Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
07 вересня 2010 року справа №2а-4900/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Ляшенко Д.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ястребової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року по справі № 2а-4900/10/1270 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську «про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення», -
У червні 2010 року Приватне підприємство «Айленд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач вважає незаконним рішення податкової стосовно відмови в прийнятті податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2010 року, оскільки, на думку позивача, відповідач вийшов за межі своїх повноважень. Так відповідно до норм п. п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 - III податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. З оскаржуваного рішення не вбачається, які саме норми закону порушені позивачем, які саме реквізити не зазначено. На підставі викладеного позивач просив визнати недійсним та скасувати рішення про визнання податкової декларації з ПДВ за березень та квітень 2010 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі, а саме судом першої інстанції визнане незаконне та скасоване рішення, що викладено в листі № 7428/282 від 03.06.2010 року Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, про невизнання як податкової звітності Приватного підприємства «Айленд» податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 року та квітень 2010 року.
Відповідач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Сторони про дату та час судового засідання були повідомлені своєчасно, проте не скористалися своїм правом бути присутніми на судовому розгляді.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено наступне.
Відповідно приписів ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
У відповідності з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративного суду це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Зокрема, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено та за матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачеві податкові декларації з ПДВ за березень та квітень 2010р., розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про відшкодування, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Відповідач у своєму листі № 7428/282 від 03.06.2010 року відмовив позивачу у визнанні вищевказаних документів в якості податкових декларацій (розрахунків). Дану відмову відповідач обґрунтував тим, що позивач порушив п.3.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003року, та п. п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, однак, які саме порушення були допущені позивачем податковий орган не зазначив.
Згідно з п. 4.1.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав їй неприйняття попередньої), то такий платник податків має право або надати нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу, або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Відповідно до розділу 3 п.3.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 року Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається). Без виправлень та помарок; у рядках де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності оскарженого рішення, суд першої інстанції обґрунтовано вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у прийнятті декларацій, оскільки в листі, яким повідомлено позивача про прийняття рішення, відсутнє зазначення конкретних підстав для його прийняття.
З декларацій за березень та квітень 2010 року вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити, що зазначені в п.3.3 Переліку. Тому позов підлягає задоволенню, а прийняте відповідачем рішення скасуванню як незаконне.
Керуючись принципом верховенства права, суд вважає, що позивач має право за захистом своїх прав та інтересів в зазначеному випадку звертатись безпосередньо до суду мінуючи порядок апеляційного узгодження.
З наведеного вбачається, що відповідачем неправомірно було відмовлено в прийнятті податкових декларацій позивача за березень та квітень 2010 року.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Айленд» у повному обсязі.
Приймаючи викладене до уваги апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 липня 2010 року по справі № 2а-4900/10/1270 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську «про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення» - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Ухвала складена у повному обсязі в порядку письмового провадження 07 вересня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко
Судді: Г.А.Колеснік
Л.В.Ястребова