Справа № 127/2-6478/10
Провадження № 2-зз/127/33/24
07 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В.В.,
при секретарі Бойчук Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 127/2-6478/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
30.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 127/2-6478/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Згідно вказаної заяви, заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.08.2010 року по справі №127/2-6478/10, у виді накладення арешту на майно та грошові кошти, в межах суми, яка становить 16 684,70 грн, що належить ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що 12.12.2012 року постановою державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції закрито виконавче провадження по справі № 2-6478/2010, а також припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Таким чином, відповідач вважає, що підстави, які послужили для забезпечення позову - відпали.
Заявник в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву відповідно до якої просила розглянути заяву без її участі, заяву підтримує в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник позивача АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне Регіональне Управління» АТ «Банк Фінанси та Кредит» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, про причини неявки до суду не повідомила.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною четвертою статті 158 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих судом, постановляється ухвала.
Як встановлено з матеріалів справи, 21.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , укладений кредитний договір № 27-616/08-ШД, за яким ОСОБА_2 був наданий споживчий кредит в сумі 10 000 грн. на строк до 18.02.2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, між банокм та ОСОБА_1 , того ж дня був укладений Договір поруки № 27-616/08-ШД-П.
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне Регіональне Управління» AT «Банк Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.08.2010 року по справі №2-6478/10 накладений арешт на все майно та грошові кошти в межах суми, яка становить 16 684, 74 гри., що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що Третьою вінницькою нотаріальною конторою 13.08.2010 року за № 10192364 були внесені записи про заборону на все майно ОСОБА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.10.2010 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне Регіональне Управління» AT «Банк Фінанси та Кредит» задоволений в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Рішення суду набрало законної сили 08.11.2010 року
12.12.2012 року постановою державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції закрито виконавче провадження по справі № 2-6478-2010, а також припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 7 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Суд може скасувати забезпечення позову у зв'язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості власника майна, що перебуває у спільній частковій власності, користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотніх наслідків.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Для скасування вжитих заходів забезпечення позову у розумінні п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", мають існувати підстави, а саме: наявність того, що потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, у відповідності з нормами процесуального права та враховуючи те, що 12.12.2012 року постановою державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції закрито виконавче провадження по справі № 2-6478-2010, а також припинено арешт майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, у суду є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову шляхом скасування арешту на майно та грошові кошти, в межах суми, яка становить 16 684,70 грн, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 ., накладеного ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.08.2010 року по справі №2-6478/10.
Керуючись ст. ст. 158, 258 ЦПК України, суд ,-
Заяву задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.08.2010 року у справі №127/2-6478/2010, шляхом скасування арешту з майна та грошових коштів, в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 16 684,70 грн. що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали виготовлено 07.05.2024 року.
Суддя: