про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
. 06 травня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/5166/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши питання наявності підстав для відкриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорол Агро"до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії,
. 29 квітня 2024 року позивач звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якій просить суд:
скасувати державну реєстрацію поділу земельної ділянки площею 124,2076 га, кадастровий номер 5324880300:00:039:0091, проведений 30.10.2023 державним кадастровим реєстратором відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Вовчок Л.І.;
зобов'язати державного кадастрового реєстратора, який вчинив спірну реєстраційну дію, та який перебуває у відносинах публічної служби із Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області Вовчок Л.І. скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі поділу земельної ділянки за кадастровим номером 5324880300:00:039:0091.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи без діяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних відносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналогічні висновки вказані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 28.11.2018 у справі № 815/6468/15, у справі № 1540/5027/18 від 31 січян 2023 року, у справі № 500/3487/20 від 16.01.2023 року.
Як зазначає позивач та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 у справі № 917/1868/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорол-Агро" про забезпечення позову: заборонено Хорольській міській раді Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 22528612) вчиняти дії щодо поділу, виділу, об'єднання земельної ділянки комунальної власності площею 124,2076 га, кадастровий номер 5324880300:00:039:0091, змінювати цільове призначення даної земельної ділянки, продажу даної земельної ділянки або речових права на неї на земельних торгах до вступу в законну силу рішення суду у справі № 917/1868/23; заборонено державним реєстраторам та державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії щодо здійснення поділу, виділу, зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності площею 124,2076 га, кадастровий номер 5324880300:00:039:0091.
Отже, у судовій справі № 917/1868/23 ТОВ "Хорол-Агро" захищає своє право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 5324880300:00:039:0091.
В обґрунтування позову ініціатор звернення зазначає, що незважаючи на встановлену вищевказаним судовим рішенням заборону щодо поділу земельної ділянки площею 124,2076 га, кадастровий номер 5324880300:00:039:0091, 30 жовтня 2023 року державним кадастровим реєстратором відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Вовчок Л.І. в результаті поділу земельної ділянки 124,2076 га, кадастровий номер 5324880300:00:039:0091, сформовано наступні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: 5324880300:00:039:0121 площею 17,6054 га; 5324880300:00:039:0119 площею 17,6054 га; 5324880300:00:039:0117 площею 17,6054 га; 5324880300:00:039:0120 площею 17,6054 га; 5324880300:00:039:0115 площею 17,8851 га; 5324880300:00:039:0116 площею 17,6054 га; 5324880300:00:039:0122 площею 17,6054 га; 5324880300:00:039:0118 площею 0,6901 га.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Оскаржуючи дії відповідача щодо державної реєстрації поділу спірної земельної ділянки, позивач фактично захищає свої майнові права на цю земельну ділянку, тобто спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Аналогічні висновки Суду викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 902/517/17 (провадження № 12-78гс18).
За таких обставин, оскільки позивач, звертаючись з цим позовом до адміністративного суду просить захистити своє майнове право власності на земельну ділянку, то такий спір носить приватноправовий характер та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку господарського судочинства.
За викладених обставин суддя дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі.
Керуючись статтями 7, 19, 170, 171, 248, 256, 379 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорол Агро"до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити певні дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що цей спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати ініціатору звернення разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Чеснокова А.О.