Справа № 202/3161/24
Провадження № 1-кс/202/3008/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
26 квітня 2024 року місто Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні, а також суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000000218 від 04.03.2024, в якому 24 квітня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме у прийнятті пропозиції та одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (адміністраторів Територіального сервісного центру № 1248 регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській та Запорізькій областях за прийняття рішення про успішну здачу іспитів для отримання посвідчення водія транспортного засобу), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами обшуків, проведених у ІНФОРМАЦІЯ_2 та за місцем проживання фігурантів, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.
Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, нехтує вимогами законів та підзаконних нормативно-правових актів.
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши у судовому засіданні прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених слідчим та прокурором, а також непомірність розміру застави, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000000218 від 04.03.2024, в якому 24 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду мобільного телефону, протоколом обшуку, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 та іншими доказами.
При цьому слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_4 чи кваліфікації його дій на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що він може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1, 2 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно з частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий і сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження), ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні умисного нетяжкого кримінального правопорушення з корисливих мотивів.
Водночас об'єктивних підстав вважати, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення немає, оскільки основні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні проведені, підозрюваний раніше не судимий.
При визначенні конкретного запобіжного заходу, що підлягає застосуванню до ОСОБА_4 , слідчий суддя, крім ризику переховування підозрюваного, також ураховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, його роль та ступінь участі в інкримінованому правопорушенні, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також його сімейний і майновий стан, зокрема, те, що підозрюваному 19 років, мешкає з батьками, ніде офіційно не працює, раніше не судимий.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням сімейного і майнового стану підозрюваного клопотання слідчого необхідно задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 45 420 грн.
Слідчий суддя вважає, що застава в такому розмірі відповідатиме приписам частини 4 статті 182 КПК України та буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім того, у зв'язку із застосування запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи, утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави - 15 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) грн., яку він зобов'язаний не пізніше п'яти днів з дня обрання цього запобіжного заходу внести або забезпечити її внесення заставодавцем на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м. Києві) та надати документ, що це підтверджує, слідчому та/або прокурору.
Одночасно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 24 червня 2024 року такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи, утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що в разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1