06 травня 2024 року Справа № 480/108/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/108/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про визнання дій протиправними,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28 травня 2020 року по 08 листопада 2023 року.
2. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28 травня 2020 року по 08 листопада 2023 року у розмірі 460 128 (чотириста шістдесят тисяч сто двадцять вісім) гривень 24 коп.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 08.11.2023 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області видано наказ №3 о/с “По особовому складу” про звільнення ОСОБА_1 у запас (з поставленням на військовий облік) за п.64 “а” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
21.11.2023 року позивач звернувся до УМВС України в Сумській області з письмовим зверненням про надання інформації та документів про нарахування йому грошового забезпечення на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області за період з 28 травня 2020 року по 08 листопада 2023 року (після поновлення на посаді на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №818/716/15 та звільнення за п.64 “а” Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ).
У відповідь на зазначене звернення, відповідач листом від 04.12.2023 року вих.№314/11/5-61 повідомив про те, що за період, який зазначений у зверненні позивача, грошове забезпечення йому не нараховувалось та не виплачувалось.
Позивач вважає, що рішення відповідача, викладене у листі від 04.12.2023 року вих.№ 314/11/5-61, про відмову у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивача за період служби в органах внутрішніх справ з 28.05.2020 року по 08.11.2023 року є протиправним і таким, що грубо порушує конституційні права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.01.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що у зв'язку з неодноразовими зверненнями позивача до суду спірний період з 28.05.2020 по 08.11.2023 складається з періодів вимушеного прогулу та періодів, коли ОСОБА_1 перебував у статусі особи, поновленій на посаді згідно відповідного рішення суду, а саме:
з 28.05.2020 по 16.06.2020 - позивач перебував у статусі особи, поновленій на виконання рішення суду;
з 17.06.2020 по 25.05.2021 - період вимушеного прогулу;
з 26.05.2021 по 13.08.2021 - позивач перебував у статусі особи, поновленій на виконання рішення суду;
з 14.08.2021 по 01.11.2022 - період вимушеного прогулу;
з 02.11.2022 по 09.01.2023 - позивач перебував у статусі особи, поновленій на виконання рішення суду;
з 10.01.2023 по 04.09.2023 - період вимушеного прогулу;
з 05.09.2023 по 08.11.2023 - позивач перебував у статусі особи, поновленій на виконання рішення суду;
08.11.2023 - позивач звільнений.
На думку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення за період з 28.05.2020 по 04.09.2023 підлягають залишеню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Щодо спірного періоду з 05.09.2023 по 08.11.2023 відповідач зазначив, що 04.09.2023 відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/1039/23 набрало законної сили рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 480/1039/23 про скасування наказу УМВС України в Сумській області від 09.01.2023 № 1 о/с про звільнення ОСОБА_1
08.11.2023 до ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області надійшов наказ МВС України від 01.11.2023 № 884 про надання голові ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області права на звільнення ОСОБА_1 відповідно до Положення № 114.
08.11.2023 наказом УМВС України в Сумській області № 3 о/с ОСОБА_1 звільнено в запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 пп. “а” (за віком) Постанови № 114.
Враховуючи зазначене вище ОСОБА_1 у період з 05.09.2023 по 08.11.2023 перебував у статусі особи, яка поновлена на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області на підставі рішення суду.
Згідно пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” закон України “Про міліцію” 07.11.2015 втратив чинність.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 641 “Про утворення Національної поліції” було утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 “Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” було утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.
З дня опублікування Закону України “Про Національну поліцію” (06.08.2015) всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів (пункт 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію”).
Пунктом 39 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, передбачено, що посади, які підлягають заміщенню особами рядового, молодшого, середнього та старшого начальницького складу, і відповідні цим посадам спеціальні звання визначаються переліками, затвердженими МВС.
Наказом МВС від 06.11.2015 № 1388 “Про організаційно-штатні питання” з 07.11.2015 всі штатні посади, які замішувалися особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, як у територіальних органах МВС, так і в апараті Міністерства, було ліквідовано.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про міліцію” (втратив чинність 07.11.2015) працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади та при виконання покладених на нього обов'язків керується тільки Законом.
При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Із 07.11.2015 органи та підрозділи міліції і працівники міліції не виконували та не могли виконувати завдання і функції міліції у зв'язку із втратою чинності Законом України “Про міліцію” та ліквідацією органів міліції та штатних посад, які замішувалися особами начальницького і рядового складу.
За таких обставин ОСОБА_1 після поновлення його на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області не виконував та не міг виконувати службові обов'язки, оскільки не мав повноважень, визначених Законом України “Про міліцію”, для виконання функцій міліції, які визначені у ст. 10 Закону України “Про міліцію”, у зв'язку із втратою чинності зазначеним Законом.
Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 82-93).
У відповіді на відзив позивач вважає, що строк звернення ним не пропущено, а відповідач невірно трактує норми чинного законодавства. Крім цього, у відзиві не спростовано, а навпаки підтверджено наявність обставин, які підтверджують протиправність рішення щодо невиплати позивачу грошового забезпечення у спірний період, а тому просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 177-186).
Ухвалою суду від 06.02.2024 у задоволенні клопотання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в частині стягнення грошового забезпечення за період з 28.05.2020 по 04.09.2023 відмовлено.
У своєму запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач вважає безпідставним наведений у позові обрахунок з посиланням на Порядок № 100, а також вважає безпідставним посилання позивача на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 06.10.2021 у справі № 818/716/15, оскільки висновки у даній справі стосуються питання застосування п. 10 Порядку № 100 під час обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не питання стягнення заробітної плати (грошового забезпечення).
Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 202-205).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що наказом МВС України від 30.01.2015 № 119-о/с позивача звільнено з посади начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області. На підставі цього наказу відповідачем видано наказ № 34 о/с від 02.02.2015 про звільнення ОСОБА_1 .
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 визнано протиправними та скасовано накази МВС України № 119-0/с від 30.01.2015 та УМВС України у Сумській області № 34 о/с від 02.02.2015. Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області з 03.02.2015, стягнуто на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. В частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення за один місяць допущено негайне виконання рішення (а.с.27-34).
На виконання зазначеного рішення суду від 27.05.2020 у справі № 818/716/15 наказом УМВС України в Сумській області від 16.06.2020 № 455 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області з 03.02.2015 (а.с. 35).
29.05.2020 наказом УМВС України в Сумській області № 2 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 64 “а” (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком), затвердженого постановою КМУ PCP від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114) (а.с. 97).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 2о/с від 29 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за віком. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 480/3868/20 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 по справі № 480/3868/20 залишено без змін (а.с.98). 27.05.2021 наказом УМВС України в Сумській області № 2 о/с на виконання рішення суду у справі № 480/3868/20 скасовано наказ УМВС України в Сумській області від 29.05.2020 № 2 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби (а.с. 103).
13.08.2021 наказом УМВС України в Сумській області № 4 о/с полковника міліції ОСОБА_1 (Т-614133), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області звільнено у запас за п. 64 “а” Положення № 114 (за віком) (а. с. 104).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 4-о/с від 13.08.2021 про звільнення ОСОБА_1 у запас за п. 64 "а" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком). У задоволенні інших вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/9069/21 від 01.11.2022 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області - залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 по справі № 480/9069/21 - залишено без змін (а.с. 105-110).
25.11.2022 на виконання рішення суду у справі № 480/9069/21 наказом УМВС України в Сумській області № 1 о/с скасовано наказ УМВС України в Сумській області від 13.08.2021 № 4 о/с про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 111).
09.01.2023 наказом УМВС України в Сумській області № 1 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 64 “а” Положення № 114 (за віком) (а.с. 112).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 480/1039/23 позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу в частині - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області №1 о/с від 09.01.2023 у частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «а» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі № 480/1039/23 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 по справі № 480/1039/23 залишено без змін (а.с. 113-122).
08.09.2023 наказом УМВС України в Сумській області № 2 о/с на виконання рішення суду у справі № 480/1039/23 скасовано наказ УМВС України в Сумській області від 09.01.2023 № 1 о/с про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 123).
01.11.2023 МВС України прийнято наказ № 884 про надання голові ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області права на звільнення ОСОБА_1 відповідно до Положення № 114 (а.с. 124-125).
08.11.2023 наказом УМВС України в Сумській області № 3 о/с ОСОБА_1 (Т-614133), начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, звільнено в запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 пп. “а” (за віком) Постанови № 114 (а.с. 126).
21.11.2023 року позивач звернувся до УМВС України в Сумській області з письмовим зверненням про надання інформації та документів щодо нарахування йому грошового забезпечення на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області за період з 28 травня 2020 року по 08 листопада 2023 року (а.с. 74).
Листом від 04.12.2023 року № 314/11/5-61 відповідачем повідомлено про те, що за період, який зазначений у зверненні позивача, грошове забезпечення йому не нараховувалось та не виплачувалось (а.с. 75).
Вважаючи відмову відповідача щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28 травня 2020 року по 08 листопада 2023 року протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Так, предметом спору по справі є відмова Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28 травня 2020 року по 08 листопада 2023 року.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно п. 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
Відповідно до п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Верховний Суд в постанові від 30 вересня 2019 року по справі № 2340/4462/18 зазначив, що законодавством передбачено обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
З матеріалів справи судом встановлено, та не заперечується сторонами, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №818/716/15 визнано протиправними та скасовано накази МВС України № 119-0/с від 30.01.2015 та УМВС України у Сумській області № 34 о/с від 02.02.2015. Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Сумській області з 03.02.2015, стягнуто на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. В частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення за один місяць допущено негайне виконання рішення (а.с.27-34).
На виконання зазначеного рішення суду від 27.05.2020 у справі № 818/716/15 наказом УМВС України в Сумській області від 16.06.2020 № 455 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області з 03.02.2015 (а.с. 35).
29.05.2020 наказом УМВС України в Сумській області № 2 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 64 “а” (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком), затвердженого постановою КМУ PCP від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114) (а.с. 97).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 2о/с від 29 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за віком. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 480/3868/20 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 по справі № 480/3868/20 залишено без змін (а.с.98). 27.05.2021 наказом УМВС України в Сумській області № 2 о/с на виконання рішення суду у справі № 480/3868/20 скасовано наказ УМВС України в Сумській області від 29.05.2020 № 2 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби (а.с. 103).
Таким чином, саме з моменту поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області у відповідача виник обов'язок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення.
В той же час, будь-яких доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення в період з 28.05.2020 року по 13.09.2023 року, відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача, що позивач після поновлення на підставі судового рішення не виконував жодної роботи, оскільки всі штатні посади в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області були скорочені, як на підставу для невиплати йому грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки вони порушують гарантоване Конституцією України право на працю та на своєчасне одержання винагороди за неї, що є неприпустимим.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, сформовану у постановах від 17 жовтня 2011 року у справі №21-237а11, від 04 березня 2014 року у справі №21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі №21-108а14, від 28 жовтня 2014 року у справа №21-484а14, від 19 січня 2016 року у справі №810/1783/13-а, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі №816/979/17, від 12 грудня 2018 року у справі №826/25887/15, від 17 липня 2019 року у справі №820/2932/16, від 26 травня 2021 року у справі №140/90/20 та інші.
З урахуванням зазначеного, у період з 28.05.2020 року (наступний день після поновлення на роботі на підставі судового рішення) по 13.09.2023 позивач повинен був отримувати заробітну плату (грошове забезпечення), однак відповідач протиправно та безпідставно її не нараховував та не виплачував.
Щодо доводів представника відповідача, що у періоди, а саме: 17.06.2020-25.05.2021, 14.08.2021-01.11.2022 та з 10.01.2023 по 04.09.2023 ОСОБА_1 перебував у статусі звільненої особи, та відповідно не мав права на отримання грошової винагороди, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 2о/с від 29 травня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за віком. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 480/3868/20 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 по справі № 480/3868/20 залишено без змін (а.с.98). Так, у мотивувальній частині рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 року по справі № 480/3868/20 встановлено, що «у зв'язку з виданням МВС України наказу від 16.06.2020 № 455 о/с, який є чинним на момент розгляду справи судом, ОСОБА_1 не перебуває у стані вимушеного прогулу, а тому вимоги про зобов'язання відповідача поновити його на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають».
Аналізуючи зазначені висновки, суд приходить висновки, що аналогічно і в періоди з 14.08.2021-01.11.2022 та з 10.01.2023 по 13.09.2023 позивач не перебував у стані вимушеного прогулу, а повинен був отримувати грошову винагороду, а тому доводи представника відповідача, щодо відсутності підстав для нарахування грошової винагороди у спірний період є помилковими.
Щодо доводів представника позивача про необхідність задоволення позовних вимог шляхом саме стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі 460 128 гривень 24 коп., суд зазначає, що в даному випадку представник відповідача заперечує взагалі право позивача на отримання грошового забезпечення за спірний період.
Крім того, суд враховує, що у наведений період розмір складових грошового забезпечення неодноразово змінювався, проте відповідачем жодних нарахувань та виплат позивачу проведено не було.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень .
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що належним способом захисту позивача є саме зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28.05.2020 року по 13.09.2023 року.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 в період 28.05.2020 року по 13.09.2023 року, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління МВС України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 28.05.2020 року по 13.09.2023 року.
Щодо періоду з 14.09.2023 по 18.11.2023, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» та наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», які врегульовували питання виплати грошового забезпечення, встановлювали розміри та види грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та порядок їх виплати, втратили чинність 01.03.2018 та 13.12.2016 відповідно, у зв'язку із чим нарахування грошового забезпечення особі, поновленій на посаді рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, є неможливим.
Разом з тим, відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Також, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Судом встановлено, що УМВС України в Сумській області на адресу ОСОБА_1 надіслано лист від 08.09.2023 № 52/05/12/2-2023лк, яким повідомлено про виконання рішення суду у справі № 480/1039/23 з наданням копії наказу УМВС України в Сумській області № 2 о/с від 08.09.2023 (а.с.129).
15.09.2022 відповідачем на адресу ОСОБА_1 надіслано лист № 19/Г-12 про необхідність невідкладного прибуття до ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області (а.с.130).
09.10.2023 відповідачем надіслано лист № 19/112 ОСОБА_1 , яким повторно повідомлено про необхідність невідкладного прибуття до ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області (131-132).
Також, відповідачем направлено на адресу адвоката Кисіля А.В. лист № 19/К-14 від 17.10.2023, яким повідомлено, що рапорт ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням перебуває на розгляді та повідомлено про направлення на адресу позивача листів про необхідність прибути до ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області (а.с.133).
Також, судом встановлено, що в період з 14.09.2023 по 08.11.2023 ліквідаційною комісією УМВС України в Сумській області складалися акти про неприбуття ОСОБА_1 на письмові повідомлення та виклики (а.с.134-174).
Суд зазначає, що представник позивача у відповіді на відзив не заперечував, що позивач у період з 14.09.2023 по 08.11.2023 на виклик Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області не з'являвся, хоча і знав про необхідність явки до державного органу.
Також, судом встановлено, що позивач у спірний період не виконував жодних службових повноважень, оскільки не з'являвся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що оскільки ОСОБА_1 у період з 14.09.2023 по 08.11.2023 не прибув до ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області на письмові виклики та повідомлення, безпосередньо жодних службових обов'язків не виконував, а тому підстави для нарахування та виплати грошової винагороди у спірний період відсутні, а відповідно позовні вимоги у наведеній частині позову щодо нарахування та виплати грошової винагороди не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання дій протиправними - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.05.2020 року по 13.09.2023 року.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 08592299) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за період з 28.05.2020 року по 13.09.2023 року.
В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук