Справа № 183/4225/24
№ 1-кп/183/1474/24
02 травня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовче судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023041350000842 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Меліоративне, Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2022 року народження, військовослужбовця, призваного по мобілізації, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- 18 січня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 .
Прокурор вважає необхідним призначити обвинувальний акт до розгляду, оскільки підстав для закриття провадження та повернення обвинувального акту немає.
Захисник не заперечив проти призначення провадження до судового розгляду.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для повернення обвинувального акту або закриття провадження немає.
Суд вислухавши думку учасників процесу, вважає можливим призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників процесу.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Захисник та обвинувачений кожен окремо не заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перед судом прокурором доведено, що на теперішній час продовжують існувати та не зменшились передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає лише позбавлення волі строком від 7 до 10 років. Разом з тим, ОСОБА_3 є військовослужбовцем, розуміє, що у разі визнання його судом винним у вчиненні вказаного злочину його може буде засуджено судом до позбавлення волі, тому, враховуючи його нестійкі соціальні зв'язки, існує ризик переховування останнього від суду з метою ухилення від покарання.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 мешкає в одному смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області разом зі свідками у кримінальному провадженні і останній може вплинути на свідків, яким відомі обставини вчинення злочину та які були безпосередніми його очевидцями, з метою надання останніми показань на користь обвинуваченого.
Продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечити виконання останнім покладених процесуальних обов'язків.
Суд погоджується з аргументами прокурора висловленими на обґрунтування вищезазначених ризиків.
Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого доцільно продовжити дію застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Тому, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави враховуючи положення п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, якою передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 331, 376 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.30 годину 09 травня 2024 року в приміщенні суду з участю учасників процесу.
Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_3 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 28 червня 2024 року включно.
Ухвала про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1