Справа № 202/5895/24
Провадження № 1-кс/202/3212/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
03 травня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 12.04.2024 за №42024041330000295, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 12.04.2023 за №42024041330000295, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024041330000295, внесеного до ЄРДР 12.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, встановлено, що ОСОБА_4 , являючись службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, 05.04.2024 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, прибув до м. Кривого Рогу з метою вивчення питання розроблення, модернізації озброєння, яке здійснює ТОВ «Будинок Дверей ЛТД», де зустрівся з директором підприємства ОСОБА_8 та оглянувши виробництво модернізованого озброєння, запропонував ОСОБА_8 проїхати до приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з метою подальшого обговорення отримання кодифікації на модернізоване озброєння.
Перебуваючи в приміщені ресторану «Весела Корчма» розташованого за адресою АДРЕСА_2 і, ОСОБА_4 оголосив директору ТОВ «Будинок Дверей ЛТД» ОСОБА_8 протиправну вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3 500 доларів США для себе, за вчинення ним як службовою особою безперешкодного отримання кодифікації на модернізоване озброєння яке виготовляє ТОВ «Будинок Дверей ЛТД», наголосивши дана умова є обов'язкова для отримання кодифікації.
У подальшому, ОСОБА_4 , являючись службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, 02 травня 2024 року приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи в автомобілі «MAZDA CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого на ОСОБА_9 , по АДРЕСА_2 , одержав від директору ТОВ «Будинок Дверей ЛТД» ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3 500 доларів США для себе, за здійснення, з використанням свого службового становища, безперешкодного отримання ТОВ «Будинок Дверей ЛТД» кодифікації на модернізоване озброєння, яке виготовляє дане підприємство.
02.05.2024 слідчим відділу СУ ГУ НП в Дніпропетровській області о 21 годині 12 хвилин в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 .
03.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.04.2024, згідно якого директор ТОВ «Будинок Дверей ЛТД» ОСОБА_8 повідомив про скоєння кримінального правопорушення вимагання неправомірної вигоди службовою особою Міністерства оборони України; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.04.2024, який вказав, що у ході зустрічі з службовою особою Міністерства оборони України, який представився по імені ОСОБА_10 , останній вимагає у нього неправомірну вигоду у сумі 3500 доларів США, за отримання кодифікації на модернізоване озброєння яке виготовляє його підприємство ТОВ «Будинок Дверей ЛТД»; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 15.04.2024, у ході проведення свідок ОСОБА_8 впізнав на фотознімках ОСОБА_4 як особу яка вимагає у нього неправомірну вигоду;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.05.2024, який вказав що у ході зустрічі з ОСОБА_4 , останній підтвердив вимогу передачі йому неправомірної вигоди у сумі 3500 доларів США, які він йому передав в автомобілі «Мазда СХ-5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_4 ; протоколом огляду грошових коштів від 02.05.2024, які були надані ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_4 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; протоколом обшуку автомобіля «Мазда СХ-5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3500 доларів США, які були передані ОСОБА_8 , речовина зеленого кольору рослинного походження; повідомленням про підозру ОСОБА_11 ;іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Обґрунтовуючи ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, на час розгляду клопотання ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби та може бути залучений до виконання бойових завдань на території України, тому перебуваючи на волі виконання загальних засад Кримінального процесуального кодексу України в частині розумності строків судового розгляду забезпечити не вдасться за можливе та обвинувачений буде посилатися на неявку до органу досудового розслідування та суду мотивуючи проходженням військової служби.
Існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженніобґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким корупційним злочином, у зазначеному кримінальному провадженні показання свідків, що знають підозрюваного та перебувають у службових стосунках з останнім, мають доказове значення, таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеному ризику.
Також, ОСОБА_4 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
Зазначав, що враховуючи особу ОСОБА_4 , вчиняючи тяжкий, корупційний злочин в умовах воєнного стану, з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, фактично може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.ОСОБА_4 , перебуваючи поза межами військової служби, вчинив тяжкий корупційний злочин, будучи відсутнім на службі та підозрюється у вчиненні злочину, який підриває авторитет Збройних Сил України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Прокурором в судовому засіданні просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 3 000 000 грн. На підтвердження майнового стану підозрюваного та в обгрунтування розміру застави надано щорічну декларацію підозрюваного ОСОБА_4 за 2023 рік.
Підозрюваний обставини викладені в повідомленні про підозру не визнав, просив обрати більш м'який запобіжний захід, наголошуючи, що буде виконувати покладені слідчим суддею обов'язки.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід. Зазначав, що підозра є необґрунтованою, відсутні будь-які ризики та відповідно докази, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Звертав увагу слідчого судді, на особу підозрюваного, який раніше не судимий, має стійкі міцні соціальні зв'язки та утриманні дружину та дітей.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202404133000029512.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
03.05.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Слід також наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та доказами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.04.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 15.04.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.05.2024; протоколом огляду грошових коштів від 02.05.2024; протоколом обшуку автомобіля «Мазда СХ-5» реєстраційний номер НОМЕР_1 та іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з такого.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що наведені обставини свідчать про можливість підозрюваного ОСОБА_4 реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик впливу на свідків також існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань, та дослідження їх судом.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Існування ризиків, передбачених п. 4та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення.
Слідчим суддею також береться до уваги відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні звязки, однак зазначені відомості, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірних чи взагалі виключити їх існування.
Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 3, ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , в тому числі й документи, які характеризують його особу, обставини кримінального правопорушення, та вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, та не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування доОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.06.2024.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з цим, ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , яке вчинене під час воєнного стану, у своїй сукупності обумовлюють необхідність призначення застави, яка перевищує встановлений розмір, визначений абзацом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
При визначенні розміру застави слідчим суддею враховуюється відомості про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є військослужбовцем, офіцером, його майновий стан, в тому числі відомості, які містяться в щорічній декларації за 2023 рік, тяжкість кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, початкову стадію досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, та слідчий судя приходить до висновку, що застава у розмірі в розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 573 800 грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 29.06.2024 включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 12.04.2024 за №42024041330000295, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.06.2024 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 573 800 (два мільйона п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 29.06.2024 включно.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 29.06.2024 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1