Справа № 344/6220/24
Провадження № 2-о/344/195/24
30 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.
секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
представника позивача - адвоката Сендецького В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту зміни імені,-
Заявник звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить : встановити факт зміни прізвища з ОСОБА_2 з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » з 28.06.1987- дати реєстрації шлюбу, зареєстрованого 28.06.1987 у палаці одружень №2, виконкому Ленінградської ( зараз Санкт-Петербург) міської ради РФ, актовий запис №3857. В обґрунтування заяви вказує, що в 1987 році вона закінчила медичне училище №1 в м. Ленінград по спеціальності фельдшер-лаборант, про що 30.06.1987 нею отримано диплом НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_3 . ЇЇ попереднє прізвище в шлюбі ОСОБА_4 .
02.10.2023 вона звернулася із заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління МЮ з проханням видачі витягу про зміну прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . 23.10.2023 отримала відповідь, що надати такий не можуть.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без участі.
Вислухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку :
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську від 27.10.2023 за №1531/32.15.6-24, що адресована ОСОБА_1 , повідомлено, що на заяву щодо видачі витягу про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який зареєстрований за №3857 від 28.06.1987 у Палаці одружень №2, виконкому Ленінградської міської ради РФ повідомляють, що видати даний документ не можуть відповідно до листа Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану та відповідно до норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між державам и не здійснюється будь-яке листування, що стосується співробітництва.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 викладено правовий висновок, згідно якого справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21), від 25 січня 2024 року у справі № 335/4497/23 (провадження № 61-12264св23).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Також, згідно з пунктом 4 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу. При цьому встановлення вказаного факту може бути розглянуто судом, якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події. Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.
Наведене свідчить про те, що у випадку коли актовий запис про реєстрацію шлюбу осіб не зберігся в органах РАЦСу, або такі органи відмовляють у поновленні відповідного актового запису, заінтересовані особи мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу. При розгляді цих справ суд встановлює саме факт реєстрації відповідної події (реєстрації шлюбу), а не факт що певна особа є дружиною (чоловіком) іншої.
У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Заявник вказує, що встановлення факту зміни прізвища, фактично за наслідком його укладення, розірвання шлюбу, для встановлення належності диплому. Однак, про встановлення факту належності самого диплому не просить.
В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку встановлення факту належності правовстановлюючого документа, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.
Враховуючи, що фактично факт зміни прізвища, фіксується актовий записом, в даному випадку про укладення шлюбу, його розірвання, що не є правовстановлюючим документом, а є документом, який фіксує певні дії та події. Також, аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить фактично просить встановити факт тотожності особи, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.
Наведене виключає можливість розгляду даної заяви в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями ч.3 ст.124 Конституції та в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Повна ухвала складена 07.05.2024, з урахування перебування головуючої судді 03.05. та 06.05.2024 у відпустці.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 293, 315 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту зміни імені - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена - 07.05.2024.
Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.