Cправа № 127/15242/24
Провадження № 1-кс/127/6454/24
Іменем України
03 травня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000219 внесеного до ЄРДР 05.03.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Київ, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000219, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України № 49/2024 від 13.02.2024 - з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
В ході досудового розслідування установлено, що в січні 2024 року, точну дату досудовим розслідуванням не установлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_7 , із погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажав зберегти в таємниці та із погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_7 , під час особистої зустрічі у січні 2024 року, точну дату досудовим розслідуванням не установлено, достовірно знаючи про те, що останній самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , в якій проходив службу за контрактом, висунув вимогу потерпілому, яка полягала у необхідності сплатити останньому грошові кошти, в сумі 1000 доларів США, при цьому попередив про те, що у разі невиконання його вимог до ОСОБА_7 , який не мав будь-яких договірних відносин майнового характеру із ОСОБА_4 , буде застосовуватися фізичне насильство. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що у разі невиконання його вимог, він повідомить військову частину про те, що ОСОБА_7 самовільно залишив військову частину. У подальшому, в ході постійних телефонних дзвінків та особистих зустрічей, ОСОБА_4 періодично висувались вимоги про надання йому грошових коштів в сумі 1000 доларів США.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на примушування
ОСОБА_7 до передачі грошових коштів, 30.04.2024 ОСОБА_4 , орієнтовно о 19 год. 00 хв., зустрівшись із потерпілим ОСОБА_7 , неподалік Жмеринського міськрайонного суду, що за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, маючи умисел на вимагання чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи в умовах воєнного стану, висунув вимогу потерпілому ОСОБА_7 за неповідомлення військової частини про самовільне залишення військової частини ОСОБА_7 та про передачу грошових коштів вже в сумі 1200 доларів США, при цьому, погрожуючи заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, у разі невиконання його протиправних вимог.
Сприймаючи погрози ОСОБА_4 як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я ОСОБА_7 , погодився на вимоги останнього та 02.05.2024 близько 15 год. 15 хв., прибув на автостанцію «Жмеринка», що по АДРЕСА_4 .
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, спрямований на вимагання передачі чужого майна, поєднаний з погрозою застосування фізичного насильства до потерпілого, діючи в умовах воєнного стану, отримав від ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, грошові кошти в сумі 1200 доларів США, після чого ОСОБА_4 був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
На підставі здобутих доказів 03.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні, вчиненому із погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажав зберегти в таємниці та із погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, в умовах воєнного стану.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується наступними доказами:
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 .
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.03.2024;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.03.2024;
Протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 02.05.2024;
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК Уукраїни;
Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.
Установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна та під загрозою суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи те, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, що дає можливість безперешкодно перетинати державний кордон України в умовах воєнного стану, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, оскільки ОСОБА_4 протягом тривалого часу знайомий із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні та обізнаний про їх контакти та місця проживання, то перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження останній постійно погрожував заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , що вказує на насильницький характер його дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами, а тому, також існує ризик, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі буде мати можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто наявні ризики, передбачені п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
Зважаючи на викладене, керуючись ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити тиск на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, розлучений, має на утриманні трьох дітей.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 15 години 40 хвилин 30 червня 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 30 червня 2024 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9