"25" жовтня 2010 р. Справа № 02/60-93
за позовом Малого підприємства "Модуль", м. Нововолинськ
до Спільного підприємства "МАРІЧКА", м. Нововолинськ
про визнання договору дійсним
Суддя Костюк С.В.
Представники :
від позивача: Литвинюк В.П. -директор МП «Модуль»
від відповідача: н/з
Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.
Відводу судді не заявлено.
Заяви про технічний запис судового процесу не подано.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: позивач ставить вимогу визнати дійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі Шахти №7 «Нововолинська»від 23.11.1995р. укладений між СП «Марічка»та малим підприємством «Модуль».
В судовому засіданні позивач підтримав заявлену вимогу в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не представив, в судове засідання не з'явився. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 15.10.2010р. направлена за адресою зазначеною в позовній заяві, отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення за № 4549000008830. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористувався своїм правом взяти участь в судовому засіданні, як це передбачено ст. 22 ГПК України.
Оскільки судом прийняті належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, то за даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
З наданих суду матеріалів вбачається наступне.
Майно цілісного майнового комплексу «Адмінбудинок шахти №7 «Нововолинська»придбано спільним підприємством «Марічка»згідно договору купівлі-продажу державного майна № 90 від 13.06.1994р. з Регіональним відділенням ФДМ по Волинській області за залишковою вартістю 185 78,20 тис. крб. (а.с. 6-8) та передано покупцю за актом передачі від 21.06.1994 р. (а.с. 13).
23.11.1995р. адміністративний будинок шахти №7 «Нововолинська»СП «Марічка»по договору купівлі-продажу продало МП «Модуль»(а.с. 14-15).
Передача адмінбудинку проведена по акту від 27.11.1995р. (а.с. 16), і з даного часу адмінбудівля знаходиться на обліку малого підприємства «Модуль», що підтверджується інвентарною карткою № 7359 та розшифровкою до фінансового звіту підприємства станом на 01.10.2010р.
Згідно довідки головного бухгалтера МП «Модуль»№ 58 від 25.10.2010р. розрахунок за куплене майно по договору від 23.11.1995р. проведено повністю в сумі 18578 тис. крб.
Правовідносини купівлі-продажу на момент укладення угоди регулювались главою 20 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р.
Зокрема згідно ст. 224 ЦК УРСР (1963р.) за договором купівлі-продажу продавець зобовязувався передати майно у власність покупця, покупець -прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 47 даного кодексу нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою ст. 48 цього кодексу.
Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.
За ч. 1 ст. 334 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 3 даної статті право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
За ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що суд може визнати договір дійсним, якщо сторонни домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу адмінбудівлі «Шахти №7 «Нововолинська»виконаний повністю, а саме зі сторонни покупця проведена повністю оплата, продавцем передано майно за актом передачі від 27.11.1995р.
Згідно із ст.ст. 16, 20 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майного права та інтересу, одним із способів захисту є визнання договору дійсним.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 16, 20, 220, 334, 657 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі Шахти №7 «Нововолинська»від 23.11.1995р., укладений між спільним підприємством «Марічка»та малим підприємсвом «Модуль».
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.
Суддя С. В. Костюк
«Повне рішення складено»26.10.2010р.