Справа № 420/13136/24
06 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом акціонерного товариства «Укрпошта» до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
Акціонерне товариство «Укрпошта» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати незаконною та скасувати постанову від 29.12.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП 68017210 (стосовно стягнення з Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню та складає 20025,83 грн);
визнати незаконною та скасувати постанову від 29.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 68017210 (стосовно стягнення з Херсонської дирекції АТ «Укрпошта» в межах здійснення виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, 152,00 грн мінімальних витрат виконавчого провадження).
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з даним позовом АТ «Укрпошта» посилається на наказ № 2360 від 23.08.2023, яким прийнято рішення про здійснення з 01.09.2023 централізації функцій філій. При цьому, вказаний наказ до матеріалів справи не додано.
Таким чином, позивачу необхідно надати даний наказ (його завірену належним чином копію).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаної норми позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2024 становить 3028 грн.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2021) та вимогу майнового характеру (щодо оскарження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження).
Судовий збір за подання даного позову становить 6056,00 грн.
Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Отже, звернувшись до суду з позовом позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн та додати документ про його сплату.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями ст.122 КАС Країни встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 КАС України.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.12.2021 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 29.12.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у рамках ВП № 68017210.
До суду з даним позовом позивач звернувся 26.04.2024 (про що свідчить відмітка АТ «Укрпошта» на конверті), тобто з пропущенням десятиденного строку звернення до суду, встановленого ст. 287 КАС України.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що 24.02.2022 російською федерацією розпочато військову агресію проти України, в зв'язку з чим, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами), в Україні введено воєнний стан, який діє до цього часу. Торгово-промислова палата України спростила процедуру підтвердження форс-мажору та підтвердила, що у зв'язку із обставинами пов'язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення. Згідно II Розділу Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, територія Херсонської області перебувала під окупаційною владою. Деякі території і досі залишаються в окупаційному режимі. У зв'язку з викладеним та фактом закриття філії Херсонська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» (18.10.2023) позивач не володів інформацією щодо наявності вказаного раніше виконавчого провадження. Лише 18.04.2024, отримавши інформацію з Єдиного реєстру боржників, АТ «Укрпошта» стало відомо про наявність виконавчого провадження № 68017210. В ході збору інформації з відкритих реєстрів, а саме з Автоматизованої системи виконавчого провадження та за допомогою телефонного зв'язку, лише 18.04.2024 позивач отримав інформацію щодо руху виконавчих проваджень та ідентифікатор для доступу до системи, тобто саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суддя виходить з такого.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Посилання позивача на ведення на території України воєнного стану є необґрунтованим, з огляду на таке.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Загальний підхід до оцінки поважності причин пропуску строків повинен передбачати не просто посилання на воєнний стан, а доведення перешкоди для своєчасного здійснення процесуальних прав.
Посилання позивача на закриття філії Херсонська дирекція АТ «Укрпошта» та відсутність документів, які стосуються господарської діяльності не заслуговують на увагу, оскільки не надано жодних доказів на підтвердження обставин відсутності (втрати) чи знищення зазначених документів.
Крім того, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Херсонську дирекцію АТ «Укрпошта» припинено 18.10.2023 за № 1000741040100065580. При цьому, позивачем не наведено жодних причин, які перешкоджали йому звернутися до суду після закриття філії в межах десятиденного строку звернення до суду.
Посилання позивача на те, що тільки 18.04.2024 отримав доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження також не може бути поважної причиною пропуску строків звернення до суду, оскільки позивачем не наведено підстав, які перешкоджали йому раніше отримати доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
До суду позивач звернувся 26.04.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ст. 287 КАС України.
Суддя зауважує, що позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Саме лише по собі посилання позивача на введення в Україні воєнного стану та згадка про відсутність документів і про отримання доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження у квітні 2024 року ще не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки вони не підтверджені доказами.
Таким чином, підстави, зазначені у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя визнає неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду:
позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. 160 КАС України;
належним чином засвідченої копії наказу АТ «Укрпошта» № 2360 від 23.08.2023;
документу про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн;
обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнати неповажними.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/13136/24 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя А.С. Пекний