13 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-6135/08/1570
Категорія: 2.31.2Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Державного казначейства України про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення недоплаченої щорічної допомоги до 05 травня, зобов'язання виплатити щорічну грошову допомогу до 05 травня, -
10 квітня 2008 року ОСОБА_1, звернувшись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Державного казначейства України, який у подальшому уточнив, просив суд поновити строк звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради яка виразилась в незабезпеченні виплати йому у повному обсязі щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за період з 2004 року по 2008 рік у розмірі 9833 грн. 45 коп.; стягнути з Державного казначейства України доплату щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за період з травня 2004 року по 2008 рік шляхом списання з єдиного казначейського рахунку суми коштів у розмірі 9833 грн. 45 коп.; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради виплатити вказану доплату щорічної разової допомоги у розмірі 9833 грн. 45 коп.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради щодо виплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня як ветерану війни -учаснику бойових дій за 2007 рік в розмірі фіксованому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та за 2008 рік в розмірі фіксованому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Постановою Кабінету Міністрів України «Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», а не згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради виплатити позивачу як інваліду ветерану війни -учаснику бойових дій щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2007 рік та за 2008 рік в п'ятикратному розмірі до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням отриманої ним одноразової грошової допомоги за 2007 рік -280 грн., за 2008 рік -310 грн. В задоволені інших вимог позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та просить суд скасувати оскаржену постанову.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що позивач є учасником бойових дій та, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право отримувати щорічно до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2007 та 2008 роки. Суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача, посилаючись на те, що нормативно-правові акти, на підставі яких діяв відповідач, істотно звужували зміст та обсяг прав позивача.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право отримувати щорічно до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У 2004 році ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 120 грн.
У 2005 році ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 250 грн.
У 2006 році дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а ст. 30 цього Закону передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 250 грн.
У 2007 році дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»була зупинена на 2007 рік законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а ст. 29 цього Закону передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 280 грн.
У 2008 році п.п 1 п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року»була передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 310 грн.
Сторонами не заперечується факт отримання позивачем щорічної грошової допомоги у 2004-2008 роках у зазначених вище розмірах.
Як вбачається, ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»виплати учасникам бойових дій щорічної разової допомоги в розмірах, які передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»були обмежені
Будь-яких рішень щодо неконституційності положень вказаних законів Конституційним Судом України не приймалося, отже вони є чинними та обов'язковими для виконання.
За таких обставин не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо стягнення недоплачених грошових коштів за 2005, 2006 роки.
Положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», відповідно до якого була передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 120 грн., втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України N 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року.
Положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого була передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 280 грн. втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.
Підпунктом 1 п. 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину п'яту статті 12 Закону Україну «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»було викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно в період з 01 січня по 30 листопада 2004 року, з 01 січня по 08 липня 2007 року, з 01 січня по 21 травня 2008 року Закони України про Державний бюджет України на 2004, 2007, 2008 роки були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, то з приписів зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв'язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.
Позивачем не заперечується, що відповідач виконав свої зобов'язання перед ним до 05 травня відповідно 2004, 2007, 2008 років, виплативши йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, встановленому Законами України про Державний бюджет України на 2004, 2007 роки та у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року
Таким чином, відсутні правові підстави для визнання діяльності неправомірною та зобов'язання відповідача виплатити недоотриману суму разової щорічної грошової допомоги за 2004, 2007, 2008 роки.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права при вирішенні справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Державного казначейства України про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення недоплаченої щорічної допомоги до 05 травня, зобов'язання виплатити щорічну грошову допомогу до 05 травня.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя /підпис/ Домусчі С.Д.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Єщенко О.В.