Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Колеснік Г.А.
31 серпня 2010 року справа №2а-12289/09/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колеснік Г.А.,
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозатор-плюс» - про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозатор-плюс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року, -
Луганське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозатор-плюс» щодо стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році у розмірі 2550 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року позовні вимоги Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозатор-плюс» на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році у розмірі 2550 грн.
Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просив прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозатор-плюс» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст. 18 -1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Тобто, на підприємство покладено обов'язок із забезпеченням певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, тоді як пошуком підходящого робочого місця для конкретного інваліда займаються органи державної зайнятості.
Статтею 19 зазначеного вище закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого законом і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог закону.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено відповідальність за невиконання вимог вищезазначених норм, а саме адміністративно-господарські санкції та пеня за порушення терміну сплати вказаних санкцій.
Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Дозатор-плюс», в порушення вимог зазначеного закону, не надало у 2006 році державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і не звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, зазначене призвело до невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості однієї особи.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у Слов'яносербському районі Луганської області, тобто в тому районі в якому зареєстровано товариство, не має відповідного відділення фонду соціального захисту інвалідів і тому відповідач не мав можливості зареєструватися та нарахувати до сплати штрафну санкцію, оскільки за відсутності районного відділення відповідач повинен був звітувати щодо наявності або відсутності робочих місць для працевлаштування інвалідів до обласного відділення.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування позивачем до ТОВ «Дозатор-плюс» адміністративно-господарських санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозатор-плюс» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року про задоволення позовних вимог Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко Л.В. Ястребова