Справа № 182/2385/24
Провадження № 3/0182/1263/2024
Іменем України
07.05.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, громадянство України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за правопорушення передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебувають адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 997393 від 20.04.2024 року, 07.04.2024 року приблизно о 20.20 годин ОСОБА_1 за місцем мешкання вчинив відносно своєї матері домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме вкусив матір та ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 997391 від 20.04.2024 року, 07.04.2024 року о 20.27 годин ОСОБА_1 за місцем мешкання вчинив відносно свого батька домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, ображав батька нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та вкусив за руку батька, внаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному та психологічному здоров'ю
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не находило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Дослідивши надані суду матеріали, вислухавши покази учасників засідання, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі наявними матеріалами: інформацією, зафіксованою у протоколах про адміністративні правопорушення ВАВ № 997391 від 20.04.2024 року, ВАВ № 997393 від 20.04.2024 року та у електронних рапортах поліції, протоколом прийняття заяви про вчинені правопорушення від 07.04.2024 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також показами письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене вважаю за можливе справи з № 182/2385/24 провадження 3/0182/1263/2024 та № 182/2386/24 провадження 3/0182/1264/2024 об'єднати в одну справу під № 182/2385/24 провадження 3/0182/1263/2024, на підставі ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.
Вивчивши матеріали справи, ґрунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи всі обставини справи, особу порушника, вважаю що стягнення ОСОБА_1 має бути у вигляді адміністративного арешту.
Керуючись ст. 33, 40, ч.1 ст. 173-2, ст. 221, ст. 284 КУпАП,-
Справи з № 182/2385/24 провадження 3/0182/1263/2024 та № 182/2386/24 провадження 3/0182/1264/2024 об'єднати в одну справу під № 182/2385/24 провадження 3/0182/1263/2024.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені правопорушень передбачених за ч.1 ст. 173-2 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: А. П. Чуприна