною зумовлений передусім необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до господарського суду за визнанням факту її неплатоспроможності, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не лише формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан дає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів і витрат на відповідну дату, а й розмір активів за відповідний період.
Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється зазвичай фідуціарним характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До таких зловживань правом боржник може вдатися незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом і сімейними правами та обов'язками.
Положення частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім'ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тлумачення частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, зважаючи на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Відмова члена сім'ї боржника, що відмовився надавати інформацію повинна бути документально підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що члени сім'ї боржника відмовилися надавати інформацію про себе для заповнення боржником декларацій про свій майновий стан.
На підтвердження вказаного боржником долучено копії розписок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відмову надавати відомості (інформацію) про себе.
Згідно із положеннями статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують справжність підпису на документах. Справжність підписів у представлених суду пояснень розписок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відмову надавати відомості про себе не підтверджена нотаріусом, а отже, у суду відсутні підстави вважати підпис належними вказаним особам.
Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2021-2024 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно із положеннями пунктів 13,14 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Між тим, зі змісту поданої заяви та доданих заявником документів вбачається, що заява не містить:
- документальні докази того, куди були витрачені кошти, отримані від кредиторів;
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "КІФ";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс";
- докази на підтвердження заборгованості перед Акціонерним товариством "Таскомбанк";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Є гроші ком";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан".
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Разом з тим, боржник всупереч приписам частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не зазначив суми неустойки (штрафу, пені) за зобов'язаннями, що виникли перед кредиторами.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У поданому проекті плану реструктуризації боргів боржник зазначив, що ним буде щомісячно погашено кредиторам лише суму у загальному розмірі 36 798,00 грн., враховуючи те, що заборгованість боржника перед кредиторами становить 1 057 079,11 грн.
Господарський суд Дніпропетровської області звертає увагу боржника на те, що проект плану реструктуризації боргів боржника повинен містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції стосовно відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства та відповідно до якого може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника.
Згідно з частини 3 стаття 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати семиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити ОСОБА_4 про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись статтями 30, 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
Встановити строк на усунення недоліків 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху.
Запропонувати заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- нотаріально посвідчені розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову надавати відомості (інформацію) про себе;
- документальні докази того, куди були витрачені кошти, отримані від кредиторів;
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "КІФ";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс";
- докази на підтвердження заборгованості перед Акціонерним товариством "Таскомбанк";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Є гроші ком";
- докази на підтвердження заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан";
- конкретизований список кредиторів, відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо по кожному зазначеному кредитору).
Роз'яснити Заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.05.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.А. Примак