Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
27 серпня 2010 року справа №2а-17670/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі Чеплигіні П.І.,
за участю: від позивача Пшенична Т.О., від відповідача Долгачева К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року по справі №2-а-17670/10/0570 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки до комунального підприємства “Служба єдиного замовника Калінінського району Горлівської міської ради про стягнення капіталізованих платежів , -
Позивач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки (відділення Фонду) звернувся з позовом до комунального підприємства “Служба єдиного замовника Калінінського району Горлівської міської ради (КП СЕЗ) в якому просив стягнути на користь відділення капіталізовані платежі на суму 270 809, 72 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивач не погодився з рішення суду і подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення при розгляді справи матеріального та процесуального законодавства.
У судовому засіданні представник позивача просив скасувати постанову суду, підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача заперечував і зазначив, що посилання Фонду на зазначені норми законодавства є недоречними, а нарахування капіталізованих платежів товариству не передбачено чинним законодавством, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судова колегія встановила, що 10 червня 2010 року відділення Фонду отримало від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників КП СЕЗ щодо припинення юридичної особи.
У зв'язку з цим до ліквідатора підприємства була спрямована заява (№06/01-971 від 30.06.2010 року) про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю та здоров'ю громадян, так як відділенням Фонду були призначені страхові виплати потерпілим, та внести ці кошти до реєстру кредиторів. Заява залишилась без відповіді. Позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів у зазначеному розмірі.
Також встановлено, що КП СЕЗ, як платника страхових внесків, взято до обліку до відділення Фонду 13.04.2006 року, тобто підприємство як страхувальник повинно дотримуватись вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Працівники відповідача, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасних випадків на виробництві, які сталися під час робіт у відповідача, мають право на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.99р. (надалі Закон № 1105)
Згідно до ст.ст. 15, 46 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб).
За приписами ст. 46 цього Закону України № 1105, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.45 Закону України № 1105, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду №36 від 12.07.2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року № 867/14134 (надалі Інструкція), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765 (далі - Порядок).
Відповідно до ч. 2 п.1 наведеного Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 3 Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації. Розрахунки сум платежів і часові періоди сторонами не оспорюються.
Згідно до п.5.9 Інструкції, яка є чинною, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником саме згідно з зазначеною постановою.
Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, що капіталізація платежів здійснюється лише для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута, що даний Порядок стосується лише підприємств, які ліквідовані і ліквідація пов'язана з банкрутством.
Дійсно, в даному Порядку не прописано механізм капіталізації платежів по підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації.
За приписами п. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
За таких обставин, суд до даних правовідносин вважає необхідним застосувати норми, прописані в постанові Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765.
Згідно до вимог ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Відповідно до матеріалів справи, підприємство відповідача на час звернення Фонду з вимогами та на час розгляду справи, не виключено з Єдиного державного реєстру, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з капіталізованих платежів знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню. Рішення першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і повинно бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року по справі №2-а-17670/10/0570 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки до комунального підприємства “Служба єдиного замовника Калінінського району Горлівської міської ради про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року по справі №2-а-17670/10/0570 - скасувати.
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки до комунального підприємства “Служба єдиного замовника Калінінського району Горлівської міської ради про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з комунального підприємства “Служба єдиного замовника Калінінського району Горлівської міської ради на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Калінінському районі м. Горлівки капіталізовані платежі на суму 270 809 (двісті сімдесят тисяч вісімсот дев'ять) грн. 72 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 серпня 2010 року, повний текст виготовлений 1 вересня 2010 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
Білак С.В.