Справа № 183/3992/24
№ 1-кс/183/838/24
03 травня 2024 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024043080000059 від 06.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024043080000059 від 06.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та
Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
В період дії воєнного стану, а саме на початку березня 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 заздалегідь знаючи, що в житловому приміщенні, яке знаходиться за адресо
АДРЕСА_1 тривалий час ніхто не проживає, вирішив проникнути всередину нього.
Прибувши на початку березня 2024 року за вказаною адресою, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 зайшов на неогороджену територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , та за допомогою викрутки відчинив замок вхідних дверей, після чого незаконно проник всередину житлове приміщення та став проживати в ньому.
06.03.2024, приблизно о 13:00 годині, у ОСОБА_4 , який знаходився всередині житлового приміщення по АДРЕСА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 , раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований таємне викрадення майна, що знаходиться в житловому приміщенні за вказане адресою, а саме військової форми типу «піксель», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 06.03.2024, приблизно о 13.00 годині,
ОСОБА_4 , попередньо ввівши в оману ОСОБА_8 , вказавши, що майно у вказаному житловому приміщенні належить йому, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, взяв зі столу, розташованого у вітальній кімнаті, військову форму типу «піксель», а саме штани, кітель (розмір одягу 48-50) та черевики (берці) коричневого кольору (42 розміру) в новому стані, належну ОСОБА_7 , яку того ж дня продав ОСОБА_8 , тим самим незаконно розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 3 424 гривні 50 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло.
Окрім цього, 11.03.2024, приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_4 знаходився у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей час у нього раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, що знаходиться у вказаному житловому приміщенні, а саме камінної топки марки «Invicta» моделі «700 Optimise», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.03.2024, приблизно о 15.00 годині,
ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, відшукав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме камінну топку марки «Invicta» моделі «700 Optimise», взяв її з підлоги вітальної кімнати.
Після чого ОСОБА_4 , присвоївши викрадене майно та утримуючи його в руках, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 19 901 гривень 67 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4
ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 24.03.2024, приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_4 знаходився у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей час у нього раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, що знаходиться у вказаному житловому приміщенні, а саме витяжки кухонної марки «Borgio» моделі «ВКМ TR 60 Antrasit Rustic», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 24.03.2024, приблизно о 19:00 годині,
ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, відшукав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме витяжку кухонну марки «Borgio» моделі «ВКМ TR 60 Antrasit Rustic» чорного кольору, взяв її з підлоги вітальної кімнати.
Після чого, ОСОБА_4 , присвоївши викрадене майно та утримуючи його в руках, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4 142 гривень 75 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 25.03.2024, приблизно о 08:00 годині, ОСОБА_4 знаходився у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей час у нього раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, що знаходиться у вказаному житловому приміщенні, а саме кухонної шафи марки «Candy» моделі «FCS 100 Х/F», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.03.2024, приблизно о 08:00 годині,
ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно -- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, відшукав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме кухонну шафу марки «Candy» моделі «FCS 100 Х/F».
Після чого, ОСОБА_4 , присвоївши викрадене майно та утримуючи його в руках, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 7 946 гривень 67 копійок. -
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 26.03.2024, приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_4 знаходився у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей час у нього раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, що знаходиться у вказаному житловому приміщенні, а саме металевих дверей марки «ЬА», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 26.03.2024, приблизно о 19:00 годині,
ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, відшукав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме металеві двері марки «ЬА».
Після чого, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких останній попередньо ввів в оману вказавши, що майно у вказаному житловому приміщенні належить йому, спільними зусиллями винесли з коридору домоволодіння металеві двері марки «ЬА», завантажили до причепу автомобіля невстановленої марки та з викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину.
ОСОБА_4 у подальшому продав металеві двері марки «ЬА» ОСОБА_9 , тим самим незаконно розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 23 600 гривень 67 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 28.03.2024, приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_4 знаходився у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей час у нього раптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, що знаходиться у вказаному житловому приміщенні, а саме керамічного унітазу марки «KOLO IDOL», що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, 28.03.2024, приблизно о 19:00 годині,
ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, відшукав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , а саме керамічний унітаз підвісний марки «KOLO IDOL».
Після чого ОСОБА_4 , присвоївши викрадене майно та утримуючи його в руках, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2 611 гривень 50 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
30.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 07.06.2024; протоколом огляду речей від 23.04.2024; протоколом огляду речей від 23.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 23.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 23.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 24.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2024; протоколом огляду речей від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.04.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 .
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляду позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а також те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, передбаченим КПК України, та з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, слідчий звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_5 просив задовольнити в повному обсязі клопотання та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 57 днів.
Прокурор ОСОБА_13 у судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні погодився з клопотанням слідчого, не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, вислухавши позицію учасників судового провадження, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.
Встановлено, що Новомосковським РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12024043080000059 від 06.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
30.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді у вигляді особистого зобов'язання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується: доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 07.06.2024; протоколом огляду речей від 23.04.2024; протоколом огляду речей від 23.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 23.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 23.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 24.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2024; протоколом огляду речей від 25.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.04.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 .
При дослідженні доказів, наданих слідчим в підтвердження доводів клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства» вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
Стосовно ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо ймовірності ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно ніде не працює, заробляє періодичними заробітками, не одружений, у зв'язку з чим стійкі соціальні зв'язки у нього відсутні.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено той факт, що не застосування цього запобіжного заходу не зможе запобігти ризику, зазначеному у клопотанні та визнаним слідчим суддею доведеним.
Отже, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, слідчий суддя доходить висновку, що підозрюваному ОСОБА_4 має бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 194, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12024043080000059 від 06.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області та/або Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області;
- повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за територію Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду.
Строк дії обов'язків визначити до 01.07.2024.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під підпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1