Справа № 183/226/24
№ 2/183/1556/24
30 квітня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Аніськової А.В.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
у січні 2024 року АТ «КБ «Глобус» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 29.08.2021 року, в розмірі 24 306,50 грн. та вирішити питання стосовно розподілу понесених судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29.08.2021 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб, шляхом подачі Заяви-анкети про приєднання до вказаного договору, за яким банк надав позичальникові грошові кошти в сумі 16 785,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 51,00650% річних та комісією за обслуговування кредиту ? 3,00% щомісячно. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язалась повертати кредит частинами та сплачувати відсотки та комісію, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, зі строком погашення кредиту не пізніше 29.08.2023 року.
Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови кредитного договору, надав відповідачу кредитні кошти у зазначеному вище розмірі однак, ОСОБА_1 покладені на неї зобов'язання не виконувала, в наслідок чого станом на 01.08.2023 року загальний розмір її заборгованості склав 24 306,50 грн., з яких:
- 1 020,95 грн. - строкова заборгованість по кредиту;
- 15 764,05 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;
- 1 007,10 грн. - строкова заборгованість по процентам;
- 6 514,40 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
Зазначену суму заборгованості АТ «Комерційний банк «Глобус» просить стягнути з відповідача, а також покласти на неї судові витрати.
Ухвалою суду від 01 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 42).
В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутність, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з'явилась, вважається такою, що повідомлена належним чином, причина неявки не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.08.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «Комерційний банк «Глобус» із анкетою-заявою на підставі якої остання приєдналась до договору надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб, за умовами якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 16 785,00 гривень, з терміном користування до 29.08.2023 року, а позичальник зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісію за обслуговування кредиту 3,00 % щомісячно, нараховані відсотки у розмірі 51,00650 % річних та платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору (а.с. 18, 5-17).
ОСОБА_1 свої зобов'язання за вищевказаним договором виконувала не належним чином, внаслідок чого, за розрахунком банку, станом на 01.08.2023 року виникла заборгованість у розмірі 24 306,50 грн., з яких:
- 1 020,95 грн. - строкова заборгованість по кредиту;
- 15 764,05 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;
- 1 007,10 грн. - строкова заборгованість по процентам;
- 6 514,40 грн. - прострочена заборгованість по процентам (а.с. 34-37).
Позивачем проводилися заходи досудового врегулювання спору, так 16.01.2023 року кредитором на адресу відповідача була направлена досудова вимога за Вих. № 1-263 щодо дострокового стягнення заборгованості (а.с. 24).
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті заборгованості по картковому рахунку відповідачем надано не було, а неналежне виконання останньою договірних зобов'язань порушує майнові права і охоронювані законом інтереси позивача.
Так, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним кредитним договором.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Поряд з цим, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові.
Аналізуючи викладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований та підлягає задоволенню, з відповідача слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 29.08.2021 року, в розмірі 24 306,50 грн..
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд керується наступними нормами процесуального закону.
Так, частинами 1, 2 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до положень ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Судом встановлено, що правничу допомогу у справі позивачу АТ «КБ «Глобус» надавав приватний адвокат Прохоренко Валерій Петрович на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 051222 від 05.12.2022 року.
Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу, суду було надано акт прийому-передачі послуг № 41378444 від 01 вересня 2023 року та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 3173 від 06.09.2023 року, згідно яких розмір витрат понесених АТ «КБ «Глобус» становить 6 000,00 гривень.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» витрати на професійну правничу допомогу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 гривні (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76-82,89,141,223,263,265,280 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 29.08.2021 року, що виникла станом на 01.08.2023 року в розмірі 24 306,50 гривень (двадцять чотири тисячі триста шість гривень 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень (шість тисяч гривень 00 копійок) та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: пров. Куренівський, буд. 19/5, м. Київ, 04073;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Сорока О.В.