Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
07 вересня 2010 року справа №2а-28234/09/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.,
суддів : Малашкевича С.А, Блохіна А.А.
при секретарі Сухоцькій Д.Ю.
за участю :
представника відповідача ДПА - Маштакової Є.С.
позивач - не з'явився
представник відповідача ДПІ - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 02 квітня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-28234/09/1270
за позовом ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової адміністрації України в Луганській області
про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_4 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Сєвєродонецьку, ДПА України в Луганській області про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.06.2009 відповідачем проведена перевірка позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт № 0150/12/32/23/2286800176 від 26.06.2009 року. На підставі акта перевірки № 0150/12/32/23/2286800176 від 26.06.2009 року ДПІ в м. Сєвєродонецьку прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000832304 від 09.07.2009 року у сумі 9957 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішеннями позивач звернувся до відповідачів з відповідними скаргами.
Рішеннями ДПА в Луганській області від 04.09.2009 № 16237/25-08 та ДПА України від 21.10.2009 № 4992/В/25-0315 скаргу ОСОБА_4 на податкове повідомлення - рішення № 0000832304 від 09.07.2009 залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 21 травня 2009 року, позивач вважає дії працівників ДПА України в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту перевірки від 26 червня 2009 року № 0150/12/32/23/2286800176 - протиправними.
Просив визнати незаконними дії працівників ДПА України в Луганській області щодо здійснення планової перевірки та складання акта перевірки, крім того просив визнати незаконним рішення начальника ДПІ в м. Сєвєродонецьку про застосування штрафних санкцій у розмірі 9957,00 грн. та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000832304 від 09.07.2009 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року у справі № 2а-28234/09/1270 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права.
Вказує, що згідно постанови Кабінету Міністрів України N 502 від 21 травня 2009 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
Господарська одиниця, що перевірялась не відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, перевірка не пов'язана з плановими заходами державного нагляду за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
Отже працівники податкової інспекції, перевіряючи дотримання касової дисципліни та здійснюючи планову перевірку порушили вимоги постанови Кабінету Міністрів України N 502 від 21 травня 2009.
Позивач та представник Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
Представник Державної податкової адміністрації України в Луганській області проти доводів апеляційної скарги заперечував, наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Відповідно до ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції в районах у містах серед інших функцій покладено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до плану проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Луганській області, затвердженого головою ДПА в Луганській області, здійснення перевірки господарської одиниці позивача заплановано на червень 2009 року (арк. спр. 77-78).
На підставі направлення № 171, фахівцями ДПА в Луганській області проведено перевірку бару «Ресторація Віола», що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 (арк. спр. 7).
Перевіркою встановлено при продажу товарів згідно рахунку від 26 червня 2009 року № 41 на загальну суму 191,40 грн. та отримання передплати в сумі 1800 грн. за надання послуги з проведення банкету згідно рахунку від 26 червня 2009 року № 49 розрахункові операції проведені без застосування зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій; особі, яка отримала товар та здійснила передплату за послугу не видано розрахунковий документ встановленої форми; не забезпечення відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (1991,40 грн.) сума коштів, які зазначені в денних звітах реєстраторів розрахункових операцій (0,00 грн.).
За результатами перевірки складено акт № 0150/12/32/23/2286800176 від 26 червня 2009 року, в якому вказано на порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме розрахункова операція з продажу товарів на суму 191,40 грн. та отримання передплати за проведення банкету у сумі 1800 грн. проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, не видано розрахунковий документ встановленої форми та не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумам коштів, зазначеним у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (арк. спр. 66-67).
З встановленими порушеннями ОСОБА_5 (офіціант-стажер), у присутності якої проводилась перевірка, погодилась, про що свідчить особистий підпис у графі «Прикінцеві положення» - п.4.1 Зауваження до акту перевірки (арк. спр. 67).
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сєвєродонецьку прийнято рішення про застосування до ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій № 00000832304 від 09.07.2009 у сумі 9957 грн. (арк. спр. 21).
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею пунктами 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно ст. 22. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” встановлено, що тимчасово припиняється проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року N 877-V.
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень та довів правомірність своїх дій та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000832304 від 09.07.2009 року.
Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28234/09/1270 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової адміністрації України в Луганській області про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року у адміністративній справі № 2а-28234/09/1270 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку, Державної податкової адміністрації України в Луганській області про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.П. Лях
Судді С.А. Малашкевич
А.А. Блохін