Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
07 вересня 2010 року справа №2а-14614/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Ляшенко Д.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ястребової Л.В.
при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_5 - за дов. № 757 від 25.06.2010 року;
від відповідача: Крамаренко Л.В. - за дов. № 26427/10/10-213 від 20.10.2009 року;
Матвєєв В.О. - за дов. № 30247/10/10-213 від 30.06.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2010 року по справі № 2а-14614/10/0570 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області «про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061742/0/15343 від 31 травня 2010 року», -
У червні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061742/0/15343 від 31 травня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 21.03.2008 р. по 12.05.2010 р. За результатами перевірки було встановлено порушення ст. ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», про що складено акт № 4224/17-3099901200 від 21 травня 2010 р.
На підставі зазначеного акту та згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000061742/0/15343 від 31.05.2010 р., яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 5669,33 грн. Позивач зазначає, що доходи, отримані ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування та сума перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не повинні включатися до загального сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно п. 4.3.25 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), одержані самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.
Відповідно до ст.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу такого платника податків.
Діючим законодавством передбачено, що єдиним наслідком перевищення 500-тисячного обмеження щодо виручки є перехід приватного підприємця на звичайну (загальну) систему оподаткування з наступного кварталу (з кварталу, наступного за тим, в якому було перевищено граничний розмір виручки), передбачений п.5 вказаного Указу. Відповідно, до закінчення кварталу, в якому перевищено 500-тисячне обмеження щодо виручки, підприємець залишається платником єдиного податку, а отже, його доходи (у тому числі понад 500 тис. грн.) за цей квартал обкладаються єдиним податком. У зв'язку з цим просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000061742/0/15343 від 31 травня 2010 р.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Позивач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено наступне.
ОСОБА_6 зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, знаходиться на податковому обліку у Центрально-міському відділенні Макіївської ОДПІ.
Згідно зі свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_3 ОСОБА_6 протягом 2008 року була платником єдиного податку.
Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією з 12 травня 2010 р. по 18 травня 2010 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 21.03.2008 р. - 12.05.2010 р. За результатами перевірки 21.05.2010 року складений акт за № 4224/17-3099901200. Відповідно до висновків цього акту перевіркою встановлено порушення ст. ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в результаті чого занижені суми чистого оподаткованого доходу за 2008 рік на суму 37795,55 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010 року за № 0000061742/0/15343, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5669,33 грн.
Як зазначено в акті перевірки, за ІІ квартал 2008 р. позивач у звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку вказала, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році склав 540786,00 грн. Перевіркою встановлено, що внаслідок арифметичної помилки фактичний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІ квартал 2008 року склав 550394,07 грн.
Позивач проти наявності арифметичної помилки не заперечував.
Всього за ІІ квартал 2008 року підприємцем було сплачено до бюджету єдиного податку в сумі 960,00 грн.
Таким чином обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІ квартал 2008 року склав 550394,07 грн., перевищив 500000,00грн.
09.07.2008 р. позивачем до податкової інспекції надана заява (вх. № 8572/10) про перехід на загальну систему оподаткування.
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.
Положеннями статті 1 зазначеного Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог.
При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.
Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.
Відповідно до приписів статті 2 цього Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.
Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.
За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.
Позивач протягом звітного року перевищила граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеної системі оподаткування.
Згідно ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, без посередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, відповідачем за результатами перевірки оподатковане виключно суму перевищення понад граничний розмір виручки від реалізації продукції, а тому доводи позивача не звільняє його від обов'язку сплатити податок з доходу, отриманого поза межами граничного обсягу річної виручки, визначеного Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Судом не встановлене існування умов, які б об'єктивно перешкоджали позивачеві здійснювати підприємницьку діяльність із дотриманням вимог наведеного Указу Президента.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргуОСОБА_5, яка діє в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2010 року по справі № 2а-14614/10/0570 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області «про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061742/0/15343 від 31 травня 2010 року» - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 07 вересня 2010 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 08 вересня 2010 року.
Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко
Судді: Г.А.Колеснік
Л.В.Ястребова