Постанова від 30.04.2024 по справі 440/11249/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 р.Справа № 440/11249/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. (ухвалене суддею Бойко С.С., повний текст якого складено 14.12.2023 р.) по справі № 440/11249/23

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 18/с від 30.06.23, в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю її чоловіка, що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану"; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військоворслужбовця ОСОБА_2 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, зазначивши, що до спірних правовідносин судом першої інтанції застосовано ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не в тій редакції, яка повинна застосовуватись, а повноваження Міноборони щодо призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є дискреційними та виключною компетенцією Міноборони, як уповноваженого органу, щодо призначення і виплата одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця.

Позивачка та її представник у судове засідання не за'явлися про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належим чином, про причини неявки суд не повідомили.

ІНФОРМАЦІЯ_1 свого представника не направив, апеляційну скаргу відповідача підтримав і просив задовольнити, а розгляд справи провести без участі свого представника.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у Збройних силах України старшим стрільцем 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйон у званні молодшого сержанта.

Згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України № 995 від 10.02.2023, ОСОБА_2 брав безпосередню участь у бойових діях необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.

Відповідно до повідомлення Військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2022 про смерть, під час виконання військового обов'язку, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув в бою смертю хоробрих в районі населеного пункту Курдюмівка Донецької області у званні сержанта.

Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть № 5335 від 01.10.2022, причина смерті ОСОБА_2 ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 22.11.2022 по справі № 529/1118/22, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, з листопада 2016 року до дня смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивачка звернулася до Міністерства оборони України із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги, що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно із витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 18/с від 30.06.2023, підставою для повернення позивачці на доопрацювання документів слугував той факт, що за поданими позивачкою документами не можливо встановити факт перебування її на утримані загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Не погодившись з рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення діяв протиправно, не у спосіб передбачений законом, оскільки рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 22.11.2022 по справі № 529/1118/22 встановлено факт проживання позивачки та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, у зв'язку із чим позивачка, відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", входить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (в подальшому - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній станом на час виконання спірних правовідносин), здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Статтею 41 Закону № 2232-XII визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (в подальшому- Закон № 2011-XII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011-XII встановлено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та на час виникнення спірних правовідносин), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)..

Згідно із ч. 4 ст. 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час прийняття відповідачем спірного рішення), до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Тобто, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 22.11.2022 по справі № 529/1118/22 встановлено факт проживання позивачки та померлого ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, з листопада 2016 року у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта, що позивачка не є особою, яку віднесено до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначених статтею 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця ОСОБА_2 та на час виникнення спірних правовідносі).

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 18/с від 30.06.23, в частині повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю чоловіка позивачки, що передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", є протиправним, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Так, зокрема, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" прийнято постанову від 28.02.2022 №168 (в подальшому - Постанова №168, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якої установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз.1 п.2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1066).

Абзацами 2-4 пункту 2 Постанови № 168 визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в подальшому - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2013 року № 975 (в подальшому - Порядок № 975).

Відповідно до п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно із п. 4 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Відповідно до п. 10 Порядку № 975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи. які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні.

Пунктом 13 Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Судовим розглядом встановлено, що згідно із витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 18/с від 30.06.2023, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про повернення документів позивачки на доопрацювання, у зв'язку із відсутністю документів (рішення суду), яким встановлено факт перебування позивачки на утриманні загиблого, а не рішення про відмову в призначенні такої допомоги.

Тобто, в оскаржуваному рішенні відповідачем не надавалась оцінка всіх наданих йому документів, а лише встановлена відсутність необхідного, на його думку, рішення суду про встановлення факту перебування позивачки на утримані загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 необхідно відмовити як передчасної та спрямованої на майбутнє, а належним способом захисту прав позивачки в спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. ст. 315, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу Міністрерства оборони України задовольнити частково, а саме, скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та прийняти в скасованій частині постанову, якою зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду, в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 440/11249/23 скасувати в частині зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .

Прийняти в скасованій частині постанову, якою зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. .

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін

Повний текст постанови складено 06.05.2024 року

Попередній документ
118845488
Наступний документ
118845490
Інформація про рішення:
№ рішення: 118845489
№ справи: 440/11249/23
Дата рішення: 30.04.2024
Дата публікації: 08.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.08.2024)
Дата надходження: 07.08.2023
Розклад засідань:
26.10.2023 10:30 Полтавський окружний адміністративний суд
15.11.2023 10:30 Полтавський окружний адміністративний суд
07.12.2023 12:00 Полтавський окружний адміністративний суд
16.04.2024 12:00 Другий апеляційний адміністративний суд
30.04.2024 12:55 Другий апеляційний адміністративний суд
20.08.2024 13:30 Другий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИСЯЖНЮК О В
суддя-доповідач:
БОЙКО С С
БОЙКО С С
ПРИСЯЖНЮК О В
суддя-учасник колегії:
ЛЮБЧИЧ Л В
СПАСКІН О А