Справа № 553/778/24
Провадження № 3/553/403/2024
Іменем України
06.05.2024м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Грошова Н.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлено, уродженки м. Полтава, громадянки України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
14.03.2024 до Ленінського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний матеріал від Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 314232 від 08.03.2024, 08 березня 2024 року близько 17:30 годин, в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно матері співмешканця ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: ображала нецензурною лайкою, чим могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вживав заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв'язку за адресою місця проживання та реєстрації вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, смс-повідомлення на номер телефону вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 була обізнаний про складання відносно неї зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Ленінського районного суду м. Полтави за адресою в мережі Інтернет https://ln.pl.court.gov.ua/sud1616/.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, враховуючи встановлені ч. 2 ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (розглядаються протягом доби) та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у межах строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 314232 від 08.03.2024;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.03.2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 щодо обставин подій, які відбулися 08.03.2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.03.2024 щодо обставин подій, які відбулися 08.03.2024.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень та приходить до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 1732, 283, 284 КУпАП, ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.М. Грошова