Справа № 243/3446/24
Провадження № 2/243/1054/2024
про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2024 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -
06 травня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
Відповідно до положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв?язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов?язоковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено обов?язок позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вивченням позовної заяви встановлено, що вона не в повному обсязі відповідає вимогам норм цивільного процесуального законодавства, які є обов'язковими для всіх позовних заяв, з огляду на наступне.
Позивачем не надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що позивач є учасником бойових дії, що підтверджується відповідним посвідченням, тому він згідно положень ст.5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору.
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що “відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні”.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року по справі № 756/1027/20 (провадження № 61-7638св21) зазначено, що “вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). Позивач в апеляційному порядку оскаржував судове рішення у справі за позовом про визнання недійсним правочину від 05 лютого 2019 року, укладеного у вигляді розписки про отримання застави як забезпечення виконання основного зобов'язання, та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення відповідачем на користь позивача і третьої особи грошових коштів у розмірі 1 500,00 дол. США, тобто зазначена справа не пов'язана із захистом порушених прав позивача як учасника бойових дій. Ураховуючи наведене, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не було, а тому апеляційний суд правомірно залишив апеляційну скарг без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання”.
Предметом спору у цій справі є стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, тому відсутні підстави вважати, що справа пов'язана із порушенням прав позивача як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій. За таких обставин позивачеві необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України “Про державний бюджет України на 2024 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 3028 грн. Ціна зазначеного позову становить 114370,05 грн., отже сума судового збору, який підлягає сплаті, становитиме 1211,2 грн.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки позовна заява подана через підсистему “Електронний суд”, сума судового збору, що підлягає сплаті, становитиме 968,96 грн.
Таким чином, позивачеві потрібно усунути зазначені недоліки, а саме надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Надати позивачеві реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA598999980313111206000005658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,
Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на електронну адресу представника позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Дюміна