Справа № 524/5138/24
Провадження № 1-кс/524/1460/24
06 травня 2024 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500001023 від 04.05.2024 року,-
Старший слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024170500001023 від 04.05.2024 року, яке погоджене з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 04.05.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом незаконного придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи з протиправним, корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу “канабіс”, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів і бажаючи їх настання, незаконно придбав, невстановленим досудовим розслідуванням способом, у невстановленої особи та у невстановленому місці, особливо небезпечний наркотичний засіб “канабіс”, який зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду. У подальшому, 04.05.2024 в період часу з 14 год. 42 хв. по 15 год. 54 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками поліції в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_5 , виявлено та вилучено у останнього 17 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження зеленого кольору в яких містився особливо небезпечний наркотичний засіб “канабіс”. Відповідно до висновку експерта Полтавського НДЕКЦ від 06.05.2024 за № СЕ-19/117-24/7507-НЗПРАП надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору яка містилась в 1 зіп пакеті є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить - 1,706 г. Відповідно до висновку експерта Полтавського НДЕКЦ від 06.05.2024 за № СЕ-19/117-24/7506-НЗПРАП надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору яка містилась в 1 зіп пакеті є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить - 2,600 г. Відповідно до висновку експерта Полтавського НДЕКЦ від 06.05.2024 за № СЕ-19/117-24/7505-НЗПРАП надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору яка містилась в 1 зіп пакеті, містить тетрогідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить - 2,510 г.
04.05.2024 року відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 затримано о 13 год. 51 хв. в порядку ст. 208 КПК України.
05.05.2024 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
06.05.2024 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали внесене клопотання та просили його задовольнити, підозрюваного ОСОБА_5 та захисника адвоката ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту. Повідомили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки та не має на меті переховуватись, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, визначеним у даній статті. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання про застосування тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив про те, що у месенджері Телеграм надійшла пропозиція підзаробити, на що останній погодився. При затриманні працівниками поліції повідомив, що при ньому перебувають наркотичній засоби, які добровільно видав.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням захисника в якості свідка мати підозрюваного ОСОБА_5 . ОСОБА_7 охарактеризувала останнього з позитивної сторони, повідомила про те, що має вплив на сина та у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належне виконання процесуальних обов'язків.
Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання та дослідженими у судовому засіданні, а саме: протоколом затримання в поряду ст. 208 КПК України від 04.05.2024; протоколами оглядів місця події від 04.05.2024; висновками експерта №СЕ-19/117-24/7507-НЗПРАП; №СЕ-19/117-24/7506-НЗПРАП; №СЕ-19/117-24/7505-НЗПРАП.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо доводів сторони захисту щодо недоведеності ризиків, про які зазначено у клопотанні, слідчий суддя зазначає, що фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення свідчать про його підвищену суспільну небезпечність. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування наведені дані свідчать поза розумним сумнівом про причетність ОСОБА_5 до події вказаного кримінального правопорушення.
Разом з тим, під час розгляду клопотання прокурором та слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно з 4. ст. 176 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він тривалий час проживає у м. Кременчуці, офіційно не працює, раніше не судимий, співпрацює з органом досудового розслідування, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Враховуються також вік та задовільний стан його здоров'я.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Зважаючи на зазначені вище обставини, доводи захисту щодо характеризуючих даних особи підозрюваного, міцні соціальні зв'язки у місці фактичного проживання, час вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним, покладених на нього процесуальних обов'язків та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500001023 від 04.05.2024 року, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків відвідування медичних закладів та державних установ.
Відповідно до п. 1,2,3 ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
?прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
?не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК, ч. 6 ст. 181 КПК України визначити до 05 липня 2024 року (включно) в межах строку досудового розслідування.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1