Номер провадження 1-кп/243/641/2024
Номер справи 243/3168/24
07 травня 2024 року місто Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 “Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області” від 10.05.2022 кримінальне провадження № 12024052510000143 від 09.02.2024 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м.Слов'янськ Донецької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України,
Під час досудового розслідування 18.04.2024 між ОСОБА_5 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості.
За змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинене за наступних обставин.
26 березня 2024 приблизно об 11-00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , проводив своє дозвілля разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в цей час за місцем мешкання ОСОБА_5 , який є особою, що вживає наркотичні та психотропні речовини, прийшли раніше йому знайомі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
26.03.2024 близько 11 години (більш точний час встановити не виявилось можливим), перебуваючи за місцем мешкання у ОСОБА_5 виник умисел на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, з метою реалізації якого він достовірно знаючи про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вживають наркотичні та психотропні речовини, діючи умисно, незаконно, розуміючи протиправний характер своїх злочинних дій, не маючи корисливого мотиву, надав дозвіл останнім на вживання у приміщенні зальної кімнати квартири, якою він користується, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , психотропної речовини - амфетамін, обіг якої заборонено Законами України “Про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” та “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і зловживання ними”.
26.03.2024 у денний час доби до 12 години 18 хвилин (більш точний час встановити не виявилось можливим) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також співмешканка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та сам ОСОБА_5 , з дозволу останнього, знаходячись у приміщенні зальної кімнати, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в спальній кімнаті за вищевказаною адресою шляхом ін'єкцій вжили психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 18.04.2024, яку було ним укладено з прокурором. Він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.317 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , воно правильно кваліфіковане за ч.1 ст.317 КК України, а саме - надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 18.04.2024 між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора по цьому кримінальному провадженню, та підозрюваним ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні, співпрацювати зі стороною обвинувачення під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні, повідомляти органи досудового розслідування про відомі факти вчинення кримінальних правопорушень на території м.Слов'янськ Краматорського району. Також сторонами угоди визначено узгоджене між ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен нести за вчинене кримінальні правопорушення, а саме за ч.1 ст.317 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому. Угода була підписана прокурором ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником адвокатом ОСОБА_4 .
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно частини 5 статті 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив про те, що при укладанні даної угоди від 18.04.2024 були дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив цю угоду затвердити та призначити ОСОБА_5 узгоджену по угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості від 18.04.2024, беззастережно підтвердив визнання ним винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, його ініціативу і добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання.
Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.317 КК України є нетяжкими злочинами.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості від 18.04.2024 за своїм змістом та порядком укладання відповідає вимогам статей 468-470, 472 КПК України, положенням ч.1 ст.317 КК України, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі, строк якого передбачено санкцією ч.1 ст.317 КК України, та можливості застосування положень ст.75 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, заслуховування пояснень ОСОБА_5 суд переконався у тому, що укладання угоди є добровільним. Тобто, згідно положень частини 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, тому угода підлягає затвердженню також з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем мешкання характеризується посередньо, перебуває на диспансерному обліку у нарколога.
Крім того, обвинуваченому роз?яснені положення частини 5, 6 та 7 статті 474 КПК України та положення статті 389-1 КК України “Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості”, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладання та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених частиною п'ятою статті 474 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз?яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, врахувавши заслухані доводи сторін угоди, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку та затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 374, 468-472 Кримінального процесуального кодексу України,
Затвердити угоду від 18 квітня 2024, укладену між ОСОБА_5 та прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 12024052510000143 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі положень статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/105-24/2256-НЗПРАП від 04.04.2024 у сумі 6058,24 грн., судової експертизи № СЕ-19/105-24/2258-НЗПРАП від 02.04.2024 у сумі 4543,68 грн. на користь держави.
Речові докази у відповідності до положень ст.100 КПК України, а саме: два медичних шприці та скляну ємність з пластиковим предметом на поверхні яких виявлено амфетамін масою 0,0010 г, 0,0002 г, 0,003 г, рідини масами 2,2374 г, 1,6506 г, які містять амфетамін масами 0,0036 г, 0,0059 г, сейф пакет “5864579”, що зберігаються у ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 336, - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.3891 КК України.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п?ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз?яснення йому наслідків укладання угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою стаття 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1