Єдиний унікальний номер 341/2027/23
Номер провадження 1-кп/341/57/24
07 травня 2024 року м.Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023140150000078 від 20.04.2023 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мединя, Галицького району, Івано-Франківської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого інспектором з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
Наказом директора Галицького національного природного парку (НПП) ОСОБА_6 № 19-к від 01.04.2010 ОСОБА_4 прийнято на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП.
9 серпня 2004 року Указом Президента України № 877/2004 «Про створення Галицького національного природного парку» (далі Указ), з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Передкарпаття, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення було створено Галицький національний природний парк і підпорядкувано його Державному комітету лісового господарства України. Установлено площу земель Галицького національного природного парку 14684,8 гектара, у тому числі 12159,3 гектара земель, які мають бути надані йому у постійне користування, та 2525,5 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
Наказом міністра охорони навколишнього природного середовища України № 385 від 08.10.2004 затверджено Положення «Про Галицький національний природний парк» (далі Положення). На даний час вказане вище положення діє в редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28 березня 2016 року № 121.
Згідно пункту 2.2 Положення визначено, що основними завданнями Парку є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів на його території, підтримання та забезпечення екологічної рівноваги в Прикарпатському регіоні; проведення наукових досліджень по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; створення умов для організованого туризму, екскурсій, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням встановленого режиму охорони його природних комплексів та об'єктів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
Згідно ст. 100 Лісового Кодексу, порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - ЗУ «Про ПЗФ), цього Кодексу та інших актів законодавства.
У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - ЗУ «Про ОНПС») до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища, порядок організації, використання і охорони територій яких та додаткові їх категорії визначаються законодавством України.
Відповідно до ст. ст. 2, 3, 5, 7, 11, 21 ЗУ «Про ПЗФ» відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються цим законом, ЗУ «Про ОНПС» та іншими актами законодавства України.
Завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються відповідними органами виконавчої влади; на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням; спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, яким є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Закон України «Про природно-заповідний фонд України» запроваджує особливий режим охорони та використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду з урахуванням їх категорії та типу. Вимоги цього режиму полягають в обмеженнях господарської діяльності та особливих вимогах щодо здійснення додаткових заходів, спрямованих на збереження, відновлення та раціональне використання особливо цінних природних комплексів та об'єктів в установленому законодавством порядку.
У відповідності до ст. 9 ЗУ «Про ПЗФ» території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Перераховані у вказаному законі основні види спеціального використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання, можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів, що визначені режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Окрім цього, частинами 3, 4, 7, 8, 11 статті 9-1 ЗУ «Про ПЗФ» передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі. Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами. Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі дозволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду.
Статтею 5 Закону України «Про ПЗФ» визначено, що завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для всіх підприємств, установ, організацій, землевласників, у віданні яких знаходяться природні ресурси в межах зазначених територій та об'єктів регламентований Інструкцією «Про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» (далі Інструкція), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 27 від 24.01.2008 та зареєстрованою Міністерством юстиції України 12.02.2008 за
№ 117/14808, в поточній редакції від 15.09.2020.
Згідно п. 1.3 Інструкції, в редакції від 24.01.2008, ліміти визначають обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Відповідно до п. 1.4, вказаної інструкції, в редакції від 24.01.2008, ліміти встановлюються щороку. Заявники (лісокористувачі) у віданні яких знаходяться природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення подають матеріали, передбачені п. 2.1 та погоджені відповідно до п. 2.2 Інструкції, до Мінприроди в строк до 15 вересня поточного року. Державна служба заповідної справи, структурні підрозділи Мінприроди розглядають матеріали та готують свої пропозиції щодо прийняття відповідного рішення. Мінприроди затверджує ліміти, Державна служба заповідної справи доводить їх до заявників, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції, територіальних органів Мінприроди, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі не пізніше ніж за два місяці до початку наступного року (п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5 Інструкції).
Разом з цим, згідно пунктів 3, 4 Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459, дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється: природних ресурсів континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони (крім корисних копалин), немисливських видів тварин, природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (крім мисливських тварин), видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки.
Поряд з цим, відповідно до пункту 7 Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459, ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Мінприроди за поданням органів, у віданні яких знаходяться ці природні ресурси, на підставі обгрунтовуючих матеріалів, погоджених з відповідними науковими установами і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі. Затверджені ліміти Мінприроди доводить до заявників, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій.
Відповідно до п. 36 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду віднесено до документів дозвільного характеру.
Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (затверджений Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761), передбачено умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (п. 1 Порядку).
Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п. 2 Порядку).
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного суду України 10.12.2004 N 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконною визнається порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
У свою чергу, частиною 1 статті 60 ЗУ «Про ПЗФ» передбачено, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України..
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 61 ЗУ «Про ПЗФ» служба державної охорони природно-заповідного фонду України має статус правоохоронного органу. Порядок діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду України, а також перелік підрозділів і посад працівників, які входять до її складу, визначаються Кабінетом Міністрів України. Служби державної охорони на місцях очолюють керівники адміністрацій територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України мають право: вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з порушенням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон; перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування, використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності в межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду; доставляти порушників установленого режиму з метою з'ясування особи; складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності; вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, відповідні документи; проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів та перевірку знарядь і продукції одержаної в результаті природокористування; безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби в межах відповідних територій, об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон для перевірки додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та природно-заповідний фонд; вносити пропозиції до відповідних державних органів про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що порушує вимоги законодавства про природно-заповідний фонд, давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунення порушень, виявлених у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 року № 1127, в редакції діючій станом на 2022-2023 роки, до служби державної охорони національного природного парку серед інших належить інспектор з охорони природно-заповідного фонду.
Згідно п. 6 вказаного Положення працівники служби держохорони мають право: вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з порушенням ними режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон; перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування, використання природних ресурсів та провадження іншої діяльності в межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду; доставляти порушників природоохоронного законодавства у територіальні органи внутрішніх справ чи до виконавчого комітету селищної, сільської ради з метою з'ясування особи; складати протоколи про порушення адміністративного законодавства в галузі охорони довкілля і використання природних ресурсів, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних до відповідальності; вилучати у порушників предмети і знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, незаконно добуту продукцію, відповідні документи; проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів та перевірку знарядь і продукції, одержаної в результаті природокористування; безперешкодно обстежувати стан природних комплексів та об'єктів, що розташовуються в межах територій природно-заповідного фонду; одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, що стосуються питань збереження та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; безперешкодно відвідувати і перевіряти підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон стосовно додержання вимог природоохоронного законодавства; давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунення порушень, виявлених у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; подавати клопотання про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що провадиться з порушенням вимог природоохоронного законодавства або забороняється згідно з режимом охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду; носити під час виконання службових обов'язків форму встановленого зразка, табельну зброю та спеціальні засоби (гумові кийки, наручники і балончики з препаратами сльозоточивої та подразливої дії) відповідно до законодавства; направляти в установленому порядку матеріали про порушення природоохоронного законодавства до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Відповідно до розділу 1 «Загальні положення» Посадової інструкції інспектора з охорони природно-заповідного фонду № 42 Галицького НПП, з якою ОСОБА_4 ознайомився під підпис, інспектор з охорони природно-заповідного фонду призначається на посаду і звільняється з посади директором Галицького НПП. Інспектор з охорони природно-заповідного фонду підпорядковується майстру з охорони природи, помічнику лісничого, лісничому.
Відповідно до розділу 2 «Завдання та обов'язки» посадової інструкції інспектора з охорони природно-заповідного фонду Галицького НПП, інспектор з охорони природно-заповідного фонду, серед іншого, здійснює державний контроль за дотриманням встановленого режиму охорони на території обходу або іншій закріпленій території в межах установи природно-заповідного фонду; дає вказівки щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, правил пожежної безпеки, встановленого порядку ведення господарських робіт і природокористування; вимагає від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з порушенням ними природоохоронного законодавства, і доставляє таких правопорушників до правоохоронних органів; складає протоколи про порушення законодавства; вилучає у порушників законодавства продукцію і знаряддя незаконного природокористування, транспортні засоби, а також документи, що відносяться до природокористування; здійснює заходи щодо захисту об'єктів рослинного світу, їх генетичного фонду; зберігає і раціонально використовує ввірене йому майно, обладнання, матеріальні цінності.
Згідно розділу 4 «Відповідальність» згаданої посадової інструкції інспектор з охорони природно-заповідного фонду Галицького НПП несе відповідальність, серед іншого, за неналежне виконання або невиконання посадової інструкції; за охорону лісового обходу від самовільних рубок і пожеж; за зберігання і раціональне використання виділеного йому майна, обладнання, матеріальних цінностей; за недотримання режиму території, використання, відтворення, охорону та захист природних екосистем у зоні розміщення обходу; за допущення матеріальної шкоди.
Вказана посадова інструкція 30.08.2018 затверджена директором Галицького НПП ОСОБА_6 . Із зазначеною посадовою інструкцією ознайомлений ОСОБА_4 , про що останній розписався.
Згідно укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , в особі директора ОСОБА_8 , договору «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 01.04.2010, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи роботу безпосередньо пов'язану із збереженням матеріальних цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв'язку із викладеним зобов'язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Таким чином, перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу №2 Крилоського лісництва Галицького НПП ОСОБА_4 , виконуючи обов'язки за вказаною посадою, є співробітником правоохоронного органу та здійснює функції представника влади, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 КК України являється службовою особою.
При цьому останній неналежно виконав свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого було завдано тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам держави у сфері охорони навколишнього природнього середовища за наступних обставин.
Так, відповідно до акту передачі обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП від 13.04.2023 інспектор з охорони природно-заповідного фонду Крилоського лісництва ОСОБА_4 прийняв під охорону у інспектора з охорони природно-заповідного фонду Крилоського лісництва ОСОБА_9 обхід № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, до складу якого входить квартал 10 Крилоського лісництва Галицького НПП. Також, згідно зазначеного акту, під час прийому-передачі згаданого вище обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП самовільних рубок на його території не виявлено. Зазначений акт підписано наступними уповноваженими службовими особами Галицького НПП:
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , та директором Галицького НПП ОСОБА_6 .
У свою чергу, територія кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП входить до складу об'єкта природно-заповідного фонду України та на вказану територію поширюються вимоги Закону України «Про природно-заповідний фонд України», в тому числі, щодо її охорони, а відповідальним за охорону лісу на території вказаного кварталу є інспектор з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП ОСОБА_4 .
Поряд з цим, ОСОБА_4 будучи зобов'язаним здійснювати охорону ввіреного йому лісу від незаконних рубок, у період із 13.04.2023 по 22.05.2023, маючи можливість для виявлення незаконних, самовільних рубок дерев, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто, маючи можливість для забезпечення охорони ввіреного йому лісу, котрий входить до складу природно-заповідного фонду, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, не здійснював перевірок стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП та їх документування; не здійснив фіксування фактів порушень лісового, природоохоронного законодавства (вчинення незаконних рубок) на території кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, які були вчинені у період із 13 квітня 2023 року по 22 травня 2023 року; не вживав заходів до виявлення порушників природоохоронного законодавства та притягнення їх до відповідальності; не доповідав керівництву ОСОБА_11 про факти незаконних рубок, які мали місце на території ввіреного йому під охорону кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП та не вживав заходів, щодо виявлення вказаних порушень природоохоронного законодавства, не оглядав місця вчинення вищевказаних незаконних рубок лісу.
Так, внаслідок неналежного виконання вищевказаних службових обов'язків ОСОБА_4 на території ввіреного йому під охорону кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, у період не раніше ніж 13.04.2023 та не пізніше 22.05.2023, невстановленими досудовим слідством особами, на території виділів 9, 8, 13 кварталу 10 обходу 2 Крилоського лісництва Галицького НПП, який тоді перебував під охороною інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП ОСОБА_4 , здійснено самовільне рубання 7 (семи) сироростучих дерев породи бук із середніми діаметрами пнів 35, 38, 41, 46, 40, 46, 23 сантиметрів, 2 (двох) сироростучих дерева породи граб із середніми діаметрами пнів 43 та 42 сантиметрів, 1 (одне) сироростуче дерево породи береза із середнім діаметром пня 43 сантиметри та 2 (двох) сироростучих дерев породи ясен із середніми діаметрами пнів 36 та 49 сантиметрів.
Внаслідок вищевказаних незаконних рубок, допущених ОСОБА_4 через неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, державним інтересам у сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено матеріальну шкоду в розмірі 1665163,47 гривень (один мільйон шістсот шістдесят п'ять тисяч сто шістдесят три гривні сорок сім копійок), яка станом на 2023 рік у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з пунктом 4 примітки до статті 364 КК України.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
25.04.2024 до суду надійшло клопотання голови профспілкової організації Галицького національного природного парку ОСОБА_12 про передачу ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу Галицького національного природного парку, та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з цих підстав.
У судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, щиро розкаявся, підтвердив надання згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та закриття кримінального провадження. Просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу. Вказав, що розуміє підстави звільнення від кримінальної відповідальності, визначені ст. 47 КК України і йому відомі наслідки порушення умов звільнення. Зрозумілі йому також наслідки звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених підстав. Обіцяв виправдати довіру трудового колективу. Подав письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд звільнити ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу.
Голова профспілкової організації Галицького НПП вказав, що ОСОБА_13 працює у Галицькому національному природному парку на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду. Трудовий колектив обрав високу відповідальність взяти ОСОБА_4 на поруки. Останній запевнив, що зобов'язується виправдати довіру колективу, не ухилятись від заходів виховного характеру, та не порушувати громадського порядку, тому було одностайно прийнято рішення про наявність підстав для клопотання перед судом щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу.
Голова профспілкової організації пояснив, що колектив зобов'язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення ОСОБА_4 нових злочинів, його перевиховання й виправлення, всебічний контроль за його поведінкою та виправленням. У випадку вчинення ним нових порушень чи ухилення від громадського впливу негайно повідомити суд.
Судом обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 47 КК України.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані захисником та прокурором документи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу ,не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, який не є корупційним, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаюється, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП з 01.04.2010 року.
Протоколом № 2 загальних зборів трудового колективу Галицького національного природного парку від 24 квітня 2024 року вирішено взяти на поруки трудового колективу Галицького національного природного парку інспектора з охорони природно-заповідного фонду обходу № 2 Крилоського лісництва Галицького НПП ОСОБА_4 .
Крім того, трудовий колектив Галицького національного природного парку, 25.04.2024 року звернувся до суду з клопотанням, відповідно якого трудовий колектив зазначеного підприємства просить Галицький районний суд Івано-Франківської області передати ОСОБА_4 на поруки трудовому колективу, а кримінальне провадження щодо нього за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрити.
Пленум Верховного Суду України у п.6 Постанови № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звернув увагу судів, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
За таких обставин суд вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання Галицького НПП про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 з передачею його на поруки трудовому колективу підприємства.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Запобіжний захід під час досудового слідства не обирався.
Цивільні позови по справі не заявлено.
На підставі ст. 44, 47 КК України, керуючись ст. 284, 314, 372, 376 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею особи на поруки.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023140150000078 від 20.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити.
Повідомити трудовий колектив Галицького національного природного парку про передачу ОСОБА_4 їм на поруки шляхом надіслання копії цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Роз'яснити трудовому колективу Галицького національного природного парку, що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки трудового колективу, він не виправдає довіру трудового колективу Галицького національного природного парку, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори трудового колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Копію ухвали після її проголошення вручити сторонам.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1