Справа № 183/2286/24
№ 2-а/183/36/24
06 травня 2024 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дубовенко І.Г., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
11 березня 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову серії 4АВ №04579213 поліцейського Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 грн. відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 15 березня 2024 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії такої ухвали, а саме позивачеві необхідно було визначити належного відповідача та сплатити судовий збір за подання адміністративного позову. 15 березня 2024 року копія ухвали про залишення позову без руху направлена позивачу, які вона отримала 16 квітня 2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17липня1997року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Так, Європейський суд з прав людини відхиляє скаргу заявника на порушення права доступу до суду, якщо він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи (остаточне рішення у справі «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року), про що, зокрема, свідчить те, що він не звертався до суду за інформацією щодо її стану розгляду.
Сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003року).
Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Відповідно до ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на те, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 15 березня 2024 року, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 169, 251 ЦПК України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - вважати неподаним та повернути позивачеві.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право звернутися із зазначеною позовною заявою після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 06 травня 2024 року.
Суддя І.Г.Дубовенко