Справа № 529/342/24
Провадження № 1-кп/529/115/24
06 травня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024175440000083 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Велика Рудка Диканського району Полтавської області, проживаючої по АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою технічною освітою, не працюючої, відповідно до ст.. 89 КК України не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, обвинувачена ОСОБА_5 05.03.2024, близько 02 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилася разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 за місцем його проживання за адресою АДРЕСА_2 . Між вказаними особами відбувся конфлікт на ґрунті якого у обвинуваченої ОСОБА_5 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .
У вказаний час та місці, реалізуючи свій протиправний умисел на нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, обвинувачена ОСОБА_5 , взявши до лівої руки металевий совок, нанесла потерпілому ОСОБА_4 один удар совком в ділянку підборіддя справа та другий удар в ділянку голови зліва.
У результаті умисно нанесених обвинувачена ОСОБА_5 . ударів потерпілому ОСОБА_4 , останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани м'яких тканин тім'яної ділянки зліва та садна шкіри ділянки підборіддя справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, своїми умисними діями, обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
В ході досудового розслідування 15.04.2024 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 125 КК України, в якій вказано, що обвинувачена повністю визнала свою винуватість у вчиненні нею вказаного вище кримінального правопорушення, з потерпілим примирилися, претензії з боку останнього відсутні. Сторонами угоди узгоджене покарання за вчинення кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 просили затвердити угоду від 15.04.2024 та вказали, що така укладена добровільно, наслідки укладення угоди та її невиконання їм зрозумілі. Потерпілий вказав, що претензій до обвинуваченої не має.
Заслухавши сторін угоди, думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до переконання, що угода про примирення може бути затверджена, а обвинуваченій може бути призначена узгоджена вид та міра покарання за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків.
Як вбачається з пояснень в судовому засіданні потерпілого та обвинуваченої, змісту угоди про їх примирення, вона укладена ними на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, в угоді вказані вірне формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України.
Судом також встановлено, що потерпілий і обвинувачена в угоді від 15.04.2024 узгодили, яке покарання за вчинене повинна нести обвинувачена ОСОБА_5 та в суді надали згоду на призначення саме такого покарання, яке відповідає санкції ч. 2 ст. 125 КК України, та засадам призначення покарання, визначеним у загальній частині КК України.
Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченою та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Питання про речові докази суд вирішує на підставі 100 КПК України..
Керуючись статтями 374, 376, 468, 471, 473-476 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 15.04.2024, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024175440000083 від 05.03.2024 за ч. 2 ст. 125 КК України.
Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Речовий доказ - металевий совок, який передано на зберігання до СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Диканський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.
Головуюча ОСОБА_1