Справа № 346/6475/23
Провадження № 2/346/335/24
24 квітня 2024 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
02.11.2023р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею.
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 18.02.2012р. вона уклала шлюб із ОСОБА_2 в якому у них народився син ОСОБА_4. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2023 шлюб між сторонами було розірвано. Після припинення шлюбних відносин з чоловіком, ОСОБА_1 разом з сином стала мешкати в належній їй квартирі по АДРЕСА_1 . В даному житлі для дитини створені всі матеріально-побутові умови для комфортного проживання. Позивач вказує, що являється турботливою та люблячою матір'ю, офіційно працевлаштована, є відповідальним працівником, користується повагою та авторитетом серед колег, отримує стабільний регулярний дохід і на відміну від відповідача, саме вона займається повноцінним вихованням та всебічним розвитком сина. Зокрема вона збирає його до школи, робить з ним всі домашні завдання, бере активну участь у шкільному та позашкільному житті сина, створює тільки найкращі умови для того, щоб дитина мала хороше та безтурботне дитинство і нічого не потребувала. Мати дбає про належне та збалансоване харчування дитини, забезпечує всі необхідні санітарні та матеріально-побутові умови для повноцінного розвитку хлопчика. Вважає, що створені нею умови для розвитку та виховання дитини є беззаперечно кращими порівняно з тими, які може запропонувати відповідач. Вона має більше змоги та сил займатися сином, виховувати в ньому добру, чуйну та справедливу людину, гідного громадянина та патріота нашої держави. Вказує, що на даний час, психіка хлопчика ще не є стійкою, активно формується в силу розвитку самої дитини, а тому потребує постійної уваги та догляду, що нею, як мамою, і здійснюється. Крім цього, жодних перешкод у спілкуванні з батьком вона не створює. Посилаючись на вказані обставини, а також на бажання самого сина залишитись проживати разом з нею, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання хлопчика саме з нею.
Ухвалою суду від 06.11.2023р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини було відкрито загальне позовне провадження. Зобов'язано Службу у справах дітей Коломийської міської ради подати письмовий висновок щодо розв'язання спору між сторонами про визначення місця проживання дитини.
29.11.2023р. ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що пред'явлені позовні вимоги ним не визнаються виходячи з наступного. Вказує, що після укладання шлюбу з позивачем вони стали мешкати в його батьків в АДРЕСА_2 . Відносини у сім'ї були гарними, подружжя любило та поважало один одного. Відповідач працював та утримував сім'ю. Його робота пов'язана з поїздками за кордон. Причиною конфліктів з дружиною ставало те, що коли він їхав у відрядження, вона залишала дитину саму, відлучалась з дому та поверталась пізно ввечері. 06.11.2022р. під час відсутності ОСОБА_2 , позивач заблокувала його номер телефону і не пояснивши причин, забрала дитину та всі свої речі і поїхала до своєї матері у с. Казанів, Коломийського району. Пізніше відповідач дізнався, що його дружина зустрічалась з іншим чоловіком і саме це стало причиною їхнього розлучення. Два тижні син жив зі своєю матір'ю, а з кінця листопада 2022 року, дійшовши спільної згоди по питанню місця проживання дитини, ОСОБА_4 став більшу частину тижня проживати з відповідачем у с. Корнич, інші дні, коли він знаходиться в рейсі, син живе з позивачем у м. Коломия. З вівторка по п?ятницю батько водить сина до Коломийського ліцею №8, забирає його, відводить на бокс та до репетитора по індивідуальному вивченню англійської мови і все це оплачує. Крім того, купляє синові всі необхідні речі, одяг, взуття, зошити, ручки, підручники, продукти харчування, побутові речі. Як до початку шкільного року 2023/24 так і протягом нього, ОСОБА_2 самостійно забезпечує дитину усім необхідним, без участі позивача. Також відповідач зазначає, що за його даними, ОСОБА_1 з липня 2023р. не працює та з приводу свого регулярного стабільного доходу вводить суд в оману, надаючи цьому недостовірні відомості. Однокімнатна квартира, в якій проживає колишня дружина з сином належить не праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , і її частка в ній становить 1/2. Незрозумілим для відповідача є посилання позивача на те, що на відміну від нього, саме вона займається повноцінним вихованням та всебічним розвитком їхнього сина, збирає його в школу, робить всі домашні завдання, адже за спільною згодою, дитина більшу частину тижня (саме ті дні коли відвідує школу) проживає з відповідачем у с. Корнич. Батько належно опікується та виховує сина, купляє та забезпечує його всіма необхідними речами, привозить та забирає сина з навчального закладу, приймає участь в його позашкільному житті. Також відповідач вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на те, що у неї кращі умови для проживання, розвитку та виховання дитини, оскільки окрім позивачки та їхнього сина, в кватирі також проживає мати дружини, якій належить інша 1/2 частка та її чоловік. Відповідач же проживає в приватному будинку в с. Корнич, який складається з 5 кімнат, умови поживання добрі, для сина є окрема кімната, облаштована необхідними меблями, місцем для сну, навчання та проведення дозвілля. Відтак, вважає, що навпаки його умови проживання для хлопчика будуть кращими ніж у позивача. Крім того, позивач вказує, що має більше змоги та сил займатись належним вихованням сина. Проте, неодноразово позивач не забирала дитину в обумовлений час, не повідомивши причин. Так, при домовленості забрати дитину 17 листопада 2023 року від батька, ОСОБА_1 забрала сина тільки 18 листопада вечором та пішла з ним на святкування до подруги. Також 25 листопада 2023р. мати з сином повернулися додому близько другої години ночі. В зв'язку з цим, відповідач вважає, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов'язки, позбавляє дитину належної турботи, догляду та виховання. Крім цього, відповідач не погоджується, що дитина бажає більше проживати з мамою, оскільки при розмовах ОСОБА_4 каже, що хоче жити і обома батьками. ОСОБА_2 також наголошує, що він працює водієм автотранспортних засобів, має стабільний заробіток, проживає у житловому будинку, що складається з 5 кімнат, за місцем проживання характеризуюсь позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, а тому також претендує аби місце проживання дитини було визначеного разом з ним та просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
07.12.2023р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив прийняти його до спільного розгляду з первісним позовом та ухвалити у справі рішення, яким визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком. Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тими ж фактичними обставинами, які наведені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 . Вказує, що проживаючи більшість часу з батьком, хлопець отримує повноцінне чоловіче спілкування, притаманне відносинам батька та сина, необхідне хлопчику у цьому віці. Дитина знаходиться у комфорті, теплі та піклуванні, бачить у батькові свого товариша, який повноцінно залучений до його життя та намагається зберігати в ньому стабільність і спокій для сина. В зв'язку з цим, позивач за зустрічним позовом вважає, що він як батько дитини, володіє достатнім батьківським потенціалом та здатний забезпечувати потреби свого сина ОСОБА_5 і саме в інтересах останнього буде його проживання разом з ОСОБА_2
05.01.2024р. ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив в якій зазначила, що наведені відповідачем у відзиві обставини щодо неналежного виконання нею батьківських обов'язків, залишання сина самого, його тривалого проживання з батьком, забирання ним його з навчального закладу, ведення на гуртки та інше не відповідають дійсності. В будинку відповідача є дитячі речі сина, але це не вказує, що він там постійно проживає, а зазначені в акті обстеження умов проживання відомості про те, що син з вівторка по п'ятницю проживає з батьком скоріш за все зроблені на особистих поясненнях самого відповідача. Насправді ОСОБА_4 фактично постійно проживає з матір'ю та саме вона займається повноцінним його вихованням, допомагає синові з виконанням домашніх завдань, відвідує батьківські збори та постійно тримає контакт з класним керівником сина стосовно його навчання та шкільної успішності. Також, як турботлива мати вона завжди піклується про те, щоб син був завжди вдягнений по погоді, був ситим, мав повноцінне та збалансоване харчування, слідкує за його здоров?ям та емоційним станом. Фактично, всі витрати, які стосуються навчального процесу, продуктів харчування, вітамінів, придбання одягу, речей першої необхідності та проведення сином його дозвілля фінансуються виключно нею. Позивач вважає, що доводи відповідача, про те, що він самостійно забезпечує дитину всім необхідним є надуманими та необґрунтованими, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами. Відповідач зрідка здійснює матеріальне забезпечення сина, проте ця допомога є частковою та мізерною. Також, ОСОБА_2 час від часу завозить сина до школи чи на позашкільні секції, проте це здійснюється не на постійній основі, як про це стверджує відповідач у своєму відзиві. Не заперечує, що на теперішній час вона змінила місце роботи, однак це не перешкоджає їй отримувати офіційний та достатній дохід, який поки вона підтвердити не може через не значний проміжок працевлаштування. Відповідач стверджує, що працює на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Захід-Бус» та має стабільний заробіток, однак документів про свій дохід не надає. Також ОСОБА_2 вказував, що він перебуває у рейсі переважно на вихідні дні, а протягом буденних днів син проживає з ним. Проте, за зверненням відповідача, рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином» від 19 грудня 2023 року №359 встановлено ОСОБА_2 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі дні та години: з 15:00 год. кожного вівторка до 20:00 год. кожної п?ятниці. Таким чином, вказана обставина ще раз доводить той факт, що наш син ОСОБА_4 не проживає разом з відповідачем, який стверджує, що дитина нібито проживає саме з ним з кінця листопада 2022 року. Позивач вказує, що з вищевказаним рішенням вона категорично не погоджується та має намір його оскаржувати. Вважає, що відповідач у своєму відзиві не спростував обґрунтованість її позовних вимог, своїх доводів та заперечень належним чином не довів, а тому місце проживання їхнього сина слід визначити саме з матір'ю, що буде відповідати інтересам самої дитини.
Ухвалою суду від 08.01.2024р. вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання дитини (справа №346/7252/23), об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Відзив на пояснення третьої особи на зустрічний позов до суду не надходили.
Ухвалою суду від 24.01.2024р. підготовче провадження у справі було закрито, призначено справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Коломийської міської ради про визначення місця проживання дитини до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги первісного позову підтримала та наполягала на їхньому задоволенні. Пояснила, що з встановленим рішенням органу опіки та піклування графіком проживання дитини вона не згідна, оскільки він є незручним ні для дитини, ні для неї. Протягом часу, поки діяв визначений органом опіки та піклування графік вона його дотримувалася, жодних перешкод відповідачу не чинила. Але наполягає на задоволені своїх позовних вимог, вважаючи, що в інтересах дитини буде визначення його місця проживання саме з нею. В зв'язку з цим, просила визначити місце проживання спільного з відповідачем сина разом з нею, а з батьком він зможе бачитись при кожному їхньому спільному бажанні. Також вказала, що на заняття по боксу син останнім часом не ходить і відповідно до вказаної секції відповідач його водити не може. На додаткові заняття по вивченню англійської мови дитину водить і вона, і відповідач. Вона з сином проживає в м. Коломия, в своїй квартирі, в якій для дитини створені всі необхідні умови для проживання, навчання, відпочинку. Її робочий графік становить з понеділка по п'ятницю з 08: 00 до 17:00 год., тому наодинці син майже не залишається.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, підтримує свої позовні вимоги, заявлені в зустрічному позові. Вважає, що у позивачки не створені належні умови для проживання сина, оскільки квартира, в якій вона проживає, є однокімнатною, дитина спить на розкладному ліжечку. Крім цього, через свій робочий графік, колишня дружина не може водити сина на заняття по англійській мові. Визначений графік побачень ним підтримується, дитина дійсно перебуває з ним з вівторка по п'ятницю, а з п'ятниці по вівторок знаходиться у мами. Такий графік діє вже більше року і на його думку є зручним. Хлопець навчається в м. Коломия в ліцеї № 8 і в дні їхнього спільного проживання, він відвозить та забирає сина з навчального закладу, а також відвозить до сусіднього села Королівка на заняття з англійської мови. Наголошує, що за його місцем проживання створені більш кращі умови для проживання сина, оскільки він має в його будинку свою окрему кімнату. Зазначає, що працює водієм на міжнародних перевезеннях і графік його роботи є наступним: виїзд в суботу зранку за кордон та повернення в Україну ввечері в понеділок. Якщо буде визначено місце проживання дитини з ним, то він вирішить з ким залишати сина на період його відсутності у зв'язку з роботою.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні первісний позов не визнала, підтримала позовні вимоги за зустрічним та вказала, що між сторонами існує усталений графік проживання дитини з обома батьками по черзі. Батько хлопчика возить його з с. Корнич в Коломию на навчання, після цього забирає та у визначенні дні також відвозить на позашкільні заняття, забезпечує всім необхідним. ОСОБА_2 бажає та бореться за те, щоб син проживав разом з ним, мати ж бажає визначити місце проживання дитини разом з нею, і в цій ситуації хлопець є заручником бажань своїх батьків. В зв'язку з цим, з метою дотримання інтересів всіх учасників як варіант представник відповідача вважала за можливе визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з обома батьками відповідно до графіку, який вже був встановлений для цієї родини. Разом з цим в судових дебатах наполягала на задоволені зустрічного позову, просила визначити місце проживання дитини з батьком..
Будучи опитаним в судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 пояснив, що на теперішній час йому виповнилося повних одинадцять років і він навчається в шостому класі в ліцеї №8 в м. Коломия. Пів тижня він живе з мамою, а пів тижня - з татом і такий графік йому не дуже зручний, адже постійно необхідно возити свої речі, зошити, підручники та інше шкільне приладдя з одного місця проживання до іншого. Хлопець зазначає, що йому добре та комфортно проживати з мамою, в якої створені для нього всі необхідні умови, він має місце для відпочинку та навчання, але й з батьком йому також добре, оскільки в його будинку він має свою окрему кімнату, обладнану всіма необхідними йому речами. Він до обох батьків ставиться однаково добре, проте хотів би постійно проживати разом з мамою, оскільки більше часу він все ж таки хоче проводити разом з нею і це буде зручніше для його навчання. А з батьком він хотів би зустрічатися час від часу за можливістю.
Заслухавши пояснення сторін та представника відповідача за первісним позовом, опитавши дитину, дослідивши матеріали справи та давши оцінку зібраним доказам, суд прийшов до наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та являються батьками малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Коломийського міськарйонного суду Івано-Франківської області від 23.01.2023р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 лютого 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №40 було розірвано. Прізвище ОСОБА_1 залишено без змін. При розірванні шлюбу між сторонами питання про визначення місця проживання спільної дитини сторін не вирішувалось.
Згідно витягів з реєстру Матеївецької територіальної громади, ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_3 .
Відповідно до витягу з протоколу №4 зборів засновників (членів) обслуговуючого кооперативу «Гранат» від 29.10.2007р., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було прийнято в члени обслуговуючого кооперативу та закріплено за ними на паї на рівні частки квартиру №83 загальною площею 40,99 кв.м. без подальших внесків пов'язаних з підвищенням цін на будівництво.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 являються співвласниками по 1/2 частці однокімнатної квартири АДРЕСА_5 .
Трудовим договором № 27 укладеним між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_9 06.12.2023р., наказом №39/2022 від 05.12.2023р. та довідкою від 11.12.2023р. №11/23 підтверджується, що ОСОБА_1 з 06.12.2023р. працює в фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на посаді швачки.
Згідно довідки від 21.03.2023р. № 67, ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Трокс Україна» з 02.12.2016р. та займала посаду Оператора швацького устаткування. ЇЇ дохід за період з 01.03.2022р. по 28.02.2023р. склав 135039,81 грн.
Відповідно до змісту характеристики, наданої ТОВ «Трокс Україна», позивач за період роботи у вказаному товаристві (понад 6 років) зарекомендувала себе з позитивної сторони, оскільки завжди вчасно та якісно виконувала всі посадові обов'язки, постійно підвищувала свою кваліфікацію, дотримувалася етики поведінки та корпоративних стандартів підприємства. У колективі підтримувала рівні та дружні відносини, користувалася повагою та авторитетом у керівництва. Володіє такими рисами, як пунктуальність, доброзичливість, вміння працювати у команді, завжди привітна, сумлінна, спокійна та врівноважена працівниця.
В довідці директора Коломийського ліцею №8 від 06.09.2023р. № 64 вказано, що ОСОБА_4 навчається в 6-А класі даного навчального закладу.
Згідно акту обстеження умов проживання від 05.09.2023р., складеного комісією головних спеціалістів ССД Коломийської міської ради встановлено, що квартира АДРЕСА_5 розміщена на 8 поверсі та складається з однієї житлової кімнати, кухні, ванни та коридору. До помешкання підключені всі комунікації (світло, газ, вода, автономне опалення). В квартирі чисто, речі складені. Дитина має місце для сну та проведення домашніх завдань, забезпечена одягом та шкільним приладдям. В квартирі проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає тільки в літній період). Хлопець навчається в шостому класі, додатково відвідує заняття з англійської мови. Мама працює неофіційно (шиє військову форму). Взаємовідносини між мамою та сином хороші. В помешканні є всі умови для проживання та виховання дитини.
Відомості з Єдиного державного демографічного реєстру та актом про підтвердження місця проживання №39 від 16.11.2023 р. підтверджується, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 .
З акту обстеження умов проживання від 03.11.2023р., складеного комісією працівників ССД Коломийської сільської ради вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_2 , складається з 5 кімнат, кухні, коридору та ванної кімнати. Умови проживання в будинку добрі, підключені всі комунікації, є твердопаливний котел. Для дитини є окрема кімната, облаштована необхідними меблями, місцем для сну, навчання та проведення дозвілля. За вказаною адресою проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина навчається у Коломийському ліцеї №8, 6-А клас, додатково займається англійською мовою і відвідує секцію боксу. У батька з дитиною добрі стосунки. З вівторка по п'ятницю дитина проживає з батьком, який займається його вихованням та утриманням. Для проживання дитини створені належні умови, Ростиславу відведено окрему кімнату об лаштовану необхідними меблями, комп'ютером, одягом взуттям, створено комфортні умови для утримання та проживання дитини.
Згідно довідки, виданої директором ТОВ «Захід-Бус» від 27.11.23р. ОСОБА_2 працює в даному товаристві з 11.11.2023р. на посаді «водій автотранспортних засобів».
Відповідно до табелів обліку робочого часу за листопад-грудень 2023р., робочими днями ОСОБА_2 значаться з п'яниці по вівторок.
Відповідно до характеристики, наданої старостою Корницького старостинського округу 28.11.2023р. за №54/01.2.8/1-18, громадянин ОСОБА_2 зареєстрований і проживає в АДРЕСА_2 . Освіта середньо-спеціальна, закінчив Коломийське ВПУ №14. Психологічно врівноважений і тактовний, характер спокійний. Перебував у шлюбі в якому має сина, займається його вихованням. Спиртними напоями не зловживає, з особами підозрілого типу не контактує. Скарги на його поведінку не поступали.
Згідно витягу МВС України, ОСОБА_2 на території України станом на 29.11.2023р. до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи не непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Довідками №788 та № 321, виданими 28.11.2023р. лікарями СП «Поліклініка» КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР підтверджується, що ОСОБА_2 на диспансерних обліках в наркологічному та психоневрологічному кабінеті не числиться.
Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради №359 від 19.12.2023р. «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином» встановлено ОСОБА_2 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . такі дні та години: з 15:00 год. кожного вівторка до 20:00 год. кожної п'яниці. При неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а матір - батька дитини. Рішення є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення зацікавлена особа не звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 19.12.2023р. № 360/2023 було затверджено висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно, затвердженого вищевказаним рішенням, висновку вбачається, що питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ІНФОРМАЦІЯ_7 . На комісії виступила мама ОСОБА_1 , яка повідомила, що вона належним чином піклується про малолітнього сина, дбає про його повноцінне та збалансоване харчування, створює необхідні умови для комфортного проживання та утримання своєї дитини. Після розлучення іона ніколи не створювала перешкод у побаченнях батька з сином і не заперечує, щоб батько приймав участь в його вихованні. Також мати повідомила, що наразі у сина нестабільний психоемоційний стан, дитина активно розвивається, психіка його формується, тому він потребує постійної уваги та догляду. ОСОБА_2 також повідомив, що він забирає дитину з школи, водить його додатково на заняття з англійської мови та секцію боксу, купує одяг та інші необхідні речі. Встановлено, що робота ОСОБА_2 пов'язана із частими поїздками закордон (щотижня рейси у Чеську Республіки), тому визначити місце проживання дитини біля батька недоцільно. Комісія не виявила причин, через які б мама не могла займатися вихованням своєї дитини. Виходячи з інтересів дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з мамою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У відповідності до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.
Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Частиною 2 ст. 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору.
При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах (зокрема, постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування.
При вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини суди враховують спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, школу, друзів; бажання дитини; безпекові питання. Органам державної влади слід враховувати чи страждатиме дитина через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки одного з батьків.
Таким чином, обставини, встановлені у результаті детальної та поглибленої оцінки конкретної сімейної ситуації та фактори фактичного, емоційного, психологічного, матеріального та медичного характеру приводять правила щодо визначення місця проживання малолітньої дитини судом в дію.
В даній справі судом встановлено, що батьки дитини проживають окремо, кожним з них в їхніх помешканнях створені належні умови для проживання, навчання та розвитку їхнього малолітнього сина, що підтверджено актами обстеження житлово-побутових умов. Мати та батько в рівній мірі піклуються про здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання дитини, приймають участь в шкільному та позашкільному житті сина, по черзі водять та забирають його з занять, водять на факультативне вивчення іноземної мови, тим самим створюють належні умови для розвитку його здібностей.
Жодна із сторін не довела неналежне виконання батьківських обов'язків іншим з батьків, а тому їхні посилання на такі обставини в заявах по суті справи, суд знаходить безпідставними та необґрунтованими.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 офіційно працевлаштовані, отримують стабільні доходи від своєї зайнятості, однак їхній актуальний розмір належними та допустимими доказами підтверджений не був, що унеможливлює здійснити судом перевірку та порівняння матеріального стану кожної сторони.
З урахуванням зазначених обставин, суд прийшов до висновку, що позивач та відповідач мають бажання та можливість виховувати та забезпечувати свого сина і належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, однак не можуть дійти взаємної згоди щодо визначення місця проживання їхньої спільної малолітньої дитини з кимось із них.
Відтак, вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини встановлюють, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3). Ці положення Конвенції про права дитини узгоджуються з положеннями Конституції та законів України, тому її правові норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
В постанові від 16.02.2024р. по справі 465/6496/19 (п. 89, 91-96) Верховний Суд вказав, що при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров'я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.
Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.
Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).
При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.
У статті 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Даючи пояснення в судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 зокрема зазначив, що однаково добре ставиться до обох батьків, проте проживання по пів тижня з кожним з батьків йому не до вподоби, адже це створює для нього певні незручності в питаннях побуту і навчальному процесі (постійні перевезення речей і шкільного приладдя). Відтак, він воліє постійно проживати саме з мамою, оскільки до неї він більш прихильний і так йому буде зручніше в навчанні.
Суд також враховує, що розглядаючи на засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , орган опіки та піклування, виходячи з інтересів дитини, вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього хлопчика разом з мамою ОСОБА_1 .
Мотивів відхилення висновку органу опіки та піклування відповідно до вимог частини шостої статті 19 СК України судом в даній справі не встановлено.
Крім цього, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 працевлаштована, працює швачкою по вісім годин (з 08:00 до 17:00 год.) в будні дні, субота та неділя - вихідні. В свою чергу ОСОБА_2 працює водієм на міжнародних перевезеннях та згідно табелю його робочого графіку, він з вівторка по п'ятницю перебуває вдома, а інші дні знаходиться в рейсі.
Не малозначним є також місце проживання позивача та відповідача у співвідношенні з місцем навчання їхнього сина. Малолітній ОСОБА_4 навчається в ліцеї №8 в м. Коломия, де й проживає у своєї матері. Батько хлопчика проживає в сусідньому селі Корнич, що має більшу віддаленість від навчального закладу та впливає на тривалість і варіанти добирання хлопця до місця навчання.
Аналізуючи дані обставини, суд вважає, що графік роботи матері, її місце проживання, постійне знаходження вдома у вечірній час в будні та на вихідних є більш безпечними та комфортними умовами для проживання сина з нею, який буде постійно під наглядом одного з батьків. При цьому, варто зазначити, що батько дитини ОСОБА_2 внаслідок особливостей свого робочого графіку не зможе протягом всього часу бути присутнім дома з сином і тим самим не матиме спроможності особисто піклуватися про свою дитину.
В контексті вищевикладених обставин, суд, в ході розгляду справи, прийшов до висновку про недоцільність застосування в ній моделі спільної фізичної опіки над дитиною відповідно до того графіку, який був встановлений для сторін рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради №359 від 19.12.2023р. «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином» про що зокрема просила представник відповідача ОСОБА_3 , оскільки проти цього категорично заперечувала ОСОБА_1 вказуючи, що проживання дитини по пів тижня з нею та з батьком відповідає тільки інтересам ОСОБА_2 . При цьому, такий графік не є комфортним ні для неї, ні для їхнього сина, що останнім також було підтверджено.
Відтак, приділивши першочергово значення думці малолітнього ОСОБА_4 , врахувавши його бажання жити з мамою, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, який повністю узгоджується з позицією дитини, а також проаналізувавши графік праці сторін, їхнє місце проживання та те, що кожним з них були створені належні та більш-менш однакові умови для виховання та навчання їхнього сина, суд прийшов до висновку, що принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини буде відповідати визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з його матір'ю ОСОБА_1 .
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю не повинно негативно впливати на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом.
Разом із цим, суд також підкреслює необхідність налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту між кожним із них з дитиною, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу. ОСОБА_1 не може перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у житті їхнього сина, оскільки таке перешкоджання, залежно від обставин, може тлумачитись, як дії, вчинені на шкоду дитині, з відповідними правовими наслідками.
При істотній зміні обставин сторони мають право ініціювати визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дитини.
За вищевикладених обставин, суд задовольняє первісний позов ОСОБА_1 повністю, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 - відмовляє.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи повне задоволення первісного позову, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягнення понесені нею судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись 160, 161 Сімейного кодексу України та ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
Первісний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року
Суддя: Третьякова І. В.