07 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/1726/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.,
за участі представників сторін:
зявника апеляційної скарги - не з'явився
арбітражного керуючого - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№646Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 (суддя Міньковський С.В.)
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс Капітал", м.Харків
до Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м.Харків
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1726/23 про неплатоспроможність Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія".
29.11.2024 до Господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою (вх.№32794) - визнати його грошові вимоги до боржника ТОВ "Міжнародна страхова компанія" у розмірі 33.459,35 грн страхової виплати, а також 14 271,14 грн інфляційних та 2.370,57 грн 3-х відсотків річних; 24.656,33 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 повернуто заяву ОСОБА_1 (вх. №32794 від 29.11.2023) з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Міжнародна страхова компанія" без розгляду.
Заявник, не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та направити заяву для продовження її розгляду до суду першої інстанції, звільнивши скаржника від сплати судового збору чи вважаючи його звільненим на підставі закону. Крім того, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 у справі №922/1726/23.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- заявник ОСОБА_1 вважав, що оскільки він є не лише вимушеним кредитором, а й потерпілим, який вправі сподіватися на надання йому страхової послуги, що ґрунтується на договорі страхування страховика із страхувальником та гарантується законом, то такий заявник-потерпілий споживач страхової послуги вправі сподіватися на поширення на його вимоги у справі про банкрутство положення про звільнення від сплати судового збору, що встановлено Законом України «Про захист прав споживачів» і його слід вважати звільненим від сплати судового збору;
- судом не враховано, що відповідно до ст.8 Закону «Про судовий збір» належним підтвердженням майнового стану є відомості за попередній рік, тобто за 2022, які і містяться у доданій довідці за період із першого кварталу 2022 аж по третій квартал 2023;
- самостійною підставою для скасування ухвали про повернення заяви внаслідок несплати судового збору є те, що судом взагалі залишено поза увагою доводи заявника про те, що він є уже звільнений, як споживач, в силу приписів ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Відмовлено у задоволенні клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено уточнити вимоги апеляційної скарги з урахуванням пункту 4 частини 2 статті 258 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено, звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Призначено справу до розгляду на 07.05.2024. Явку сторін визнано необов'язковою.
В зв'язку з відпусткою судді Радіонової О.О. протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.04.2024 з розгляду цієї апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Медуниця О.Є.
В зв'язку з відпусткою судді Попкова Д.О. протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.05.2024 з розгляду цієї апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонової О.О., суддя Медуниця О.Є.
Інші сторони не скористалися наданим статтею 263 ГПК України процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Також сторони своїх представників для участі в судовому засіданні не направили, пор причини неявки суд не повідомили.
Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст.2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).
Ухвала суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 02.04.2024 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 04.04.2024 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов'язковою та повідомляв, що їх нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТДВ "Міжнародна страхова компанія", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Тищенко О.І., здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на веб-сайті Судової влади України.
До господарського суду 29.11.2023 надійшла заява ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з вимогами до боржника на загальну суму 74.757,39 грн, з якої: 33 459,35 грн - страхова виплата, 14.271,14 грн - інфляційні, 2.370,57 грн - 3% річних; 24 656,33 грн - пені.
Ухвалою суду від 04.12.2023 заяву ОСОБА_1 з вимогами до боржника (вх.№32794 від 29.11.2023) залишено без руху; повідомлено про виявлені судом недоліки та зобов'язати заявника надати суду докази оплати судового збору в сумі 5.368,00 грн (або письмові пояснення щодо підстав звільнення від сплати судового збору); роз'яснено заявнику необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше п'яти днів з дня вручення цієї ухвали суду.
25.12.2023 на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 щодо усунення недоліків заяви, в якій представник кредитора просить суд звільнити заявника від сплати судового збору, в зв'язку з відсутністю доходу у кредитора, а в разі відмови у звільненні від сплати судового збору, просив надати додатковий час.
Ухвалою суду від 16.01.2024 суд відмовив кредитору у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; задовольнив клопотання ОСОБА_1 про надання додаткового часу для усунення недоліків з метою виконання вимог ухвали суду від 04.12.2023; продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків в заяві із грошовим вимогами до боржника, встановлених ухвалою суду від 04.12.2023 - до 23.01.2024 включно. Цією ж ухвалою суд роз'яснив, що якщо недоліки заяви усунуті в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо заявник не усуне недоліки в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася до суду.
Господарський суд Харківської області під час дослідження всіх обставин, наведених представником заявника у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів суду про наявність в нього обставин, що перешкоджають сплаті судового збору. Надана ж заявником копія відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за 2022 по 3 кв. 2023 роки, не свідчать про те, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у розмірі 5.368,00 грн станом на момент звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника в кінці листопада 2023 року.
08.02.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/1726/23 повернуто заяву ОСОБА_1 з вимогами до боржника (вх. №32794 від 29.11.2023) з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Міжнародна страхова компанія" без розгляду, з огляду на те, що суд, враховуючи, що ухвалу отримано 31.01.2024, надав можливість заявнику ОСОБА_1 усунути недоліки своєї заяви протягом тижня. Однак, як встановлено судом, заявником вимоги ухвали від 04.12.2023 та від 16.01.2024 станом на 08.02.2024 не виконані, недоліки заяви не усунуто, що з урахуванням вимог ч.3 ст.45, ч.1, ч.2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства надало підстави суду повернення зазначеної заяви без розгляду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
Згідно з ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справах про банкрутство та про неплатоспроможність боржника, а також порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами ст. 45, 46, 47, ч.1 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
За приписами ч.1 ст.122 КузПБ у справі про неплатоспроможність боржника подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до положень частин 1, 3, 5 статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Таким чином, надання разом із заявою з грошовими вимогами до боржника документів на їх підтвердження є імперативними вимогами законодавця, що ставляться до заявників.
Згідно з ч.1 ст.46 КУзПБ у разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Відповідно до ч.2 ст.46 КУзПБ якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Частиною 4 ст.162 ГПК України унормовано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.174 ГПК України).
Згідно з ч.4 ст.174 ГПК України, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Заява фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника була залишена без руху ухвалою від 04.12.2024 з підстав відсутності доказів сплати судового збору у розмірі 5.368,00 грн.
На виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 04.12.2024 ОСОБА_1 було подано заяву про усунення недоліків, до якої було надано клопотання про звільнення від сплати судового збору разом з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за 2022 по 3 кв. 2023 роки.
Проте, суд першої інстанції в ухвалі від 16.01.2024 зазначив, що надані заявником документи на переконання суду, не свідчать про те, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у розмірі 5.368,00 грн станом на момент звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника в кінці листопада 2023 року та надав додатковий строк для надання можливості усунення недоліків.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд не вказав, які саме інші докази мав би подати заявник.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Відтак, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна навести докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що надані скаржником роздруківки відомостей з Державного реєстр фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2022 рік від 19.12.2023 №222526752 та 2023 рік від 26.02.2024 №2225-23-04078, не може повністю та достовірно відображати розмір всіх доходів скаржника за попередній календарний рік, і констатувати той факт, що їх сукупність не перевищує 5% від розміру судового збору. Адже наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан скаржника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан.
Верховний Суд в ухвалі від 20.02.2023 у cправі №914/2441/15 (459/143/20) наголошує, що цей документ інформує лише про те, що скаржник не отримував дохід у 2022 році, з яких би нараховувалися податки. Проте цих документів недостатньо для аргументованого висновку щодо визнання та визначення майнового стану скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. Разом з цим, з документа також не можна визначити, що у скаржника відсутні інші доходи, які за 2022, 2023 роки з тих чи інших підстав були б ним отримані.
Верховний Суд зазначив, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо, проте скаржник таких доказів не надав.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував та не підтвердив належними доказами наявність підстав для його задоволення, оскільки саме по собі посилання скаржника на відсутність доходів, не є підставою для звільнення його від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
З наведеного у сукупності вбачається, що доводи апелянта щодо належного виконання ним вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи наведене у сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 не доведено факту усунення недоліків поданої ним заяви з грошовими вимогами до боржника, у тому числі в установлений судом першої інстанції строк, та, як наслідок, неправомірності висновків місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника без розгляду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та не є підставою для її скасування.
З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було дотримано норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі №922/1726/23 про повернення заяви з грошовими вимогами до боржника без розгляду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.05.2024
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.О. Радіонова