03.05.2024 Єдиний унікальний номер 205/14190/23
Провадженя№ 2/266/4807/24
03.05.2024 р. м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Курбанової Н.М.,
за участю секретаря - Галушки А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% у відповідності до ст.625 ЦК України, -
Позивач ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% у відповідності до ст.625 ЦК України.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що між позичальником ОСОБА_1 та АКБ "Форум" 03.06.2008 р. був укладений кредитний договір № 0220/08/15-N, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 32500 доларів США зі сплатою 13 % річних. 05.10.2011 р. рішенням по справі № 2-93/11, Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 38150,98 доларів США та 5000 грн. заборгованості за кредитним договором та 1700,00 грн. судового збору, та 120 грн. інформаційно-технічного забезпечення справи. Станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається не виконаним. 28.03.2019 р. між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено договір відступлення прав вимоги 0002/19/6, відповідно до якого ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №0220/08/15-14 та договором поруки № від 03.06.2008 р. Ппостановою Донецького апеляційного суду від 10.06.2020 р. замінено стягувача у справі № 2-93/11 на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Таким чином, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" наділено правом грошової вимоги до відповідачів, а ПАТ "Банк Форум" втратив такі права. Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав: не припиняє правовідносин сторін цього договору; не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання; не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення. Відповідачами після набрання законної сили рішення суду не було виконано, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3% річних. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання кредитор набуває право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню станом на 15.11.2023 р., відповідно до розрахунку заборгованості становить 1461,23 доларів США, що за курсом НБУ на дату подачі позову складає 53067,64 грн., з яких: нараховані 3% річних -1461,23 доларів США. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" 3% у розмірі 1461,23 доларів США, що за курсом НБУ на дату подачі позову складає 53067,64 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Представник позивача Дяченко Є.Г., що діє на підставі довіреності, надав суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 надав суду заперечення на позов ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", згідно яких його не визнає та зазначив, що дійсно у 2012 році Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя було прийняте рішення про стягнення з нього та дружини коштів за кредитним договором, після чого вони добросовісно перераховували щомісяця певну суму, яку визначив виконавець, через Новоазовський ВДВС ГТУЮ у Донецькій області. Платежі відбувались по липень 2014 року. За цей час було виплачено близько 10000,00 доларів США. У липні 2014 року із засобів масової інформації він дізнався, що АКБ «Форум» банкрут. 11.08.2014 року він прибув на особистий прийом до виконавця до Новоазовського ВДВС з роздрукованим повідомленням про банк. Виконавець забрав повідомлення та сказав, щоб він прибув на прийом наступного 18.08.2014 року, а він дізнається інформацію про банк, але 14.08.2014 року стало відомо, що м. Новоазовеьк захопили терористи так званої «ДНР». 18.08.2014 року він не поїхав до м.Новоазовська із-за роду своєї діяльності. Намагався додзвонитися до виконавця, але дарма. Звернутись безпосередньо до банку він також не міг, так як відділення банку у м.Маріуполі вже не працювало. У 2018 році АКБ «Форум» подав позов до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя заяву про видачу дублікату виконавчого листа, але суд йому відмовив на підставі того, що термін надання позовної заяви складає 3 (три) роки, а банк подав позов через 4 (чотири) роки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Після цього банк передав документи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Він не знає, чому це не відображено у рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 19.01.2022 року по справі № 2- 93/11. ФГВ ФО також подавав позов стосовно видачі дублікату виконавчого листа, але йому також було відмовлено. Після цього ФГВ ФО повернув банку документи. З часом АКБ «Форум» продав його борги ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста». У вересні 2021 року ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» також подав позов до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя заяву про видачу дублікату виконавчого листа та визнання ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» правонаступником банку (справа № 2-93/11, суддя Козлов Д.О.), але суд відмовив у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа. Адвокат банку подав апеляційну скаргу стосовно визнання ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» правонаступником АКБ «Форум», а ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» збиралося, подавати апеляційну скаргу стосовно відмови видачі дублікату виконавчого листа, але далі він не знає, чи призначалось засідання, так як почалася війна, і вони вимушені були виїхати з м. Маріуполя. Також в банківському законодавстві не існує поняття «правонаступництва», що підтверджується як судовими, так і законодавчими рішеннями. Зокрема, рішенням Великої палати Верховного суду від 16 грудня 2019 року у справі 925/698/16 та Законом України 590-ГХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», ухваленому у 2020 році, де визначено, що всі збанкрутілі банки зобов'язані передавати всі документи лише до ФГВ ФО, і нікому більше. Тобто, ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» не може бути правонаступником АКБ «Форум», і як наслідок - щось від нього вимагати. Надати копії документів вони не мають можливості, так як оригінали згоріли у Драмтеатрі м. Маріуполя (вони там проживали до 16.03.2022 року, до скидання бомби, і вони втратили всі речі та документи), а з адвокатом Пудаком Д.В., у якого були копії всіх документів, вони втратили зв'язок після 16.03.2022 року. Єдине, що він знайшов у ЄДРСР - це рішення по справі №2-93/11. Просить відмовити у позові ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» у повному обсязі та розглянути справу без його участі.
Відповідачка ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між позичальником ОСОБА_1 та АКБ "Форум" 03.06.2008 р. був укладений кредитний договір № 0220/08/15-N, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 32500 доларів США зі сплатою 13 % річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 03.06.2008 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0220/08/15-N(П), за умовами якого поручитель в повному об'ємі відповідає по зобов'язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору.
Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.10.2011 р. по справі № 2-93/11, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 38150,98 доларів США та 5000 грн. заборгованості за кредитним договором та 1700,00 грн. судового збору, 120 грн. інформаційно-технічного забезпечення справи.
28.03.2019 р. між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено договір відступлення прав вимоги 0002/19/6, відповідно до якого ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №0220/08/15-14 та договором поруки № від 03.06.2008 р.
Постановою Донецького апеляційного суду від 10.06.2020 р. замінено стягувача ПАТ "Банк Форум" у справі № 2-93/11 на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.01.2022 року у справі №2-93/11 у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено. Ухвала суду набрала законної сили 19.01.2022 р.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 15.11.2023 р. загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню, становить 1461,23 доларів США, що за курсом НБУ на дату подачі позову складає 53067,64 грн., з яких: нараховані 3% річних -1461,23 доларів США.
Також з матеріалів справи вбачається, що рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.10.2011 р. по справі № 2-93/11 на даний час не виконано.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Згідно із положеннями частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зобов'язання, яке виникло із рішення суду про стягнення заборгованості, є грошовим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.1 ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що:
(1) натуральним є зобов'язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;
(2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;
(3) кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18) зроблено висновок, що «натуральним є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».
Аналогічна позиція Верховним Судом висловлена у постановах по справах №569/12918/16-ц від 02 вересня 2020 року, №442/398/15-ц від 18 березня 2020 року, №390/880/16-ц від 11 грудня 2019 року, №554/9126/20 від 13 березня 2023 року.
У постанові від 13 березня 2023 року по справі №554/9126/20 Верховний Суд також вказав, що пред'явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред'явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред'явити позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред'явленням позову про стягнення задавненої вимоги.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18) зробила висновок про те, що «виходячи з вимог статті 261ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону».
Враховуючи, що судовими рішеннями у даній справі, які набрали законної сили, відмовлено стягувачу у видачі дубліката виконавчого документа та поновленні строку для пред'явлення його до виконання, тобто його вимоги, які виникли на підставі рішення суду, не можуть бути захищені в судовому (примусовому) порядку, між сторонами виникло натуральне зобов'язання, до якого не застосовуються положення статті 625 ЦК України.
Отже, факт не перебування виконавчого листа за основним борговим зобов'язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою судом у задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вказана норма підлягає застосуванню лише за грошовим зобов'язанням, яке підлягає виконанню.
У зв'язку із цим вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є безпідставними.
Належить зазначити, що сплив строків пред'явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.
При цьому суд враховує не лише право стягувача, а й права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення.
Так як кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, в задоволенні позову ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» слід відмовити за безпідставністю.
З огляду на положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі ст. ст. 509, 526, 625, ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12,77-81,141, 247, 259,263-268, 352,354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% у відповідності до ст.625 ЦК України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвестохіллс Веста» (ЄДРПОУ 41264766), вул. Сурикова, буд. 3 кор.8Б, оф.103, м. Київ, 03035
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1