Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
( в порядку письмового провадження )
01 вересня 2010 року справа №2а-2484/10/1270
зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Юрко І. В., розглянувши апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року у справі № 2а-2484/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Лугмедторг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 листопада 2009 року Державна податкова інспекція у Станично-Луганському районі Луганської області (надалі - ДПІ у Станично - Луганському районі) проведено перевірку аптечного пункту № 8 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки ДПІ у Станично - Луганському районі було складено акт від 04.11.2009 р. На підставі вказаного акту відповідачем винесено рішення № 000053/2340 від 17 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27007,20 грн. За твердженням позивача прийняте рішення є неправомірним з огляду на неправильне застосування нормативно-правових актів відповідачем до спірних обставин.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року позовні вимоги приватного підприємства «Лугмедторг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задоволені частково. Скасовано рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000532340 від 17 лютого 2010 року на суму 27007,20 грн. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 26667,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Як довід апеляційної скарги податковий орган висунув таку обставину: фіскальний чек, як розрахунковий документ, повинен мати реквізити, передбачені Положенням про форму, та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року за № 614.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. Згідно приписам частини 4 статті 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до приписів частин та другої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
04.11.2009 року працівниками ДПІ у Станично-Луганському районі проведено перевірку ПП «Лугмедлторг» відносно дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. Перевірку проведено у окремій структурній одиниці позивача, а саме аптечному пункті № 8, розташованому у смт. Станично-Луганське Луганської області.
У висновках, викладених в акті перевірки, зазначено наступне: позивачем було проведено розрахункову операцію через незареєстрований реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) із роздрукуванням невідповідних розрахункових документів; особі, яка отримала товар, видано розрахунковий документ не встановленої форми; роздрукований та виданий документ не містить всіх обов'язкових реквізитів, а саме, фіскальний чек не містить індивідуального податкового номера, що є порушенням п.2.2 р.2 Порядку реєстрації, опломбування, застосування реєстраторів розрахункових операцій, п. 1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пп. 2.1 р. 2, пп. 3.2 р.З Положення про форму розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614.
17.02.2010 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за № 0000532340 на загальну суму 27007,20 грн., з яких: штраф в сумі 340 грн. - за здійснення розрахункової операції через незареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) - відповідно то п. 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; штраф в сумі 26667,20 грн. - за нероздрукування розрахункового документа встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції - відповідно до п.1 ст. 17 цього Закону.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 1 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами господарювання або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Порядок реєстрації, опломбування, застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296.
Відповідно до пп. 2.2 - 2.4 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614 із змінами і доповненнями, реєстрація та взяття на облік реєстратора розрахункових операцій здійснюється в органі державної податкової служби безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єктом підприємницької діяльності усіх необхідних документів.
Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви субьєкта підприємницької діяльності довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО, копії - свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС РРО чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба); документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність; паспорт на РРО; дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватись РРО. На підставі вивчення наданих СПД документів відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з моменту подання суб'єктом підприємницької діяльності документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках. Один примірник довідки надається СПД, другий залишається в органі державної податкової служби.
Згідно із п. 2.8 розділу 2 Порядку узяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні СПД реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, відповідачем 25.06.2009 року зарезервовано фіскальний номер № 1236004384 для реєстратора розрахункових операцій, що належить позивачеві. Проте, як вбачається з реєстраційного посвідчення № 1236004384, вказаний РРО взято на облік ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської лише 10.12.09 року (а.с. 8, 45)
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення відповідача в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн. - відповідно то п. 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за здійснення розрахункової операції через незареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) - є правомірним та скасуванню не підлягає.
Стосовно ж застосування відповідачем санкцій у вигляді штрафу у сумі 26667,20 грн. - за нероздрукування розрахункового документа встановленої форми, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, чек роздруковано на незареєстрованому належним чином РРО, а тому він не є за своєю суттю розрахунковим документом. Отже, проведення перевірки даного чеку на відповідність вимогам діючого законодавства стосовно наявності необхідних реквізитів є безпідставною, оскільки податковим органом не надано повноважень на перевірку відповідності законодавству окремих частин недійсного документу.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Отже, системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що субьєкти владних повноважень повинні при прийнятті рішень діяти відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі № 2а-2322/10/1270 за позовом Приватного підприємства «Лугмедторг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Г.М.Міронова
Судді: І. В. Юрко
В.Г.Яманко