Справа № 420/31125/23
02 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Гудзікевич Я.А.,
за участю
представника відповідача Белінської О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 13.11.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя, в якій позивач просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя щодо не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку.
2.Зобов'язати Голову Вищої ради правосуддя на виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом та включити питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку до проєкту денного засідання Вищої ради правосуддя.
3.Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя щодо не ознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про не включення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року.
4. Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя з 11.05.2023 року щодо неналежної організації роботи Вищої ради правосуддя та не розгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати мною здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання.
5.Стягнути з Голови Вищої ради правосуддя (04050, м.Київ, вул.Студентська, 12-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду спричинену за наслідками бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя у розмірі 50000 грн.
20.11.2023 суддею ухвалено визнати неповажними підстави пропуску строку на звернення до суду ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя щодо не ознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про не включення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року.
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя щодо не ознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про не включення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
06.12.2023 суддею ухвалено заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 22.11.2023 (вх.№ЕС/15897/23 та вх.№41437/23) - повернути без розгляду; продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
20.12.2023 суддею ухвалено заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 19.12.2023 (вх.№45620/20) - повернути без розгляду.
Позовну заяву в частині позовних вимог «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року» - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 за позовними вимогами:
1.Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку.
2.Зобов'язати Голову Вищої ради правосуддя на виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом та включити питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку до проекту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя.
3. Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 з 11.05.2023 року щодо неналежної організації роботи Вищої ради правосуддя та нерозгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати мною здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання.
4.Стягнути з Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 (04050, м.Київ, вул.Студентська, 12-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду спричинену за наслідками бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя у розмірі 50000 грн.
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усіка Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
28.12.2023 суд ухвалив у задоволенні заяви (вх.№ЕП/47686/23 та вх..№ЕС/19786/23 від 25.12.2023) ОСОБА_1 про надіслання матеріалів адміністративної справи на електронну адресу позивача - відмовити.
28.12.2023 суд ухвалив у задоволенні заяви (вх.№ЕП/47739/23 та вх..№ЕС/19838/23 від 25.12.2023) ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали судді Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/31125/23 від 20.12.2023 - відмовити.
29.12.2023 до суду (вх.№ЕП/48128/23) від П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшов запит (від 28.12.2023 №420/31125/23/40733/23) у якому суд апеляційної інстанції, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та на ухвалу від 06 грудня 2023 року, просить надати справу №420/31125/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усіка Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, із зазначенням судді-доповідача Кравченко К.В.
02.01.2024 суд ухвалив зупинити провадження у справі №420/31125/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усіка Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду П'ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та на ухвалу від 06 грудня 2023 року та направити справу №420/31125/23 на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду.
26.01.2024 на адресу Одеського окружного адміністративного суду від П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №420/31125/23 на підставі постанови від 22.01.2024.
За результатами апеляційного перегляду ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та ухвали від 06 грудня 2023 року, П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив та постановив:
-скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року в частині повернення без розгляду заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 22 листопада 2023 року (вх.№ЕС/15897/23 та вх.№41437/23), а матеріали по заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 22 листопада 2023 року направити до суду першої інстанції для розгляду по суті;
-скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року в частині повернення без розгляду заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду від 19 грудня 2023 року (вх.№45620/23) та в частині повернення позовної заяви в частині позовних вимог «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20 червня 2023 року про подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16 травня 2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16 травня 2023 року», а матеріали по заяві від 19 грудня 2023 року про поновлення процесуального строку та позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
31.01.2024 суд ухвалив поновити провадження у справі №420/31125/23 за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усіка Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року».
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву у частині прийнятих до провадження позовних вимог протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом.
Запропонувати відповідачу надати протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Призначити підготовче засідання в даній адміністративній справі 29 лютого 2024 року об 12 год. 00 хв.
26.02.2024 суд ухвалив заяву представника відповідача - ОСОБА_5 , про проведення судового засідання 29.02.2024 в режимі відео конференції (вх.№6854/24) - задовольнити; допустити представника відповідача - ОСОБА_5 , до участі у судовому засіданні, призначеному на 29 лютого 2024 року об 12 год 00 хв у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС; допустити представника відповідача - ОСОБА_5 , до участі у наступних судових засіданнях з розгляду справи № 420/31125/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
29.02.2024 суд ухвалив витребувати у Вищій ради правосуддя: -проєкти порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, підготовлені секретаріатом Вищої ради правосуддя, до яких включено питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2023 про його звільнення з посади судді (за наявності); -рішення Вищої ради правосуддя (ухвала чи протокольна ухвала) про затвердження порядку денного засідань Вищої ради правосуддя за період з 11.04.2023 по 13.11.2023.
12.03.2024 суд ухвалив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.03.2024 (вх.№ ЕС/9829/24) про зупинення провадження у справі №420/31125/23 до розгляду по суті та набрання законної сили рішень у адміністративних справах №420/3931/24, №420/7564/24 - відмовити.
12.03.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 03.04.2024.
03.04.2024 суд ухвалив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2024 (вх.№ ЕС/13205/24 та №ЕС/13430/24) про відкладення розгляду справи - відмовити; відкласти розгляд справи №420/31125/23 до 17.04.2024 об 14 год. 10 хв.
17.04.2024 судове засідання відкладено на 02.05.2024.
29.04.2024 суд ухвалив визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Скупінській О.В. від участі у розгляді справи №420/31125/23. Передати справу до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України для розгляду заяви про відвід судді.
30.04.2024 Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С. ухвалив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Скупінської О.В. від розгляду справи №420/31125/23.
01.05.2024 суд ухвалив заяву ОСОБА_1 , про проведення судового засідання 02.05.2024 в режимі відео конференції (вх.№ЕС/17365/24) - задовольнити. Допустити позивача ОСОБА_1 , до участі у судовому засіданні, призначеному на 02 травня 2024 року об 15 год 00 хв у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
02.05.2024 у судове засідання позивач не з'явився, просив розглядати справу без його участі (заява від 01.05.2024 вх.№ЕС/17833/24). Представник відповідача у судовому засіданні просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
02.05.2024 суд ухвалив визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Скупінській О.В. від участі у розгляді справи №420/31125/23. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі - відмовити.
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він 11.04.2023 на підставі п.4 ч.6 ст.126 Конституції України та відповідно до ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» подав заяву до Вищої ради правосуддя про звільнення у відставку з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, яка зареєстрована за вх.№291/0/6-23 та яку 13.04.2023 передано члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 19.04.2023 член Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 , за результатами попереднього розгляду заяви від 11.04.2023 склала висновок, відповідно до якого запропонувала Вищій раді правосуддя прийняти рішення про звільнення позивача з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. Інформація стосовно розгляду заяви від 11.04.2023 подана доповідачем ОСОБА_6 , до секретаріату ВРП для формування порядку денного. Секретаріат ВРП включив розгляд заяви від 11.04.2024 до порядку денного №35 засідання ВРП на 27.04.2023. На засіданні ВРП 27.04.2023, через відсутність доповідача - члена ВРП ОСОБА_6 , питання про розгляд заяви від 11.04.2023 за пропозицією Голови ВРП не включено до порядку денного засідання. 20.06.2023 ВРП ухвалила рішення про не включення до порядку денного №54 засідання ВРП 20.06.2023 питання розгляду заяви від 11.04.2023. 22.08.2023 ВРП ухвалила рішення про відкладення розгляду матеріалів щодо звільнення судді ОСОБА_1 та не включення до порядку денного №77 засідання ВРП 22.08.2023 питання розгляду заяви від 11.04.2023.
Позивач зазначає, що хоча рішення ВРП від 20.06.2023 та від 22.08.2023 про не включення до порядку денного засідання питання розгляду заяви від 11.04.2023 оскаржуються до Верховного Суду, наявна й протиправна бездіяльність Голови ВРП, до повноважень якого віднесено, крім іншого, організація роботи ВРП, призначення засідань та головування на них, загальне керівництво секретаріатом ВРП.
На переконання позивача, з 22.08.2023 Голова ВРП не вжив заходів, не організував роботу ВРП щодо призначення засідання з розгляду заяви від 11.04.2023.
Позивач вказує, що очевидна протиправна бездіяльність вчиняється з метою політичної доцільності діяти на догоду депутатам Верховної Ради та виконавчій гільці влади, з метою помсти за прийняті заявником рішення в адміністративних справах.
З 22.08.2023 розгляд матеріалів за бездіяльності Голови ВРП, який несе повну відповідальність за роботу секретаріату ВРП, не включено до порядку денного, хоча відповіді на всі безпідставні запити надійшли до ВРП у серпні 2023 року.
Вказує, що чисельними листами ОСОБА_1 повідомляв ВРП та особисто Голову ВРП про свої захворювання, які він пов'язує з бездіяльністю ВРП та Голови ВРП щодо не розгляду заяви від 11.04.2023, незважаючи на що, Голова ВРП своєю бездіяльністю заподіяв шкоду здоров'ю заявника та намагається позбавити ОСОБА_1 життя.
Бездіяльність Голови ВРП призвела до не призначення до розгляду матеріалів по заяві від 11.04.2023 з 27.04.2023 по 20.06.2023, з 20.06.2023 по 22.08.2023, у зв'язку з чим спричинено матеріальну шкоду у розмірі 211439 грн та моральну шкоду у розмірі 250000 грн, а також шкоду здоров'ю позивача.
Вважає, що Голова ВРП, за домовленістю із членами ВРП ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , головою ГО «ВО «Автомайдан» ОСОБА_8 шляхом надання безпідставних звернень з 25.04.2023 проведення по ним перевірки та створення формальних умов для введення в оману членів ВРП навмисно не звільняють заявника з посади судді, навмисно спричиняють шкоду здоров'ю та намагаються позбавити життя з метою покарати за прийняті рішення в адміністративних справах.
Вказує, що з 22.08.2023 питання про розгляду заяви від 11.04.2023 не включено до порядку денного засідання ВРП за особистою вказівкою Голови ВРП.
Підкреслює, що 20.06.2023, після відкладення розгляду заяви від 11.04.2023, вказане питання включено до порядку денного засідання ВРП лише 22.08.2023.
На думку позивача, Голова ВРП навмисно порушує приписи законодавства з метою уникнення негативних публікацій у засобах масової інформації, отримання матеріальних благ у вигляді кар'єрного росту, заробітної плати, отримання певних преференцій для участі у конкурсі на посаду суддів Верховного суду та отримання інших благ, на догоду особам, які представляють інтереси іноземних держав.
Про змову Голови ВРП та члена ВРП ОСОБА_7 свідчить те, що за вчинення протиправної бездіяльності щодо мовчазного погодження з не включенням до проекту порядку денного засідання ВРП розгляд заяви від 11.04.2023, ОСОБА_7 обрана секретарем Третьої дисциплінарної палати ВРП.
Зазначена бездіяльність Голови ВРП порушила право позивача на відставку; право на життя та здоров'я; право на відпочинок (пенсію); право вільно обирати собі працю та займатись політичною діяльністю; право на постійний догляд за тяжко хворим батьком; право на спілкування, виховання, захист неповнолітнього сина; право на приватне сімейне життя, проживання однією сім'єю у місті Одесі за місцем знаходження житла та місця реєстрації; право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням роботи на адміністративній посаді у суді; право на виїзд за межі України для отримання медичної допомоги.
Щодо бездіяльності Голови ВРП про ознайомлення із заявою про відвід члена ВРП, якому заявлено відвід, позивач вказує, що під час пленарного засідання 20.06.2023 Голова ВРП навмисно не повідомив члену ВРП ОСОБА_2 про заяву ОСОБА_1 про відвід від 16.05.2023, яка за резолюцією Голови ВРП 16.05.2023 передана члену ВРП ОСОБА_7 до матеріалів та члену ВРП ОСОБА_2 до відома.
Вказана бездіяльність Голови ВРП вплинула на прийняття рішення щодо не включення до порядку денного питання про розгляд заяви від 11.04.2023.
Вказує, що член ВРП ОСОБА_2 у службовій записці від 13.04.2023 заявив про реальний та потенційний конфлікт інтересів між ним та ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що він неодноразово звертався до ВРП із скаргами на дії судді ОСОБА_1 , брав участь при розгляді справи під головуванням судді Аблова Є.В., інформував суспільство через соціальну мережу та у ЗМІ про порушення, які на його думку допускав суддя Аблов Є.В.
На підставі обставин, зазначених у службовій записці від 13.04.2023, розгляд заяви від 11.04.2023 автоматизованою системою ВРП розподілено іншому доповідачу.
В обґрунтування стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 , із посиланням на норми законодавства та судову практику, зазначає, що за результатами бездіяльності Голови ВРП, позивач змушений постійно знаходитись у місті Києві, а відтак не має можливості постійно доглядати за своїм тяжко хворим батьком, 1948 р.н., матір'ю, яка хворіє, займатись вихованням свого малолітнього сина, 2009 р.н. Ці переживання погіршують стан здоров'я, не дають можливості нормально жити, викликають підняття тиску, головну біль, біль у серці, блювоту.
Зазначає, що не розгляд заяви від 11.04.2023 викликає втрату авторитету та репутації, переживання батьків, близьких людей, відношення друзів та колег, що, в свою чергу, негативно впливає на здоров'я ОСОБА_1 , його принижено та зганьблено. При цьому, заявник змушений проживати в готелях та харчуватися харчами, які не відповідають дієті у зв'язку із захворюванням.
08.01.2024 до суду (вх.№989/24) та від 19.02.2024 (вх.№6854/24) від представника Голови Вищої ради правосуддя Усика Г.І. надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що 19.04.2023 член Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 , за результатами розгляду заяви від 11.04.2023, склала висновок з пропозицією прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку.
В подальшому питання було включено до проєкту порядку денного найближчого засідання Вищої ради правосуддя, а саме 27.04.2023.
27.04.2023, у зв'язку із відсутністю доповідача по вказаному питанню, головуючий Усик Г.І. запропонував не включати до порядку денного питання про розгляд заяви від 11.04.2023.
Надалі питання про розгляд матеріалів за заявою від 11.04.2023 було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 20.06.2023.
На засіданні 20.06.2023 член Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 запропонувала не включати до порядку денного питання про розгляд матеріалів за заявою від 11.04.2023. Питання вирішено голосуванням членів Вищої ради правосуддя.
Наступне засідання Вищої ради правосуддя, до проєкту якого включено питання про розгляд заяви від 11.04.2023, відбулось 22.08.2023, на якому член Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 запропонувала відкласти розгляд матеріалів за заявою від 11.04.2023. Щодо висловленої пропозиції визначились шляхом голосування членів Вищої ради правосуддя.
На переконання відповідача, Голова Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 не допускав протиправної бездіяльності.
Щодо зобов'язання розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання Вищої ради правосуддя розгляд заяви від 11.04.2023 та розгляд її колегіальним органом, відповідач зазначає, що Вища рада правосуддя є колегіальним органом, а член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, а відтак вказана вимога суперечить принципам законності та верховенству права.
Відносно визнання протиправної бездіяльності Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо не розгляду заяви від 11.04.2023, відповідач вказує, що вказані позивачем у позові обґрунтування протиправної бездіяльності, яка полягала у не розгляді заяви від 11.04.2023 не знайшли свого підтвердження, оскільки питання щодо відкладення розгляду заяви про звільнення судді, не включення її розгляду до порядку денного засідання вирішуються Вищою радою правосуддя, а проекти порядків денних засідань формують власне члени Вищої ради правосуддя, які звертаються до відповідного структурного секретаріату.
Щодо моральної шкоди, відповідач зазначає, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за умови наявності неправомірних дій (бездіяльності), рішень органу державної влади чи його посадової особи, які визначені такими у встановленому законом порядку. В даному випадку відсутня вини Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 , як й відсутні докази, які б свідчили про завдану шкоду.
З приводу не ознайомлення головуючим на пленарному засіданні членів Вищої ради правосуддя із заявою про відвід ОСОБА_2 , яка надіслана позивачем 16.05.2023, відповідач зазначає, що вказана заява має бути розглянута на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя під час розгляду питання, яке безпосередньо стосується особи (судді, прокурора).
При цьому, 27.04.2023 та 20.06.2023 в пленарному засіданні Вищої ради правосуддя розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді про відставку фактично не почався, а відтак й заява про відвід правомірно не була оголошена головуючим на засіданні.
19.02.2024 (вх.№6886/24) та від 19.02.2024 (вх.№ЕС/7031/24) до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач на задоволенні позовних вимог наполягає. Окремо позивач зазначає, що документи на представництво інтересів Голови Вищої ради правосуддя не уповноважують ОСОБА_5 представляти інтереси відповідача та заперечує проти залучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву.
Вказує, що суд має надати оцінку протиправної бездіяльності Голови ВРП ОСОБА_3 до 22.08.2023 і після 22.08.2023 щодо невиконання своїх повноважень відносно організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координації роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проекту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя з питань розгляду заяви від 11.04.2023.
Зазначає, що питання по заяві від 11.04.2023 розглядалось 20.06.2023 на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя і 15 членами Ради прийнято рішення про не включення розгляду питання по заяві від 11.04.2023 до порядку денного, а відтак відповідач повинен був повідомити членам Вищої ради правосуддя про заяву позивача від 16.05.2023 про відвід члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 . Фактично голосування ОСОБА_2 за не включення питання про розгляд заяви від 11.04.2023 до порядку денного засідання призвело до не розгляду заяви, чим порушило права позивача.
Крім того, ОСОБА_1 скерував до суду додаткові пояснення у справі від 06.03.2024 (вх.№ЕС/9472/24) та від 07.03.2024 (вх.№9797/24) у яких вказав, що бездіяльність Голова Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 допустив умисно, на користь представників громадських організацій, які фінансуються за рахунок іноземних держав, з метою покарати позивача за прийняти ним рішення на посаді судді. Звертає увагу на приписи ст.246 КАС України, та просить суд надати оцінку у судовому рішенні очевидній, протиправній, бездіяльності Голови ВРП ОСОБА_3 з 20.06.2023 по 22.08.2023 (2 місяці) та з 22.08.2023 по 26.12.2023 (4 місяці) та уникнути негативної практики, щодо формулювання про те, що відповідач щось таки робив, був зайнятий, але розгляд заяви від 11.04.2024 до теперішнього часу не організував, чим порушив ст.126 Конституції України, ч.3 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та примушує позивача працювати суддею.
Також, ОСОБА_1 скерував до суду додаткові пояснення у справі від 08.03.2024 (вх.№ЕС/9698/24) та від 08.03.2024 (вх.№9952/24) у яких зазначив, що Закон України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламент Вищої ради правосуддя, Закон України «Про запобігання корупції» не передбачають участь у голосуванні питання по суті чи не по суті питання та при наявності реального конфлікту інтересів посадові особи не мають права приймати участь у голосуванні. Член ВРП або голосує під час розгляду питання, або не бере участь у голосуванні. ВРП не наділена повноваженнями визначати, у яких питаннях може приймати участь член ВРП, при наявності реального конфлікту інтересів, а при яких не може.
Позивач повторює, що участь у голосуванні члена ВРП ОСОБА_2 , за наявності реального конфлікту інтересів, 20.06.2023 порушила його права і питання по заяві про звільнення у відставку не було розглянуто на пленарному засіданні ВРП 20.06.2023.
01.04.2024 (вх.№ЕС/13203/24, №ЕС/13288/24, №ЕС/13294/24) до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі у яких позивач зазначає, що нехтуючи вимогами ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» головуючий на пленарному засіданні 26.12.2023, член ВРП ОСОБА_3 не повідомив членам Вищої ради правосуддя, які приймали участь у засіданні про наявність адміністративної справи №420/31125/23 у якій він є відповідачем за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 моральної школи у розмірі 50000 грн. Незважаючи на наявність реального конфлікту інтересів у Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 (відповідач у адміністративній справі №420/31125/23) ОСОБА_3 заяву про відвід від 23.12.2023 року поставив на голосування лише після розгляду заяви від 26.12.2023 про самовідвід члена ВРП ОСОБА_2 та заяви від 23.12.2023 про відвід ОСОБА_7 . Лише після розгляду питань щодо самовідводу члена ВРП ОСОБА_2 та члена ВРП ОСОБА_7 головуючий поставив на обговорення питання щодо розгляду заяви про відвід головуючому та члену ВРП ОСОБА_3 .
Крім того, головуючий Усик Г.І., перебуваючи у реальному конфлікті інтересів (відповідач у справі 420/31125/23), з метою уникнення відповідальності за неповідомлення на засіданні Вищої ради правосуддя, відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» про наявність заяви від 15.05.2023 про відвід члену ВРП ОСОБА_2 , на думку позивача навмисно 26.12.2023 на пленарному засіданні засідання Вищої ради правосуддя відповідно до витягу із протоколу №121 поставив на голосування заяву від 26.12.2023 про самовідвід члена ВРП ОСОБА_2 , незважаючи на те, що заява про відвід члену ВРП ОСОБА_2 зареєстрована у ВРП 16.05.2023 за №291/2/6-23.
Про вказані дії та бездіяльність Голови ВРП ОСОБА_3 повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції.
Незаконні дії головуючим, членом ВРП ОСОБА_3 вчинялись умисно з метою уникнення відповідальності за бездіяльність, яка є предметом розгляду у адміністративній справі №420/31125/23 та уникнення сплати 50000 грн моральної шкоди.
Із посиланням на публікації у соціальних мережах та матеріали справи №420/7564/24, ОСОБА_1 підкреслює, що член ВРП ОСОБА_2 , в порушення присяги члена Вищої ради правосуддя, Бангалорських принципів поведінки судді, якими також керуються члени ВРП у роботі та житті, в порушення професійної етики в діяльності суддів і прокурорів, яких відповідно до ст.19 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (присяга члена ВРП) повинен додержуватись член ВРП зазначає неправду та стверджує дослівно: «заявляю, що на моє переконання, у мене немає жодного приватного інтересу (майнового чи немайнового) у розумінні Закону «Про запобігання корупції» при розгляді справ щодо судді ОСОБА_1 здатного вплинути на об'єктивність чи упередженість у прийнятті рішень», при цьому зазначає дослівно: «звісно, що у зв'язку з цим у мене є очевидний конфлікт інтересів. Я заявив самовідвід і не можу брати участь у розгляді заяви Аблова».
Так, розглянувши доводи позовної заяви і докази на їх обґрунтування, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
11.04.2023 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Євгеній Валерійович звернувся до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) із заявою (далі - заява від 11.04.2023) (т.1 а.с.24), у якій просив звільнити його з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку відповідно до п.4 ч.6 ст.126 Конституції України.
До заяви від 11.04.2023 ОСОБА_1 додав: копію паспорту громадянина України; копію трудової книжки; копію Указу Президента України про призначення суддею від 21.05.2007; копію Указу Президента України про переведення судді від 16.07.2010; копію постанови Верховної Ради України про обрання суддів від 17.05.2012; біографічну довідку судді від 11.04.2023; розрахунок стажу для відставки станом на 11.04.2023; копію диплома про вищу освіту; копію військового квитка.
Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 скерував до керівника секретаріату Вищої ради правосуддя службову записку від 13.04.2023 (т.4 а.с.155-156, 188-189) у якій зазначив, що проведення ним попереднього розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2023 може викликати сумнів у неупередженості, оскільки до його призначення членом Вищої ради правосуддя, ОСОБА_2 неодноразово звертався до Вищої ради правосуддя с дисциплінарними скаргами на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. Суддя Аблов Є.В. розглядав справу №826/6879/17, у якій ОСОБА_2 брав участь як третя особа. Рішенням від 01.08.2018 у задоволенні позову відмовлено. Також ОСОБА_2 публічно інформував суспільство про порушення, які на його думку допускав суддя Аблов Є.В. та, в свою чергу, суддя Аблов Є.В, публічно висловлювався стосовно ОСОБА_2 та його діяльності. Як наслідок, просив передати заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 до управління документального забезпечення секретаріату Вищої ради правосуддя для повторного автоматизованого розподілу.
Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 , за результатами розгляду заяви та доданих до неї матеріалів про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку, склала висновок від 19.04.2023 (т.1 а.с.25-30), у якому пропонувала Вищій раді правосуддя прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку.
Крім того, член Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 скерувала на адресу Голови Вищої ради правосуддя службову записку від 20.04.2023 (т.5 а.с.15) у якій просила включити до проєкту порядку денного №35 засідання Вищої ради правосуддя 27.04.2023 питання про розгляд матеріалів про звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у т.ч. у зв'язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять проєкт порядку денного №35 засідання Вищої ради правосуддя 27.04.2023 (т.1 а.с.31-37), до якого включено питання розгляду матеріалів щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у т.ч. у зв'язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до результатів розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя №35 від 27.04.2023 (т.1 а.с.38-42), у засіданні брали участь 14 членів Ради: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Р.Маселко, О.Мельник, М.Мороз, О.Попікова, Б.Саліхов, О.Сасевич, та Вища рада правосуддя, окрім іншого, не включила до порядку денного засідання питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою від 15.05.2023 (т.4 а.с.157-158, 190-191) про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 у якій просив відвести члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від розгляду заяви про звільнення від 11.04.2023.
Відповідно до проєкту порядку денного №54 засідання Вищої ради правосуддя 20.06.2023 (т.1 а.с.43-45, т.5 а.с.16-17), до нього включено питання розгляду матеріалів щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у т.ч. у зв'язку з поданням заяви про відставку - ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу №55 засідання Вищої ради правосуддя від 20.06.2023 (т.1 а.с.46-49, т.4 а.с.159-160, 192-193), на засіданні були присутні 15 членів Вищої ради правосуддя, головуючий Усик Г.І. запропонував затвердити порядок денний засідання, у т.ч. з питання звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у т.ч. у зв'язку з поданням заяви про відставку - ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 запропонувала не включати до порядку денного питання про розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку для додаткового опрацювання.
Заперечень чи інших пропозицій не надійшло.
Ухвалили: затвердити запропонований порядок денний засідання Вищої ради правосуддя з відповідними змінами.
Проголосували - одноголосно.
Відповідно до результатів розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 (т.1 а.с.48-49), Вища рада правосуддя не включила до порядку денного засідання розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Матеріали справи містять звернення члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 , в межах підготовки до розгляду заяви від 11.04.2023, до Генерального прокурора від 17.08.2023 №7008/0/9-23 (т.1 а.с.168-169), до Міністерства освіти і науки України від 16.08.2023 №6911/0/9-23 (т.1 а.с.171-172),
Вказані адресати на звернення надали відповіді, зокрема: Офіс Генерального прокурора від 25.08.2023 №07-988-23 (т.1 а.с.170), Міністерство освіти і науки України від 18.08.2023 №3/4522-23 (т.1 а.с.173).
Відповідно до проєкту порядку денного №77 засідання Вищої ради правосуддя 22.08.2023 (т.1 а.с.50-51, т.5 а.с.18-19), до нього включено питання розгляду матеріалів щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у т.ч. у зв'язку з поданням заяви про відставку - ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу №77 засідання Вищої ради правосуддя від 22.08.2023 (т.1 а.с.53-55), на засіданні були присутні 13 членів Вищої ради правосуддя, головуючий Усик Г.І. запропонував затвердити порядок денний засідання з певних питань.
Відносно розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку, член Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. запропонувала відкласти розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку, у зв'язку із неотриманням відомостей на запити.
Головуючий Усик Г.І. запропонував шляхом голосування визначитись щодо висловленої пропозиції.
Головуючий Усик Г.І. оголосив, що за вказану вище пропозицію проголосували 13 членів Вищої ради правосуддя.
Головуючий Усик Г.І. проголосив, що Вища рада правосуддя ухвалила відкласти розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до результатів розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя №77 від 22.08.2023 (т.1 а.с.56-58), Вища рада правосуддя вирішила відкласти розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На звернення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича, Вища рада правосуддя надала відповіді щодо стану розгляду його заяви від 11.04.2023, а саме: від 29.05.2023 №4622/0/9-23 (т.1 а.с.78), від 07.06.2023 №5094/0/9-23 (т.1 а.с.76-77), від 05.07.2023 №5748/0/9-23 (т.1 а.с.75), від 29.08.2023 №7415/2/9-23 (т.1 а.с.74), від 15.09.2023 №7954/2/9-23 (т.1 а.с.73).
Матеріали справи містять витяги з протоколів засідання Вищої ради правосуддя про затвердження порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, а саме: №29 від 11.04.2023 (т.5 а.с.22-24), №30 від 13.04.2023 (т.5 а.с.25-27), №31 від 17.04.2023 (т.5 а.с.28-29), №32 від 18.04.2023 (т.5 а.с.30-31), №33 від 20.04.2023 (т.5 а.с.32-34), №34 від 25.04.2023 (т.5 а.с.35-37), №35 від 27.04.2023 (т.5 а.с.38-40), №36 від 27.04.2023 (т.5 а.с.41-42), №37 від 01.05.2023 (т.5 а.с.43-44), №38 від 02.05.2023 (т.5 а.с.45-48), №39 від 09.05.2023 (т.5 а.с.49-51), №40 від 18.05.2023 (т.5 а.с.52-53), №41 від 23.05.2023 (т.5 а.с.54-56), №42 від 25.05.2023 (т.5 а.с.57-58), №43 від 26.05.2023 (т.5 а.с.59-60), №44 від 27.05.2023 (т.5 а.с.61-62), №45 від 29.05.2023 (т.5 а.с.63-66), №46 від 30.05.2023 (т.5 а.с.67-68), №47 від 31.05.2023 (т.5 а.с.69-70), №48 від 01.06.2023 (т.5 а.с.71-72), №49 від 02.06.2023 (т.5 а.с.73-74), №50 від 06.06.2023 (т.5 а.с.75-76), №51 від 08.06.2023 (т.5 а.с.77-78), №52 від 13.06.2023 (т.5 а.с.79-80), №53 від 15.06.2023 (т.5 а.с.81-82), №55 від 20.06.2023 (т.5 а.с.83-84), №55 від 22.06.2023 (т.5 а.с.85-86), №56 від 27.06.2023 (т.5 а.с.87-88), №57 від 29.06.2023 (т.5 а.с.89-91), №58 від 29.06.2023 (т.5 а.с.92-93), №59 від 04.07.2023 (т.5 а.с.94-95), №60 від 05.07.2023 (т.5 а.с.96-97), №61 від 06.07.2023 (т.5 а.с.98-100), №62 від 10.07.2023 (т.5 а.с.101-102), №63 від 11.07.2023 (т.5 а.с.103-104), №64 від 13.07.2023 (т.5 а.с.15-106), №65 від 18.07.2023 (т.5 а.с.107-108), №66 від 20.07.2023 (т.5 а.с.109-110), №67 від 25.07.2023 (т.5 а.с.111-112), №68 від 27.07.2023 (т.5 а.с.113-114), №69 від 31.07.2023 (т.5 а.с.115-116), №70 від 01.08.2023 (т.5 а.с.117-118), №71 від 03.08.2023 (т.5 а.с.119-120), №72 від 08.08.2023 (т.5 а.с.121-122), №73 від 10.08.2023 (т.5 а.с.123-124), №74 від 14.08.2023 (т.5 а.с.125-126), №75 від 15.08.2023 (т.5 а.с.127-128), №76 від 17.08.2023 (т.5 а.с.129-130), №77 від 22.08.2023 (т.5 а.с.131-132), №78 від 24.08.2023 (т.5 а.с.133-134), №79 від 29.08.2023 (т.5 а.с.135-136), №80 від 31.08.2023 (т.5 а.с.137-138), №81 від 04.09.2023 (т.5 а.с.139-140), №82 від 05.09.2023 (т.5 а.с.141-142), №82 від 07.09.2023 (т.5 а.с.143-146), №84 від 12.09.2023 (т.5 а.с.147-149), №85 від 14.09.2023 (т.5 а.с.150-151), №86 від 19.09.2023 (т.5 а.с.152-153), №87 від 21.09.2023 (т.5 а.с.154-155), №88 від 25.09.2023 (т.5 а.с.156-157), №89 від 26.09.2023 (т.5 а.с.158-160), №90 від 28.09.2023 (т.5 а.с.161-163), №91 від 02.10.2023 (т.5 а.с.164-165), №92 від 03.10.2023 (т.5 а.с.166-167), №93 від 05.10.2023 (т.5 а.с.168-169), №94 від 09.10.2023 (т.5 а.с.170-171), №95 від 10.10.2023 (т.5 а.с.172-173), №96 від 12.10.2023 (т.5 а.с.174-175), №97 від 13.10.2023 (т.5 а.с.176-177), №98 від 17.10.2023 (т.5 а.с.178-179), №99 від 19.10.2023 (т.5 а.с.180-181), №100 від 24.10.2023 (т.5 а.с.182-184), №101 від 31.10.2023 (т.5 а.с.185-186), №102 від 02.11.2023 (т.5 а.с.187-188), №103 від 06.11.2023 (т.5 а.с.189-190), №104 від 07.11.2023 (т.5 а.с.191-192), №105 від 09.11.2023 (т.5 а.с.193-194).
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в порядку ст.214 КПК України про вчинене членами Вищої ради правосуддя та іншими особами кримінального провадження від 03.10.2023 (т.1 а.с.59-71), яку Офіс Генерального прокурора скерував до Територіального управління Державного бюро розслідувань для розгляду по суті листом від 10.10.2023 (т.1 а.с.72).
Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 скерував до Вищої ради правосуддя заяву про самовідвід від 26.12.2023 (т.4 а.с.161) у якій зазначав, що до порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 26.12.2023 включено питання про розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення його з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку. Вважає, що наявні обставини, які ставлять під сумнів його неупередженості, оскільки до його призначення членом Вищої ради правосуддя, ОСОБА_2 неодноразово звертався до Вищої ради правосуддя с дисциплінарними скаргами на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. На переконання ОСОБА_2 у цих скаргах вказано обставини, які свідчать про істотні порушення у діях ОСОБА_1 , що несумісні зі статусом судді, завдали значної шкоди авторитету правосуддя і однозначно мають призвести до його звільнення з посади. При розгляду заяви судді про відставку Вищою радою правосуддя має враховуватися факт наявності цих скарг, що унеможливлює участь ОСОБА_2 у розгляді цього питання.
Відповідно до проєкту порядку денного №121 засідання Вищої ради правосуддя 26.12.2023 (т.5 а.с.20-21), до нього включено питання розгляду матеріалів щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у т.ч. у зв'язку з поданням заяви про відставку - ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до ухвали Вищої ради правосуддя від 26.12.2023 №1407/0/15-23 (т.4 а.с.162-163, 194-195), Вища рада правосуддя ухвалила задовольнити заяву члена Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. про самовідвід від участі в розгляді матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до ухвали Вищої ради правосуддя від 26.12.2023 №1418/0/15-23 (т.4 а.с.137-139), Вища рада правосуддя ухвалила зупинити розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку.
Відповідно до витягу з протоколу №121 засідання Вищої ради правосуддя від 26.12.2023 (т.4 а.с.140-145, 164-174, 196-206), на засіданні були присутні 15 членів Вищої ради правосуддя.
У пункті 5.7. витягу з протоколу №121 від 26.12.2023 наведено хід засідання Вищої ради правосуддя відносно розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви у відставку.
Так, окрім іншого, головуючий Усик Г.І. поінформував, що член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді цього питання порядку денного, та оголосив її зміст. Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 підтримав подану заяву. Запитань не надійшло. Для вирішення поданої членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 заяви про самовідвід члени Вищої ради правосуддя видалились до нарадчої кімнати. Після повернення з нарадчої кімнати головуючий Усик Г.І. проголосив результати голосування з вирішення заяви члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про самовідвід від участі у розгляді цього питання: «за задоволення заяви» - 11, «проти» - 3. Головуючий Усик Г.І. проголосив резолютивну частину ухвали Вищої ради правосуддя задовольнити заяву члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про самовідвід від участі у розгляді матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви у відставку.
Головуючий Усик Г.І. поінформував, що суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Абловим Є.В. подано заяву про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від участі у розгляді цього питання порядку денного, та оголоси її зміст. Запитань не надійшло. Головуючий Усик Г.І. зауважив, що Вищою радою правосуддя задоволено заяву члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про самовідвід від участі у розгляді цього питання порядку денного, та запропонував залишити без розгляду заяву судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 . Запитань не надійшло. Головуючий Усик Г.І. запропонував шляхом голосування визначитись щодо висловленої пропозиції. Голосування відбулось відповідно до абзацу сьомого пункту 10.4 Регламенту Вищої ради правосуддя. Головуючий усик оголосив, що за вказану вище пропозицію проголосували 14 членів Вищої ради правосуддя, проти - 0. Головуючий Усик Г.І. проголосив, що Вища рада правосуддя ухвалила залишити без розгляду заяву судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Верховного Суду перебуває справа №990/146/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про:
- визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 20 червня 2023 року про невключення до порядку денного № 54 засідання Вищої ради правосуддя 20 червня 2023 року питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2023 року про відкладення розгляду матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із поданням заяви про відставку та невключення до порядку денного № 77 засідання Вищої ради правосуддя 22 серпня 2023 року питання розгляду заяви про відставку від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Вищої ради правосуддя розглянути питання про включення до порядку денного пленарного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду заяви від 11 квітня 2023 року про відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , подану на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України;
- зобов'язання Вищої ради правосуддя розглянути заяву від 11 квітня 2023 року про звільнення у відставку судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України та ухвалити рішення про звільнення відповідно до статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи із обставин, які мали місце на час розгляду заяви про звільнення у відставку, а саме можливості відновлення судом права нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді за перебування на адміністративній посаді судді, яке порушено у зв'язку із очевидною протиправною бездіяльністю Вищої ради правосуддя;
- визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду з 11 травня 2023 року заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати позивачем здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання;
- визнання протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо не розгляду по суті, не надання позивачу відповіді на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині письмового повідомлення позивача про причини не ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- зобов'язання Вищої ради правосуддя розглянути та надати позивачу відповідь по суті на його звернення від 23 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/4/6-23), звернення від 26 травня 2023 року (зареєстроване за № 291/5/6-23), звернення від 01 червня 2023 року (зареєстроване 05 червня 2023 року за № 291/6/6-23) в частині повідомлення позивача про причини не ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення, в порушення частини третьої статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", протягом одного місяця з дня надходження заяви позивача про звільнення від 11 квітня 2023 року;
- стягнення з Вищої ради правосуддя на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, спричиненої бездіяльністю Вищої ради правосуддя, у розмірі 211439 грн;
- стягнення з Вищої ради правосуддя на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої бездіяльністю Вищої ради правосуддя, у розмірі 250000 грн.
Також, матеріали справи містять пенсійне посвідчення та медичну документацію щодо стану здоров'я ОСОБА_1 (т.1 а.с.122-125).
Так, вважаючи спірну бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя Усика Г.І. протиправною, а свою права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
В першу чергу суд зазначає, що позивач у відповідях на відзив просив суд не залучати відзиви на позовну заяву до матеріалів справи з підстав відсутності у підписанта повноважень представляти інтереси відповідача.
Суд зазначає, що повноваження підписанта вказаних заяв судом перевірені та заяви протокольною ухвалою суду залучені до матеріалів справи. При цьому суд врахував, що 15.01.2024 до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу від представника відповідача у даній справі, які не було повернуто судом апеляційної інстанції.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка серед іншого наділена відповідними повноваженнями, перелік яких наведений у цій статті. Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
Відповідно до положень статті 131 Основного Закону в Україні діє Вища рада правосуддя (далі - ВРП), яка: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; 9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
Засади діяльності ВРП визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII), «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Процедурні питання здійснення Радою повноважень урегульовано положеннями Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП).
Щодо позовних вимог: «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку.
Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 з 11.05.2023 року щодо неналежної організації роботи Вищої ради правосуддя та нерозгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати мною здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання» та похідної вимоги, суд виходить з такого.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Загальні умови звільнення судді з посади визначені ст.112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Стаття 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає порядок звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Так, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку (ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади (ч.3 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначає Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
Статтею Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначені повноваження ВРП, відповідно до присів якої, ВРП у т.ч. ухвалює рішення про звільнення судді з посади (п.6 ч.1 ст.3).
Статус члена Вищої ради правосуддя визначені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Частиною 5 статті 22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», визначені повноваження Голови Вищої ради правосуддя, до яких належать:
1) організація роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них;
2) координація роботи органів Вищої ради правосуддя;
3) направлення Президентові України подання Вищої ради правосуддя про призначення судді на посаду;
4) підписання ухвалених Вищою радою правосуддя актів, протоколів засідань;
5) загальне керівництво секретаріатом Вищої ради правосуддя;
6) погодження призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату, застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державним службовцям секретаріату Вищої ради правосуддя;
7) розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя;
8) представництво Вищої ради правосуддя у відносинах з іншими органами та установами у системі правосуддя, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями.
Голова Вищої ради правосуддя здійснює також інші повноваження, визначені законом. Голова Вищої ради правосуддя з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження (ч.ч.6, 7 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя визначені ст.26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до ч.1 якої, Вища рада правосуддя діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.
Організація роботи Дисциплінарних палат здійснюється в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення (ч.ч.1, 4 ст.55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Процедурні питання здійснення Вищою радою правосуддя (далі - Рада) повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон), «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду і ухвалення Радою та її органами рішень регулює Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент), затверджений рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17).
Відповідно до п.5.1. Регламенту, формою роботи Ради є засідання у пленарному складі, формою роботи її органів - засідання Дисциплінарних палат, інших органів - засідання.
Засідання Ради та її органів проводяться відкрито.
Інформація щодо справ, підготовлених до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного (п.5.4. Регламенту).
В свою чергу, відповідно до п.16.1 Регламенту, питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України), розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.
Відповідно до п.16.3 Регламенту, підготовку питань, пов'язаних зі звільненням судді з посади, здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Підготовка до розгляду питання про звільнення судді з посади доручається члену Ради, на розгляді в якого вже перебуває питання про звільнення судді з посади з інших підстав.
При вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв'язку з досягненням суддею шістдесяти п'яти років.
За результатами попереднього розгляду заяви про звільнення судді доповідач складає висновок.
Відповідний структурний підрозділ секретаріату Ради завчасно, до дня проведення засідання Ради у пленарному складі (крім засідань з організаційних питань) чи засідання Дисциплінарної палати, повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проєкт порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятком випадків, встановлених Законом та Регламентом (п.5.6. Регламенту).
Член Ради на засіданні Ради у пленарному складі чи Дисциплінарної палати, членом якої він є, має право внести пропозиції про включення до проєкту порядку денного засідання питань, якщо Закон не вимагає участі в засіданні особи, питання щодо якої пропонується включити до порядку денного засідання (п.5.8. Регламенту).
Відповідно до п.5.18 Регламенту, у призначений час головуючий на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проєкт порядку денного, ставить на обговорення всі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.
У разі відсутності на засіданні Ради члена Ради - доповідача відповідне питання не включається до порядку денного для затвердження.
У разі відсутності на засіданні Ради члена Ради - доповідача з питання, автоматизований розподіл якого не визначений Положенням про розподіл справ та яке підлягає невідкладному вирішенню, доповідачем може бути головуючий або інший визначений ним член Ради.
Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.
Суд при вирішенні спору враховує, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи для розгляду справ щодо звільнення судді у відставку за його заявою.
Щодо остаточного та визначального вирішення питання, зокрема, щодо формування порядку денного пленарного засідання Вищої ради правосуддя, з наведеного вбачається, що суб'єктом затвердження порядку денного засідання Вищої ради правосуддя є саме Рада, за наслідком розгляду проєкту порядку денного та обговорення пропозиції, які вносять члени Ради.
Судом проаналізовано витяги з протоколів засідання Вищої ради правосуддя про затвердження порядку денного засідань Вищої ради правосуддя (т.5 а.с.22-194) з яких вбачається, що при затвердженні порядку денного засідань Ради її члени активно користувались своїм правом відповідно до п.5.8. Регламенту, як щодо внесення пропозиції про включення до проєкту порядку денного засідання певного питання, так й щодо виключення питання з такого проєкту.
Оскільки суб'єктом затвердження порядку денного засідання Вищої ради правосуддя є саме Рада відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів за наслідками обговорення пропозицій членів Ради, відтак, на переконання суду, бездіяльність Голови ВРП у межах спірних правовідносин щодо «не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023 року про звільнення у відставку» та щодо «неналежної організації роботи Вищої ради правосуддя та не розгляду заяви від 11 квітня 2023 року судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про звільнення у відставку, відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, яка призвела до втрати мною здоров'я та інвалідності третьої групи з причиною інвалідності загальне захворювання» не може впливати на права та інтереси заявника у контексті спірних правовідносин.
Більш того, відсутність порушеного права щодо не виконання повноважень визначених п.1), п.2), п.5) ч.5 ст.22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо організації роботи Вищої ради правосуддя, призначення засідань та головування на них, координація роботи органів Вищої ради правосуддя, загальне керівництво секретаріатом щодо включення до проєкту денного засідання Вищої ради правосуддя питання розгляду моєї заяви від 11.04.2023, підтверджується також тим, що заява від 11.04.2023 була адресована саме ВРП, як це передбачено ч.3 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.16.2 Регламенту, а не Голові ВРП, а відтак й Голова ВРП не є тією особою, яка несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо нерозгляду в місячний строк цієї заяви у т.ч. стосовно включення чи не включення даного питання до проектів порядку денного засідань Ради.
На користь цього висновку є й приписи ч.3 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої саме ВРП протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Відтак, суд приходить до переконання, що зазначена позивачем бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя не може порушувати права заявника у спірних правовідносинах.
Суд вказує, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси.
Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
У разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження.
Якщо ж очевидних ознак відсутності матеріально-правової зацікавленості на стадії відкриття провадження не встановлено, суд, за наявності інших законних передумов, відкриває провадження. Якщо очевидні ознаки відсутності матеріально-правової зацікавленості виявлені після відкриття провадження, суд має право закрити провадження.
Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Це питання повинно вирішуватися, насамперед, судом першої інстанції, який має широку дискрецію.
Суд дійшов висновку, що доводи позивача не містять жодного підґрунтя негативного впливу оскаржуваної бездіяльності на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це, в свою чергу, свідчить про відсутність предмету захисту у суді, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову у цій частині.
Про твердження ОСОБА_1 , що вказана ним бездіяльність Голови ВРП вчиняється з метою політичної доцільності діяти на догоду депутатам Верховної Ради та виконавчій гільці влади, з метою помсти за прийняті заявником рішення в адміністративних справах, а також з метою уникнення негативних публікацій у засобах масової інформації, отримання матеріальних благ у вигляді кар'єрного росту, заробітної плати, отримання певних преференцій для участі у конкурсі на посаду суддів Верховного суду та отримання інших благ, на догоду особам, які представляють інтереси іноземних держав, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось, судом досліджені витяги з протоколів засідання Вищої ради правосуддя про затвердження порядку денного засідань Вищої ради правосуддя (т.5 а.с.22-194), з яких вбачається, що члени ВРП, під час затвердження вказаних порядків, активно обговорювали проекти порядку денного засідань, вносили свої пропозиції щодо доповнення порядку денного засідання певним питанням чи щодо виключення питання з цього порядку. Рішення щодо затвердження порядку денного засідання затверджувались Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.
Отже, наведені твердження позивача щодо мети бездіяльності Голови ВРП суд відхиляє з огляду на те, що у даному конкретному випадку бездіяльність, про яку зазначає позивач, та за умови наявності такої, не впливає на хід розгляду заяви від 11.04.2023, та як зазначено судом, не може мати вплив на права, свободи чи інтереси позивача.
Суд зазначає, що у межах даної справи позивачем не оскаржується рішення, дії чи бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо порушення процедури розгляду його заяви про звільнення від 11.04.2023, питання щодо нерозгляду Вищою радою правосуддя цієї заяви, та відповідно й процедура розгляду Радою цієї заяви не підлягають оцінці в межах розгляду цієї справи та судом не оцінюються, оскільки є предметом розгляду судової справи №990/146/23.
Суд вважає, що права та інтереси позивача щодо розгляду його заяви від 11.04.2023, про порушення яких він заявляє, мають бути захищені судом при розгляді адміністративної справи №990/146/23, за наявності відповідних підстав.
Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності таких дій та рішення, а відтак суд відмовляє у задоволенні зазначеній частині позовних вимог.
Щодо позовної вимоги: «Визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 щодо неознайомлення під час пленарного засідання Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч.5 ст.22, ч.2, ч.3 ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», п.5.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 із заявою про відвід ОСОБА_2 та неповідомлення членам Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про невключення до порядку денного Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 року по подання мною заяви про відвід члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , яка зареєстрована ВРП 16.05.2023 року за №291/2/6-23 та особистою резолюцією Голови Вищої ради правосуддя 16.05.2023 року», суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Тобто ВРП є публічним органом державної влади, який приймає рішення на виконання пріоритетів судової реформи - відновлення довіри суспільства до українського судочинства, забезпечення в судах верховенства права та незалежності суддів.
ВРП має демонструвати зразкову діяльність державного органу, яка включає в себе дотримання всіх основних принципів реалізації прав і свобод осіб.
Люди покладаються на органи публічної влади у різних сферах повсякденного життя. У багатьох випадках рішення, ухвалені органом публічної влади, суттєво впливають на економічний і соціальний добробут кожної людини. Тому важливо, щоб правові системи передбачали та застосовували принципи, які є ефективними для встановлення та підтримки довіри населення до справедливого й належного функціонування органів публічної влади.
Ефективне публічне адміністрування та зважене ухвалення рішень суб'єктами владних повноважень - основа належного врядування та його складової - концепції належної адміністрації, яким притаманні такі елементи верховенства права, як законність, підзвітність, прозорість, співучасть, об'єктивність, неупередженість, а також демократизм та інституційність.
Принципи належного врядування повинні застосовуватися суб'єктами владних повноважень у їхній діяльності під час вирішення питань щодо виникнення, зміни і припинення суб'єктивних прав та інтересів особи.
ВРП не є судовим органом держави, однак має характеристики «суду» з точки зору автономного трактування статті 6 Конвенції та під час здійснення своїх функцій може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна при перегляді рішень свого дисциплінарного органу.
В таких випадках ВРП фактично виконує функцію «квазі-суду», оскільки цей орган наділений Законом України «Про Вищу раду правосуддя» широкими повноваженнями з приводу вирішення питання про призначення судді на посаду, притягнення або відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді, звільнення судді з посади, припинення відставки судді тощо.
Інститут відводу (самовідводу) є процесуальним засобом саме судового процесу, що додатково підтверджує статус ВРП як «квазі-суду».
Відвід є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case) закріпив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
У справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) ЄСПЛ зазначив, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.
У рішенні від 01 жовтня 1982 року у справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами, провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви із цього приводу.
Тобто розгляд питання про відвід є виконанням вимог статті 6 Конвенції щодо забезпечення принципу неупередженості і має бути максимально безстороннім та об'єктивним з метою усунути будь-які сумніви в забезпеченні незалежною державою принципу справедливості судочинства.
Так, повноваження ВРП визначені ч.1 ст.3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до якої, Вища рада правосуддя: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; 4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; 5) розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 6) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 7) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом; 8) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 9) вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів; 10) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації; 11) ухвалює рішення про припинення відставки судді; 12) визначає кількість суддів у суді в порядку, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів"; 13) затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; 14) погоджує Типове положення про апарат суду, Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників; 15) надає обов'язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів; 16) здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до Бюджетного кодексу України; 17) затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів; 18) погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду; 19) призначає на посаду та звільняє з посади Голову Державної судової адміністрації України, його заступників; 20) визначає за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничну чисельність працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь; 20-1) призначає та звільняє з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 20-2) приймає рішення про звільнення членів Вищої ради правосуддя; 21) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Питання відводу члену ВРП визначені у ст.33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до якої, член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості (ч.1).
За наявності таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовідвід.
За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу (ч.2).
Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Вищої ради правосуддя, якому заявлено відвід (ч.3).
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим до початку розгляду відповідного питання, справи. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до початку розгляду (ч.4).
Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради правосуддя, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується (ч.5).
Відповідно до п.16.1 Регламенту, питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України), розглядається Радою на засіданні у пленарному складі.
З аналізу вказаних норм вбачається, що саме на засіданні, на якому буде розглядатись питання про звільнення судді, головуючий зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Вищої ради правосуддя, якому заявлено відвід.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, на засіданні ВРП 20.06.2023 не розглядалось питання про звільнення позивача за його заявою від 11.04.2023, оскільки таке питання не було включено до порядку денного засідання.
Як було зазначено, положення Регламенту, відповідно до його преамбули, регулюють процедурні питання здійснення повноважень ВРП.
При цьому, затвердження порядку денного засідання ВРП регулюється виключно Регламентом, а відтак питання щодо затвердження проекту порядку денного засідання Ради є процедурним питанням, та, відповідно, не вказує на те, що розпочалось засідання, на якому буде розглядатись питання про звільнення судді, на виконання повноважень ВРП, що визначені ч.1 ст.3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
В свою чергу, відповідно до п.10.1. Регламенту, результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їх компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах: а) рішення; б) ухвала; в) протокольна ухвала.
Розгляд справи (питання порядку денного) закінчується ухваленням рішення (постановленням ухвали).
Питання, пов'язані з відкриттям, зупиненням, поновленням розгляду, залишенням без розгляду та поверненням, об'єднанням, а також в інших випадках, визначених Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.
Ухвали оформлюються окремим документом за винятком ухвал із процедурних питань.
Рішення Ради чи Дисциплінарної палати із процедурних питань заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).
Про відкладення розгляду справи (питання порядку денного), оголошення перерви в розгляді постановляється протокольна ухвала.
Відповідно до витягів з протоколів засідання Вищої ради правосуддя за період з 11.04.2023 (т.5 а.с.22-194), вбачається, що затвердження порядку денного засідань Вищої ради правосуддя, як процедурного питання, здійснюється шляхом ухвалення протокольної ухвали, що відповідає приписам п.10.1 Регламенту.
Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні 20.06.2023 Вищою радою правосуддя ухвалено затвердити запропонований порядок денний засідання Вищої ради правосуддя з відповідними змінами.
Вказане рішення оформлено протокольною ухвалою (витяг з протоколу №55 засідання Вищої ради правосуддя від 20.06.2023 (т.1 а.с.46-49, т.4 а.с.159-160, 192-193).
Відповідно до результатів розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя №54 від 20.06.2023 (т.1 а.с.48-49), Вища рада правосуддя не включила до порядку денного засідання розгляд матеріалів щодо звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Отже, 20.06.2023 не відбулось засідання Вищої ради правосуддя, на якому розглядалась заява ОСОБА_1 від 11.04.2023 про звільнення його у відставку, а відтак у головуючого не виникло обов'язку ознайомити із заявою про відвід від 15.05.2023 (вх. від 16.05.2023) члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , якому заявлено відвід.
Окремо суд зазначає, що на засіданні Вищої ради правосуддя 20.06.2023 були присутні 15 членів Ради. Про затвердження запропонованого порядку денного засідання Вищої ради правосуддя з відповідними змінами проголосували одноголосно, тобто голос члена ВРП ОСОБА_2 не був вирішальним у зазначеному процедурному питанні.
Крім того, наявність чи відсутність конфлікту інтересів між позивачем та членами Вищої ради правосуддя не є предметом розгляду, оскільки наслідки розгляду заяви про відвід від 15.05.2023 (вх. від 16.05.2023) не є предметом спору у даній справі.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги.
Оскільки судом не встановлено протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди та похідних вимог слід відмовити також.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов'язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до приписів положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Голова Вищої ради правосуддя Усик Григорій Іванович (04050, м.Київ, вул.Студентська, 12-А).
Повний текст рішення суду складений 06.05.2024.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.