печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7604/24-ц
пр. № 2-5172/24
22 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвиновій І. В.,
при секретарі судового засідання - Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 20 812, 92 грн. В обґрунтування вказано, що позивач отримує на свою банківську картку НОМЕР_1 пенсійні виплати. 11 січня 2024 року, приблизно о 22:20 год., він зайшов у застосунок «Ощад 24» та побачив, що з його рахунку та вказаної банківської картки зникли гроші на загальну суму 20 812, 92 грн. В цей же день о 22:25 год. він відразу звернувся на гарячу лінію Ощадбанку, з метою з'ясування причин і обставин цієї події та блокування банківської картки. Менеджер гарячої лінії повідомила позивачу, що банку невідомо, яким чином шахраї отримали доступ до його коштів, порадила наступного дня звернутися до поліції та заблокувала картку позивача й обліковий запис взагалі. 12 січня 2024 року позивач особисто звернувся до Трускавецького відділення Ощадбанку з наданням позивачу обґрунтованих роз'яснень по вчиненому невідомими особами злочину відносно нього. Він попросив співробітника відділення банку надати йому інформацію щодо можливостей того, як шахраї могли вчинити таке кримінальне правопорушення, а відповідні служби (службові особи) Ощадбанку не змогли убезпечити його рахунок і взагалі не спромоглися поінформувати щодо зняття з його рахунку крупної суми коштів. Все, що позивач зміг отримати у відділення, так це Виписку по картковому рахунку за січень місяць поточного року, в якій зазначено, що 05 січня 2024 року на рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 20 930, 00 грн, а вже 09 січня цього ж року в період з 15:07 год. до 15:08 год. трьома переказами (на суму 5 942 грн, 7 450 грн та 7 200 грн) на загальну суму 20 812, 92 грн з урахуванням комісійного збору у сумі 220, 92 грн кошти з його рахунку було викрадено невідомими зловмисниками. При цьому ніяких sms та push повідомлень не надходило.
На думку позивача, працівники банку ніяким чином не пересвідчились про особу - власника коштів, які зберігаються на відкритих рахунках, та не підтвердили добровільність проведення грошових переказів особливо у зазначеному випадку, коли розміри переведених коштів значно перебільшують встановлені самим Ощадбанком ліміти. Жодних інформаційних повідомлень в той день з цього приводу від працівників Ощадбанку до нього не надходило. Зазначеною карткою він не проводжу розрахунки у мережі Інтернет. Картка не має прив'язки до системи GooglePay. Реквізити картки ним особисто нікому не передавалися та ніколи не розголошувалися.
Позивач у відповіді на відзив зауважив, що залишається незрозумілим спосіб, яким було здійснено переказ, а саме перерахування з кратки Ощадбанку на картку іншого банку ініційованого всередині за стосунку Ощад 24/7, тоді до чого CVC код і яким чином вдалося перевищати ліміти, або через сторонні сервіси, при чому надсилаються одноразові паролі і необхідно звернення на гарячу лінію у службу підтримки для зняття лімітів.
У відзиві та запереченнях на відповідь на відзив представником відповідача позов не визнано, у заперечення вказано, що без введення коду, який направлявся на фінансовий номер позивача, вхід до системи «Ощад 24/7» та проведення операцій щодо перерахунку коштів не можливий. Згаданий код або біометрія були відомі/належали тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу. Крім цього, операції Mobile Banking через Інтернет здійснюється без лімітних обмежень. Позивачем не надано доказів того, що ліміт на проведення операцій було встановлено, тому твердження про їхнє перевищення Банком є безпідставним. Операції відбулися після успішної верифікації (прив'язки) платіжної картки, яка проведена коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC та з використанням обраного під час первинної реєстрації 21 грудня 2023 року у системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів неможливо завершити.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
14 лютого 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 21 лютого 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
23 лютого 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін /а. с. 33-34/.
10 квітня 2024 року за допомогою Електронного суду представник позивача подав до суду відповідь на відзив, який надійшов засобами поштового зв'язку до суду 17 квітня 2024 року.
22 квітня 2024 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, які також були подані через Електронний суд.
22 квітня 2024 року ухвалою суду у справі відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зміну порядку розгляду справи та витребування доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
05 червня 2019 року ОСОБА_1 , відповідно до заяви № 2486265/240916 про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відкрито рахунок № НОМЕР_2 (№ НОМЕР_3 ) та видано платіжну картку № НОМЕР_4 .
Згідно з пунктом 3.1 заяви про приєднання, шляхом підписання зазначеної заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), Клієнт беззастережно приєднується до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання заяви на приєднання розміщена на Інтернет-сторінці банку www.oshadbank.ua та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
20 лютого 2020 року ОСОБА_1 , відповідно до заяви № 2486265/240916 про приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відкрито рахунок № НОМЕР_5 .
Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції на дату проведення спірних операцій 09 січня 2024 року є публічно доступним на Інтернет-сторінці AT «Ощадбанк» www.oshadbank.ua - Розділ «Картки/Договори, тарифи та інші документи».
Відповідно до п. 1.11 ДКБО позивач погоджується, що у результаті приєднання до ДКБО, раніше укладений з банком договір(-ри) про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, викладається у новій редакції, і подальше обслуговування ОСОБА_1 здійснюється на умовах, викладених у ДКБО.
Згідно з п. 2.2 заяви ОСОБА_1 в якості контактної інформації вказано номер мобільного телефону НОМЕР_6 . Пунктом 3.3.2 заяви фінансовим номером ОСОБА_1 визначено номер мобільного телефону НОМЕР_6 .
Відповідно до п. 5.1 заяви від 20 лютого 2020 року ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця заява про приєднання та додатки до договору складають єдиний документ - договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення та погодження із Правилами користування карткою, тарифами, які діють на дату підписання заяви від 20 лютого 2020 року (п. 5.5 заяви).
Відповідно до п. 3.5 Розділу III ДКБО банк і ОСОБА_1 допускають можливість використання у вигляді електронного підпису підтвердження через одноразовий цифровий пароль, який містить комбінацію символів у вигляді цифр, що генерується МПС. і яку направляють держателю картки у вигляді SMS-повідомлення на верифікований номер мобільного телефону клієнта, зафіксований в інформаційних системах Банку.
Сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку у порядку та спосіб, визначений договором або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта. Всі документи, операції клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом клієнта та юридично прирівнюються до документів, отриманих від Клієнта на паперовому носії, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України. Електронний підпис не може бути визнано недійсним через те, що він не має статусу кваліфікованого електронного підпису чи через його електронну форму (п. 17.1.5 Розділу XVII ДКБО).
При цьому, розділом IX ДКБО передбачено наступне: клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо, ризик і відповідальність за несанкціоноване
21 грудня 2023 року о 14:00:15 ОСОБА_1 за допомогою телефону з фінансовим номером НОМЕР_6 здійснив реєстрацію у системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та визначив спосіб входу у систему шляхом використання коду доступу, який надіслано банком на фінансовий номер телефону Sms «21.12.2023 14:00:29 « НОМЕР_9 ».
09 січня 2024 року 15:07:51 год. здійснено переказ коштів з рахунку ОСОБА_1 через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 5 942, 00 грн, з комісією за операцію 64, 42 грн; о 15:08:15 год. - у сумі 7 450, 00 грн, з комісією за переказ коштів 79, 50 грн; о 15:08:53 год. - у сумі 7 200, 00 грн, з комісією - 77, 00 грн. Транзакційні sms не надсилалися по картці, оскільки послуга sms-інформування не була підключена.
11 січня 2024 року о 22:30:59 картку ОСОБА_1 , після його звернення, заблоковано банком.
12 січня 2024 року, о 13:44 год., як встановлено з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_3 , наданої представником відповідача з відзивом, ОСОБА_1 отримав нову банківську картку з причин втрати без PIN-коду, сплативши комісію за перевипуск.
12 січня 2024 року за заявою ОСОБА_1 . Відділення поліції № 2 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12024141140000015, згідно з фабулою якого, 12 січня 2024 року у чергову частину ВП № 2 Дрогобицького ВРП ГУНП у Львівській області надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , датована 12 січня 2024 року, який просив вжити заходи до невстановленої особи, яка 09 січня 2024 року шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки зняла з його банківської картки Ощадбанк № НОМЕР_8 грошові кошти у розмірі 20 812, 00 грн, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму /а. с. 16-17, 18, 19/.
Також 16 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до AT «Ощадбанк» із заявою, датованою 14 січня 2024 року, про повернення коштів у сумі 20 812, 92 грн, які перебували на його картковому рахунку № НОМЕР_3 і якими безперешкодно заволоділи невстановлені особи, та вимогою про проведення службового розслідування за фактом вчинення шахрайських (злочинних) дій невідомими особами /а. с. 14-15/.
17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до AT «Ощадбанк» із заявою про опротестування операцій списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 у сумі 20 592, 00 грн - суми переказів 09 січня 2024 року без врахування комісій на загальну суму 220, 92 грн.
За результатами розгляду вказаних заяв ОСОБА_1 банк листом від 19 січня 2024 року (вих. № 22/4-02/460/2024/с) надав відповідь стосовно операцій списання коштів 09 січня 2024 року з вищевказаного рахунку у сумі 20 812, 92 грн.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
За змістом ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з частиною першою ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядку та спосіб, визначений договором або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта. Всі документи, операції клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом клієнта та юридично прирівнюються до документів, отриманих від Клієнта на паперовому носії, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України. Електронний підпис не може бути визнано недійсним через те, що він не має статусу Кваліфікованого електронного підпису чи через його електронну форму (п. 17.1.5 Розділу XVII ДКБО).
Відповідно до преамбули до Закону України «Про платіжні послуги» закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Згідно з п. 57 частини першої ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про платіжні послуги», емісія / надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 20 Положення емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється емітентом на підставі договору, укладеного між емітентом та користувачем. Емітент укладає з користувачем договір та вносить до нього зміни в порядку, визначеному законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку щодо вимог до договорів про надання платіжних послуг, укладених надавачами платіжних послуг зі споживачами, та цим Положенням.
Користувач зобов'язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень (п. 136 Положення).
Згідно з п. 140 Положення клієнт зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
Отже, вищезазначеними положеннями законодавства та умовами Договору передбачений обов'язок Позивача надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволять ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію; клієнт відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо її передано сторонній особі або вчасно не повідомлено Банк про використання картки сторонніми особами.
Порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (частина перша ст. 36 Закону).
Відповідно до ст. 41 Закону Ініціатором платіжної операції може бути, зокрема платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції).
Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції.
Згідно з вимогами ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено ним Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача.
Порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актам и Національного банку України. Виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону. Виконання платіжних операцій з цифровими грошима здійснюється відповідно до правил, визначених Національним банком України. Надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою / з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників (ст. 46 Закону).
Частиною першою статті 47 Закону визначено, що надавач платіжних послуг платника зобов'язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.
Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача. Порядок завершення платіжної операції в платіжній системі визначається правилами платіжної системи з урахуванням положень цього Закону (ст. 49 Закону).
Для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема поточні рахунки - рахунки, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства (ст. 63 Закону).
Згідно з вимогами ст. 68 Закону Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції.
Нормами ст. 86 Закону визначено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_3 з використанням платіжної картки № НОМЕР_4 09 січня 2024 року у період з 15:07 год. по 15:08 год. проведено наступні операції по рахунку:
- 09 січня 2024 року 15:07:51 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 5 942, 00 грн, комісія за перерахунок 64, 42 грн;
- 09 січня 2024 року 15:08:15 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 7 450, 00 грн, комісія за переказ коштів 79, 50 грн;
- 09 січня 2024 року 15:08:53 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у сумі 7 200, 00 грн, комісія за переказ коштів 77, 00 грн.
Верифікацію проведені коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC та з використанням власно обраного під час первинної реєстрації 21 грудня 2023 року у системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів неможливо завершити.
Тобто, код доступу міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою шляхом отримання повідомлення на фінансовий номер, а саме позивачеві.
11 січня 2024 року о 22:30:59 картку ОСОБА_1 , після його звернення, заблоковано банком, а наступного дня - 12 січня 2024 року, о 13:44 год., він отримав нову банківську картку з причин втрати без PIN-коду. Крім того, щодо трьох транзакцій на загальну суму 20 592, 00 грн - суми переказів без врахування комісій, проведених 09 січня 2024 року, позивач звернувся 16 січня 2024 року із заявою, датованою 14 січня 2024 року, про повернення коштів у сумі 20 812, 92 грн, які перебували на його картковому рахунку № НОМЕР_3 і якими безперешкодно заволоділи невстановлені особи, та вимогою про проведення службового розслідування за фактом вчинення шахрайських (злочинних) дій невідомими особами /а. с. 14-15/, та 17 січня 2024 року із заявою про опротестування операцій списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 у сумі 20 592, 00 грн, тобто пропустивши триденний строк подання письмової заяви про втрату платіжної картки, викрадення або якщо вона з іншої причини стала непридатна до використання, а також, якщо ПІН-код, CVV2/CVC 2 та інші реквізити картки стали відомі сторонній особі.
Таким чином, встановлено, що 09 січня 2024 року позивачем було ініційовано, а банком проведено операції щодо списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 у сумі 20 812, 92 грн, враховуючи комісію, яке відбулося відповідно до умов договору, на підставі введених особисто позивачем даних платіжних карток № НОМЕР_10 та з використанням коду, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача під час реєстрації в системі дистанційного банківського обслуговування. При цьому позивачем особисто було введено дані картки, зокрема CVC та використано код доступу, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_6 , який не змінювався.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, належними доказами не підтверджено, тому позов не підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач у силу положень пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відтак судовий збір відноситься за рахунок Держави.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст.ст. 1-22, 525, 526, 626, 627, 629, 1066, 1068, 1071, Цивільного кодексу України,
ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова