Справа № 127/12260/24
Провадження № 2-а/127/84/24
"25" квітня 2024 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Решкатюк Л.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 1855836 від 08.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-
10.04.2024 року, ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 1855836 від 08.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що 08.04.2024 поліцейським 1 батальйону 4 роти 2 взводу УПП у Вінницькій області ДПП Тронцем М.С., внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення, було винесено постанову серії ЕНА № 1855836 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ПДР України, зафіксовані не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач вважає, що оскаржувана постанови винесена незаконно та необґрунтовано, обставини викладені у ній є припущенням поліцейського, так як не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, на підставі яких він дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому просить її скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.
Ухвалою суду від 15.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду 17.04.2024 надійшов відзив з додатками та диском від представника відповідача ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, у відзиві заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши відзив та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.04.2024 року поліцейським 1 батальйону 4 роти 2 взводу УПП у Вінницькій області ДПП Тронцем М.С., було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. В обґрунтування постанови зазначено, що 08.04.2024 року о 12 год. 47 хв. у м. Вінниця, по вул. Соборна 53, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.в ПДР України - порушення вимог заборонних знаків.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушень, відповідач, як посадова особа УПП у Вінницькій області ДПП, вважав доведеними обставини вчинення даних правопорушень. Разом з тим, доказів на підтвердження викладених у постанові до справи не долучено та не надано суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч. 1-3,5-6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч.1-3 ст. 122, ч.1 ст. 123, ст.ст. 124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
З наданих пояснень позивача в судовому засіданні та доводів, зазначених в позовній заяві, останній категорично заперечує факт вчинення ним зазначеного вище правопорушення, вказуючи на відсутність його вини.
При дослідженні відеозапису, поданого відповідачем до відзиву, судом встановлено, що поліцейський ОСОБА_3 прибув за викликом по гарячій лінії «102», за повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, а саме по АДРЕСА_1 , знаходиться автомобіль BMW X5 днз НОМЕР_1 , який припаркований з порушенням ПДР України. Під час розгляду справи, поліцейським зазначено ОСОБА_1 , що його автомобіль знаходиться в зоні дії знаку п. 3.34 «Зупинку заборонено», який розташований на виїзді з прилеглої території, чим порушено вимоги п. 8.4.в. ПДР України, у зв'язку з чим буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, на вказаному відеозаписі зафіксовано, що дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена » розташований з правої сторони центральної дороги по вул. Соборна, поруч із трамвайною зупинкою, над проїзною частиною дороги та розміщений разом з знаком 7.2.4 «Зона дії», що інформує про перебування в зоні дії знаку 3.34.
Відповідно до ПДР України, знак 3.34 забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Згідно з загальними положеннями ПДР України :
прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них;
перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Виходячи із вищевикладених значень та наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що відповідач прийшов до помилкового висновку, що територія на якій розташований дорожній знак 3.34, є прилеглою територією та його дія поширюється на частину дороги на якій припарковано автомобіль позивача.
На відеозаписі чітко зафіксовано, що автомобіль позивача припаркований, за перехрестям, поза межами дії знаку 3.34. Транспортний засіб знаходиться на відстані більше 30 м від зупинок громадського транспорту та будь-яких перешкод для руху транспортних засобів не створює.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем помилково трактовано вимоги ПДР України.
Крім того, суд звертає увагу, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, де зазначено, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Поліцейський, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був належним чином кваліфікувати дії позивача та зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача, однак такі докази в матеріалах справи відсутні.
Оскільки доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідачем не надано, не враховано пояснень позивача, який свою вину не визнав, не враховано дорожню обстановку та усі обставини справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП України, показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі відповідачем не спростовані, суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв'язку з чим, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції належить стягнути на користь позивача 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ч.2 ст.122, ст.ст.222, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії ЕHA № 1855836 від 08.04.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя