Справа № 204/3595/24
Провадження № 1-кс/204/997/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
17 квітня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 42024042000000010 від 11 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
11 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 42024042000000010 від 11 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим відділом СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042000000010 від 11.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що група осіб, діючи у змові між собою, організували канал незаконного переправлення через державний кордон України військовозобов'язаних громадян України, яким обмежено виїзд з території України під час дій правового режиму «воєнний стан». Протиправна діяльність вказаної групи здійснюється конспіративно, завуальована під виглядом функціонування ФОП « ОСОБА_4 », яке спеціалізується на міжнародних перевезеннях. Cам ОСОБА_4 , достовірно знаючи про введення на всій території України воєнного стану, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, будучи фізичною особою підприємцем (РНОКПП НОМЕР_1 ), який мав чинну ліцензію Укртрансбезпеки на право провадження господарської діяльності з перевезення вантажів автомобільним транспортом, яка була анульована 03 листопада 2023 року, відповідно до наказу Укртрансбезпеки №708), спільно з іншими невстановленими особами організував та сприяв незаконному переправленню осіб призовного віку через державний кордон України, шляхом надання засобів, порад, вказівок та усунення перешкод за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , знаючи, що у військовозобов'язаних осіб (клієнтів), які мали намір виїхати за межі території України, не маючи законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях» відповідно до п.2-9 «Правил перетинання державного кордону», затверджених Постановою КМ України від 02.12.2015 № 1001, надає їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, приймав вищевказаних осіб на посади других (резервних)водіїв ФОП « ОСОБА_4 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) та допускав до роботи на транспортних засобах, порушуючи при цьому вимоги ст.24 Кодексу законів про працю України та п.п.10, 11 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», затверджених Постановою КМ України від 02.12.2015 № 1001 (далі - Ліцензійніумови), оскільки розумів, що останні не здійснюватимуть визначені їм обов'язки, а основною метою прийняття їх на вказану посаду було забезпечення внесення відомостей щодо них до системи «Шлях» з метою подальшого незаконного перетину такими особами державного кордону України. Надалі, після фіктивного працевлаштування на посаду другого (резервного) водія ФОП « ОСОБА_4 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) та внесення відомостей до системи «Шлях», військовозобов'язані особи після проходження детального та ретельного інструктажу здійснювали перетин державного кордону України на транспортному засобі через пункт пропуску в межах Одеської області. При цьому встановлено, що 07.09.2023 ОСОБА_4 придбав для вчинення незаконної діяльності транспортний засіб марки «Mercedes-BenzSprinter 313 CDI» (тип ТЗ за конструкцією вантажний) з реєстраційним номером НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ), 2011 року випуску, білого кольору, який використовував для незаконного перетину державного кордону України «клієнтами». Також встановлено, що у період з 18.09.2023 по теперішній час за вказаною схемою виїхали за межі України та не повернулися 5 громадян України призивного віку, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Обухів Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_5 , виданим 02.07.1999 Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_6 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Житомир, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_8 , виданим 24.07.2012 Богунським РВ УМВС України в Житомирській області, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Донецьк, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_11 , виданим 29.11.2016 Приморським РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_12 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_13 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_14 , виданим 26.12.2007 Нововоронцовським РВ УМВС України в Херсонській області, та паспортами громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_15 та НОМЕР_16 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець Республіки Узбекистан, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_17 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_18 , виданим 18.04.2007 Євпаторійським МВ ГУМВС України в НОМЕР_19 , та паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_20 . Також було встановлено, що 15.10.2023 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Ульяновка Ульяновського району Кіровоградської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , за паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_21 , намагався виїхати за межі кордону України, на підставі відомостей, які були внесені до системи «ШЛЯХ» ФОП « ОСОБА_4 », але був зупинений працівниками відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 », так як останній не зміг підтвердити мету своєї поїздки та плутався у своїх показах. Під час досудового розслідування, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування речей і документів, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду було спрямовано до суду клопотання про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_10 29 березня 2024 року винесено ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська, щодо проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 . 10 квітня 2024 року проведено обшук за вищевказаною адресою, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Doogee», чорного кольору з сірими вставками з imei1: НОМЕР_22 ; imei2: НОМЕР_23 , з сім-карткою в середині з м.т. НОМЕР_24 , який поміщено до спец. пакету №CRI1161471 за підписами двох понятих. Постановою від 10.04.2024 вилучене майно під час обшуку за адресою: АДРЕСА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є підстави вважати, що мобільний телефон містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Враховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що вищевказане тимчасово вилучене майно містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та зберегло на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, визнане речовим доказом і в подальшому буде використовуватись для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, з цією метою необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене вищевказане майно. Тому, прокурор звертається до суду з даним клопотанням.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.
Вивчивши подане клопотання та додані матеріали, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Відділення поліції № 6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 42024042000000010 від 11 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2024 року, слідчому ОСОБА_11 , було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , з метою відшукання і вилучення речей та документів, що можуть бути доказами під час досудового розслідування, а саме: комп'ютерна техніка, флеш-носії інформації, мобільні телефони, банківські картки, сім-картки мобільних операторів, чернові записи, документація, щодо ФОП « ОСОБА_4 », а також всіх інших предметів, які б вказували на вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
10 квітня 2024 року на підставі вказаної вище ухвали суду, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Doogee», чорного кольору з сірими вставками з imei1: НОМЕР_22 ; imei2: НОМЕР_23 , з сім-карткою в середині з м.т. НОМЕР_24 .
Постановою слідчого СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 віл 10 квітня 2024 року, вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024042000000010.
Прокурор звертається до суду з клопотанням та просить з метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Doogee», чорного кольору з сірими вставками з imei1: НОМЕР_22 ; imei2: НОМЕР_23 , з сім-карткою в середині з м.т. НОМЕР_24 .
Проте, вилучений під час обшуку мобільний телефон марки «Doogee», чорного кольору з сірими вставками з imei1: НОМЕР_22 ; imei2: НОМЕР_23 , з сім-карткою в середині з м.т. НОМЕР_24 , не є тимчасово вилученим майном, оскільки дозвіл на його відшукання було надано ухвалою суду, а тому на нього не може бути накладено арешт.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, для арешту вилученого майна, а тому клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-175 КПК України, -
Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1