печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16575/24-к
30 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання поданого в рамках кримінального провадження № 12022000000001098 від 08.11.2022,
11.04.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка того ж дня передана слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 22.03.2024 вих. № 571-К/24 поданого в межах кримінального провадження № 12022000000001098 від 08.11.2022.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду скарги заявник повідомлений належним чином.
У судове засідання представник органу Офісу Генерального прокурора не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином. 30.04.2024 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення на скаргу з яких вбачається, що листом від 02.04.2024 адвоката ОСОБА_3 було повідомлено про результат розгляду поданого клопотання від 22.03.2024 вих. № 571-К/24.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що слідчими ГСУ НП України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у межах кримінального провадження № 12022000000001098 від 08.11.2022.
22.03.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку направив до Офісу Генерального прокурора клопотання від 22.03.2024 вих. № 571-К/24 про проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12022000000001098 від 08.11.2022.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого заявником клопотання від 22.03.2024 вих. № 571-К/24.
Сукупність вказаного свідчить про бездіяльність заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати процесуального керівника чи іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000001098 від 08.11.2022 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 22.03.2024 вих. № 571-К/24 у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
Разом з тим, слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльності уповноважених службових осіб Офісу Генерального прокурора, оскільки, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено визнання бездіяльності, оскільки, згідно з ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатом розгляду скарги може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити чи вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, а відтак у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.
Частиною 4 статті 535 КПК визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022000000001098 від 08.11.2022 розглянути відповідно до чинного законодавства клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 22.03.2024 вих. № 571-К/24, про що повідомити заявника, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1