06 травня 2024 року Справа № 480/13528/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Сумській області), і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 01.12.2023 №083950000599 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.11.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.11.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”. Досягнувши 60-річного віку позивач 28.11.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ГУ із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки. ГУ ПФУ в Сумській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 01.12.2023 №083950000599 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону №1058-ГУ та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Позивач вважає вказане рішення ГУ ПФУ в Сумській області незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а звернувся до суду за захистом своїх прав.
Представник ГУ ПФУ в Запорізькій подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач 28.11.2023 звернувся із заявою про перехід на пенсію за віком на загальних підставах. Позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки позивач своє право на призначення пенсії за віком уже реалізував.
Вказані позивачем доводи відповідач вважає необґрунтованими з огляду на те, що пенсія за віком на пільгових умовах є не окремим видом пенсії, а пенсією за віком при призначенні якої окремому колу осіб надається пільга, яка полягає у зменшенні віку, з якого у особи виникає право на пенсію. Отже, позивачем вже було реалізоване право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 у 2018 році.
Крім того, представник ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначив, що позивачу проведено відповідний перерахунок пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7405,03 грн. (3764,40 грн.*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197, де 3764,40 грн. - середній показник за 2014 рік, 2015 рік та 2016 роки, 1,17 - коефіцієнт індексації в 2019 році, 1,11 - коефіцієнт індексації в 2020 році, 1,11 - коефіцієнт індексації в 2021 році, 1, 14 - коефіцієнт індексації в 2022 році, 1, 197- коефіцієнт індексації в 2023 році). Отже законодавством передбачено проведення щорічної індексації пенсії, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнт індексації, який встановлюється постановою Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовляючи позивачу щодо переходу на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за2020, 2021, 2022 роки діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.
ГУ ПФУ в Сумській області повідомлялось про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надано. На виконання вимог ухвали суду від 26.12.2023 представником ГУ ПФУ в Сумській області надано лише документи, які були витребувані судом.
Представник позивача через систему "Електронний суд" подав додаткові пояснення, у яких заперечує проти доводів ГУ ПФУ в Запорізькій області, які викладені у відзиві на позовну заяву, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 27.10.2018 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка призначена відповідно до відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, що підтверджується протоколом про призначення пенсії (а.с. 11-12), а також пенсійним посвідченням позивача (а.с. 16).
Позивач 28.11.2023 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пільгових умовах за Список №2, яка призначена відповідно до відповідно до п. “б” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 09.07.2003 №1058-IV (а.с. 39 зворот. стор.).
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 01.12.2023 №083950000599 (а.с. 30) позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та зазначено, що відповідно до статті 26 Закону України №1058-ІУ пенсія за віком призначається після досягнення пенсійного віку (60,63,65 років) в залежності від набутого особою страхового стажу. При цьому законодавством для окремих категорій осіб передбачено призначення пенсії за віком до досягнення віку, визначеного статтею 26 Закону України №1058-ІV. Пенсія за віком призначається довічно. За матеріалами пенсійної справи позивач отримує пенсію за віком по списку №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-ІVУ з 27.10.2018, яка призначена довічно. За результатами розгляду заяви, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки підстави для перепризначення пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до інших умов, визначених пенсійним законодавством відсутні.
Позивач уважаючи рішення відповідача від 01.12.2023 №083950000599 про відмову в призначенні пенсії протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, врегульовані Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV).
За визначенням ст. 26 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 1ст. 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1ст. 10 Закону №1058-IV).
Відповідно до частин 1, 2ст. 40 Закону № 1058-ІVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
За приписами ч. 3ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, вказаною нормою встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що з 17.10.2018 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся 28.11.2023 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Нормами ст. 42 Закону № 1058 передбачено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
До того ж, Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку.
Оскільки заява позивача до територіального органу Пенсійного фонду України фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2018 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки.
Суд не бере до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду, оскільки у наведених в позовній заяві позивачем справах було встановлено, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цих справах Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Проте у даній справі, яка розглядається, встановлено, що з 2018 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'і у листопаді 2023 р. позивач знову звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Матеріали справи та пенсійної справи свідчать про те, що у 2018 році позивач реалізував своє право на призначення пенсії за віком і пенсія позивачу за віком була призначена довічно.
Крім того, стосовно посилання позивача на постанову Верховного Суду від 17.06.2021, суд відхиляє, оскільки згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.
При розгляді даної справи судом враховуються висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2023 року у справі № 500/4392/22 та від 30.11.2023 у справі №580/3792/23.
Так, Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 по справі № 580/3792/23 провадження № К/990/35105/23, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 13 березня 2023 року, сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:
1) статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається, перераховується та виплачується у відповідності з положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ст. 9 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні вимог позивача, розподіл понесених ним витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 01.12.2023 №083950000599 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.11.2023; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.11.2023 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета