01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29923/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 (суддя першої інстанції Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі №160/29923/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській № 1286к від 11.07.2023 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» № 478 о/c від 17.07.2023 року в частині звільнення старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 ; поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.07.2023 року по день поновлення на службі.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що до постановлення вироку у кримінальному провадженні особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тому притягнення її до дисциплінарної відповідальності з цієї підстави не допустиме.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
У скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №957 о/с від 01.11.2022року, відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (за ініціативою поліцейського) капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №5 Дніпровського районного управління поліції, звільнивши з посади начальника сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції того ж управління поліції, з 02.11.2022року.
18.06.2023 року до ГУ НП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками СБ України, Дніпропетровської обласної прокуратури та Третім слідчім відділом (з дислокацією у місті Дніпрі), у рамках кримінального провадження №42022040000000143 від 12.05.2022 (ч.1, 2, 3 ст.255, ч.3ст.307, ч.2 ст.317, ч.1 ст.263 КК України) проведено обшуки в окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, які можуть бути причетні до злочинної діяльності осіб, які за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, створили стійке ієрархічне об'єднання злочину організацію для вчинення тяжких особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів з метою їх подальшого збуту на території Дніпропетровської області.
19.06.2023 року, у період часу з 23:40 по 03:31 год. було проведено обшуки в службових кабінетах окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП, зокрема, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №5 Дніпровського РУП ГУНА капітана поліції ОСОБА_1 .
У порядку статті 208 КПК України затримано капітана поліції ОСОБА_1 , а також повідомлено останньому про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні.
Наказом ГУ НП від 19.06.2023 №1313 за вказаними подіями ініційовано проведення службового розслідування, на час якого відсторонено від виконання службових обов'язків затриманих поліцейських, поліцейських у яких проводились обшуки, їх безпосередніх керівників, а також начальника Дніпровського РУП ГУ НП полковника поліції ОСОБА_2 , начальника ВП №5 ДРУП ГУЕП полковника поліції Яковченко О.І. та начальника ВП №3 ДРУП ГУНП полковника ОСОБА_3 .
Наказом №1427 від 03.07.2023року «Про внесення змін та продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУ НП від 19.06.2023 №1313» ГУ НП в Дніпропетровській області продовжено строк проведення службового розслідування призначеного наказом ГУНП від 19.06.2023 №1313, до 18.07.2023року.
Згідно Висновку «Про результати проведення службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП, що призвели до оголошення повідомлення про підозру окремим поліцейським Дніпровського районного управління поліції ГУНП 19.06.023 та проведення обшуків в службових кабінетах Дніпровського районного управління поліції ГУНП, відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП та відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП», затвердженого начальником ГУ НП в Дніпропетровській області 11.07.2023р., дисциплінарною комісією запропоновано відомості щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП, що призвели до оголошення повідомлення про підозру окремим поліцейським Дніпровського районного управління поліції ГУНП 18.06.2023 та проведення обшуків в службових кабінетах Дніпровського районного управління поліції ГУНП, відділення поліції №3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП та відділення поліції №5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП, вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження та в діях полковника поліції ОСОБА_2 , полковника поліції ОСОБА_4 , полковника поліції ОСОБА_3 , підполковника поліції ОСОБА_5 , підполковника поліції ОСОБА_6 , майора поліції ОСОБА_7 , майора поліції ОСОБА_8 , майора поліції ОСОБА_9 , капітана поліції ОСОБА_10 , капітана поліції ОСОБА_11 , капітана поліції ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 , дисциплінарні проступки вважати встановленими, а службове розслідування призначене наказом ГУНП від 19.06.2023 № 1313, закінчити.
Запропоновано (пункт 5) за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 15, абзаців 1, 5 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян», пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», пунктів 1 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів 2, 3 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, пункту 11 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органам (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 6 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, що виразилось у не інформуванні уповноваженого керівника про наявність в матеріалах єдиного обліку відомостей, котрі вказують на вчинення кримінальних правопорушень та не вжитті відповідних заходів щодо їх внесення до ЄРДР, не об'єктивному та неналежному розгляді звернень громадян, не виконанні у встановлені строки доручень слідчих, не вжитті необхідних оперативно - розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та не викриття причини і умов, які сприяють їх вчиненню, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчинення дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0049216) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури Болкарьов Є.С., розглянувши матеріали вказаного кримінального провадження №42022040000000143 від 12.05.2022, оголосив капітану поліції ОСОБА_1 - 18.06.2023, повідомлення про підозру.
Процесуальними документами встановлено, що за версією слідства, не пізніше травня 2022 року, ОСОБА_15 , перебуваючи на території Центрального району міста Дніпра по проспекту Олександра Поля, 42а, з метою свого особистого незаконного збагачення, а також незаконного збагачення співучасників злочину, розробив злочинний план із незаконного збуту серед наркозалежних осіб міста Дніпра та Дніпропетровської області психотропної речовини “метамфетамін”.
Крім того, з метою надання повної, всебічної та об'єктивної оцінки ставлення до служби останніх, встановлення попередньої поведінки та рівня кваліфікації, а також роль керівництва в організації роботи даних правоохоронців, поліцейськими управління головної інспекції ГУНП було проведено перевірку службової діяльності підрозділів кримінальної поліції у відділеннях поліції № 3, 5 Дніпровського РУП ГУНП та безпосередньо у вказаному районному управління поліції, у ході чого встановлені:
-факти невнесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення;
-10 фактів безпідставного списання до справи матеріалів єдиного обліку без проведення повної, об'єктивної та всебічної перевірки;
-9 фактів не виконання оперативними співробітниками доручень слідчих слідчого підрозділу.
Наказом №1286к від 11.07.2023року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції ГУНП та його підпорядкованих підрозділів» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст.15, абз.1, 5 ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, п.2, 3 розд. IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах поліції Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, п.11 розд.ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, п.6 розділу IV Інструкції з організації взаємодії органі досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, що виразилось у не інформуванні уповноваженого керівника про наявність в матеріалах єдиного обліку відомостей, котрі вказують на вчинення кримінальних правопорушень та не вжиття відповідних заходів щодо їх внесення до ЄРДР, не об'єктивному та неналежному розгляді звернень громадян, не виконанні у встановлені строки доручень слідчих, не вжитті необхідних оперативно розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та не викриття причин і умов, які сприяють їх вчиненню, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби ,який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №5 Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0049216) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом №478 о/с від 17.07.2023року «По особовому складу» ГУ НП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №5 Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП звільнено за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 19.05.2023року.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був зобов'язаний не допускати вчинків, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних і моральних якостей працівника поліції або підривають авторитет поліції.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом.
Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок № 893).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
За приписами пунктів 4, 5 розділу VІ Порядку № 893 надання чергової відпустки поліцейському, стосовно якого проводиться службове розслідування, здійснюється з повідомленням голови дисциплінарної комісії.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов'язки поліцейського, а саме: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
В силу статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу правових норм, які регулюють особливості проходження служби в поліції висновується, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою ж підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію").
Акцентуючи увагу на тому, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не варто ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а та від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Варто зазначити, що звільнення у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, слугували підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а та від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21.
В контексті особливостей спірних правовідносин варто зазначити, що відсутність вироку суду про визнання особи винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування наказів, якими така особа звільняється зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, адже особа звільняється не за вчинення кримінального правопорушення, а за порушення службової дисципліни.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінального провадження та набрання чинності вироком суду.
Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 серпні 2022 року у справі 120/8381/20-а, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21, від 11 липня 2023 року у справі №1.380.2019.002223, від 03 серпня 2023 року у справі № 160/7157/19 та від 31 серпня 2023 року у справі №160/3330/19.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 в адміністративній справі №160/29923/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 травня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров