01.05.2024 Справа № 756/3106/24
Справа № 756/3106/24
Провадження № 3/756/1861/24
1 травня 2024 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., при секретарі судового засідання Колядінцевій П.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Оболонського УП ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
07.10.2020 року у невстановлений час ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , яка на той час була його дружиною, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що домашнє насильство не вчиняв, просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 під час їх спільного проживання протягом 2019-2020 року вчиняв щодо неї домашнє насильство психологічного, фізичного та матеріального характеру чим спричинив їй душевних страждань.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Досліджені у судовому засіданні адміністративні матеріали, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 01.03.2024 року серії ВАБ № 923549; постанова старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від 09.02.2024 року; довідками начальника сектору ДОП відділу превенції Оболонського УП ГУ НП в м. Києві про результати перевірки за матеріалами (ЄО № 60063 від 07.10.2020 року, ЄО № 60076 від 08.10.2020 року, ЄО № 60092 від 08.10.2020 року), згідно яких 07.10.2020 року до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві від громадянина ОСОБА_3 надходили повідомлення про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на які виїжджали наряди поліції; відеозапис подій біля квартири АДРЕСА_4 від 08.10.2020 року, що в цій частині в цілому узгоджуються між собою та в достатній мірі підтверджують те, що 07.10.2020 року у невстановлений час ОСОБА_1 спричинив конфлікт внаслідок якого ОСОБА_2 , яка на той час була його дружиною, разом із малолітньою дитиною без документів та речей особистого вжитку сприймаючи реальність протиправних намірів ОСОБА_1 та побоюючись за себе та дитину була змушена залишити місце свого постійного проживання та змогла повернутися за документами та речами лише наступного дня у присутності співробітників поліції.
За таких обставин, суд з урахуванням меж судового розгляду, що обумовлені викладеною в протоколі фабулою адміністративного правопорушення, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні саме 07.10.2020 року інкримінованого йому адміністративного проступку доведена в повному обсязі.
Дії ОСОБА_1 , що виразились у вчинення 07.10.2020 року домашнього насильства, що завдало шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому суд, вважає недоведеним твердження викладені у фабулі протоколу щодо часу вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства на протязі 2019-2020 років, виходячи з наступного.
Як вбачається із витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12021100050000620 від 13.03.2021 року на підставі заяви ОСОБА_2 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ст. 126-1 КК України з посиланням на те, що ОСОБА_1 протягом 2019-2020 року вчиняв відносно ОСОБА_2 домашнє насильство.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Будь яких, переконливих доказів того, що на протязі 2019-2020 років ОСОБА_1 вчинялись дії фізичного, психологічного чи фінансового характеру відносно його колишньої дружини, що створювали би склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім подій, що мали місце 07.05.2020 року до протоколу не додано.
При цьому суд не сприймає, як доказ винуватості ОСОБА_1 висновок судово-психіатричного експерта ДУ «Інституту судової психіатрії МОЗ України» № 1213 від 21.11.2023 року, в зв'язку з тим, що при його складенні експертом використані некоректні вихідні данні, а саме взято за істину недоведене у судовому порядку твердження про те, що «на протязі 2019-2020 років ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 ».
Окрім цього, суд критично ставиться до показань потерпілої ОСОБА_2 в цій частині з огляду на відсутність об'єктивних доказів на їх підтвердження, а також наявність цивільно-правових спорів з ОСОБА_1 , що вказує на їх сумнівність.
Також суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з огляду на родинний зв'язок із потерпілою, свідка ОСОБА_6 з огляду на близькі стосунки із потерпілою, що вказує на упередженість їх показів, а також особистий інтерес у результатах розгляду справи.
Показання свідка ОСОБА_7 щодо наявності у неї відеозапису на якому ОСОБА_1 вчиняє фізичне насильство відносно ОСОБА_2 визнаються судом неправдивими та не беруться до уваги, оскільки існування такого відеозапису об'єктивно не підтверджується. Про існування запису свідок начебто повідомляла матері потерпілої після порушення кримінального провадження, однак остання органи досудового розслідування про цей запис не повідомляла.
Показання свідка ОСОБА_8 не мають значення в межах встановлених під час розгляду адміністративних матеріалів фактів, а тому до уваги не беруться.
За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства протягом 2019-2020 року, а доведеним вважає лише епізод, що мав місце 07.10.2020 року.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Оскільки ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство, суд вважає за необхідне направити його для проходження корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до Оболонського районного у місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 279, 283-285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп., в дохід держави.
Направити ОСОБА_1 до Оболонського районного у місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (м. Київ, вул. Йорданська, 7-Г) для проходження корекційної програми для кривдників на строк три місяці відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 корекційної програми для кривдників відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» покласти на відповідальних посадових осіб Оболонського управління поліції ГУНП у м. Києві.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення до виконання постанови три місяці з дня винесення постанови.
Суддя