Справа №:755/3012/23
"07" травня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, інфляційних втрат та трьох процентів річних,
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, інфляційних втрат та трьох процентів річних. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які постачає позивач за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не в повному обсязі виконує зобов'язання по оплаті послуг з централізованого опалення, внаслідок чого утворилася заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги у відповідача виникла заборгованість, яка складається із заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення за період січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 74 289,94 грн, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 17 719,58 грн, трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 2 754,77 грн. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою суду від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 28 березня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які постачає позивач за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10, 11, 12, 13, 14-21, 22-24, 25-27, 28-30).
Згідно розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги у відповідача виникла заборгованість, яка складається із заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення за період січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 74 289,94 грн, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 17 719,58 грн, трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 2 754,77 грн (а.с. 5-6,7).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач скористався процесуальним правом подачі у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження своїх заперечень, в яких заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає наступне. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надання позивачем рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії. В наданому позивачем розрахунку суми боргу зазначена площа 193 кв.м., що не відповідає площі, вказаній у заяві-приєднання до індивідуального договору 111,7 кв.м. Позивач просить стягнути заборгованість за послуги з теплопостачання, однак зазначає про тарифи на послуги з централізованого опалення. Крім того, на період режиму воєнного стану інфляційні втрати та три відсотки річних не можуть бути нараховані згідно постанови КМУ № 206 від 05 березня 2022 року. Позивач не довів факт надання послуг з постачання теплової енергії. Також підлягає застосуванню строк позовної давності (а.с. 80-84).
Представник позивача скористався процесуальним правом подачі у встановлений судом строк відповіді на відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Відповідачем не додано до відзиву доказів на підтвердження доводів стосовно розміру опалювальної площі. Позивач не має доводити факт надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді централізованого опалення. Наявність або відсутність рахунку на оплату послуг не звільняє відповідача від обов'язку сплати коштів за надані послуги. Сума нарахованої заборгованості розрахована позивачем вірно. Крім того, постанова КМУ № 206 від 05 березня 2022 року не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки розповсюджується лише на житлові приміщення. Строк позовної давності продовжено у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень (а.с. 102-116).
Відповідач скористався процесуальним правом подачі у встановлений судом строк заперечень на відповідь на відзив, у яких зазначає, питання розміру опалювальної площі було предметом розгляду по справі № 755/9353/20 та встановлено Київським апеляційним судом у постанові від 09 грудня 2021 року. Позивач помилково зазначає про неможливість застосування строку позовної давності (а.с. 134-137).
Позивач просить про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 74 289,94 грн.
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ч. 1 ст. 2 якого предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України)
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконує зобов'язання по оплаті послуг з централізованого опалення, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку останній не сплачував.
Вирішуючи питання стосовно розміру заборгованості вартості послуг з постачання гарячої води, суд враховує, що розрахунок вартості вказаних послуг з постачання гарячої води, здійснений позивачем за оскаржуваний по цій справі період на розмір опалювальної площі 193 кв.м є правильним, оскільки вказаний розмір опалювальної площі позивачем визначено згідно наданої балансоутримувачем інформації (а.с. 22-24, 25-27, 28-30).
Зазначення відповідачем іншого розміру опалюваної площі у заяві-приєднанні не може бути взяти до по цій справі, оскільки вказане не відповідає вимогам ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Згідно із п. 2 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, неопалюване приміщення - приміщення у будівлі, яка забезпечується тепловою енергією від централізованого або автономного джерела теплопостачання та у якому не нормується температура внутрішнього повітря і відсутні опалювальні прилади будь-якого типу та трубопроводи внутрішньобудинкової системи теплопостачання та постачання гарячої води.
Доводи відповідача стосовно неправомірності розрахунку не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не додано до відзиву допустимих доказів, з яких можливо встановити, що до нежитлових приміщень загальною площею 193 кв.м. входять приміщення, в яких відсутні або не працюють опалювальні прилади, у зв'язку з чим такі приміщення є неопалювальними, та відповідач в таких приміщеннях послугами теплопостачання не користувався, чим не виконано положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлені у постанові Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року по справі № 755/9353/20 висновки стосовно розміру опалювальної площі не можуть бути взяті до уваги під час розгляду цієї справи, оскільки стосуються іншого оскаржуваного періоду.
Відповідно до ч. 3,4,8 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідачем не було заявлено клопотань про витребування доказів, не було зазначено, про наявність інших доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також не було заявлено наміру подання інших доказів та про існування поважних причин неподання таких доказів.
Водночас, суд не убачає підстав наводити мотивовану оцінку аргументам сторін стосовно нарахування вартості оплати послуг централізованого опалення згідно із постановами Національної комісії, з огляду на те, що фактична сума нарахованої заборгованості за спожиті послуги розрахована правильно (а.с. 113, 117-119, 120-122, 123-125), а технічні помилки позивача у розрахунку є несуттєвими.
Водночас, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.
Виходячи з наведеного, позовна давність застосовується лише у випадку обґрунтованості позову. У разі якщо вимоги позову є необгрунтованими, то суд має відмовити в його задоволенні за необгрунтованістю.
Разом з тим, постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин, який діяв до липня 2023 року.
Згідно з перехідними положеннями Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Оскільки позивач звернувся до суду у березні 2023 року, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності по цій справі.
Отже, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 74 289,94 грн, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 17 719,58 грн, трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за з січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 2 754,77 грн.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша стаття 1050 ЦК України). За змістом частини другої до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних нарахованих нарахованих після 24 лютого 2022 року, оскільки з 24 лютого 2022 року та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено їх стягнення.
Доводи позивача стосовно неможливості застосування вищезазначеної постанови до спірних по цій справі правовідносин не заслуговують на увагу, оскільки є власним тлумаченням закону.
Здійснивши розрахунок інфляційних збитків та трьох процентів річним судом встановлено наступне.
За прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року з урахуванням суми заборгованості та індексів інфляції сума інфляційних втрат становить у розмірі 15 732,18 грн.
За прострочення зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року з урахуванням суми заборгованості три відсотки річних становить у розмірі 2 429,58 грн.
З урахуванням викладеного позовні вимоги позовні вимоги по цій справі підлягають частковому задоволенню.
Позивачем понесено витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн (а.с. 68).
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 618,50 грн, виходячи з такого розрахунку 92 451,70 грн (сума задоволених позовних вимог) * 100 % / 94 764,29 грн (ціна позову) * 2 684 грн (сплачений судовий збір).
Керуючись статтями 525, 526, 610 ЦК України, ст. 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229,258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», код ЄДРПОУ 37739041, місце знаходження: вул. Хоткевича, 20, м. Київ, 02094, заборгованість, яка складається із заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення за період січня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 74 289,94 грн, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за період з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 15 732,18 грн, трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення за з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 15 732,18 грн., що разом становить 92 451( дев'яносто дві тисячі чотириста п'ятдесят одна) грн 70 коп.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», код ЄДРПОУ 37739041, місце знаходження: вул. Хоткевича, 20, м. Київ, 02094, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна